Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 15:35

NASA запускає «найамбіційніший марсіанський проект»


Льодове «озеро» на Марсі, відкрите під час попередньої місії NASA
Київ – У суботу NASA запускає марсохід, який преса вже назвала чи не найамбіційнішою «марсіанською» місією американського космічного агентства. Космічний апарат нового покоління вже незабаром має дати відповідь на запитання: що сталося з природними умовами на Марсі, зокрема з кліматом, який колись на цій планеті був так само придатний для життя, як нині на Землі.

Марсохід нового покоління Curiosity (таку назву – «допитливість» у перекладі з англійської – він отримав після інтернет-голосування щодо варіантів, запропонованих школярами), як очікується, висадиться на кратер Гейла у червні наступного року і завершить її за один марсіанський рік, тобто через 687 земних днів. Вартість проекту – 2,5 мільярда доларів. У NASA сподіваються на успіх: там уже спланували, що за рік після роботи марсоходу, наприкінці 2013 року, їм вдасться запустити орбітальний зонд MAVEN, який вивчатиме атмосферу Марса. Обидва апарати мають об’єднати зусилля – це вперше дозволить провести детальні і настільки масштабні дослідження на Червоній планеті.

Британське видання The Guardian у своїй статті цитує помічницю заступника директора NASA Колін Гартман, яка назвала Марс «Бермудським трикутником Сонячної системи», однак наголосила, що цей космічний апарат настільки удосконалений, що за успішного запуску і приземлення «зможе дослідити навіть більше, ніж ми собі могли уявити».

Напередодні на сайті NASA з’явилося повідомлення про те, що команда Mars Science Laboratory, яка готує запуск марсоходу, якраз «насолоджується вихідним із нагоди Дня подяки» і розраховує, що попередні прогнози таки справдяться, і на момент запуску буде сприятлива погода.

Вчений із Оксфорду: сканування може замінити розтин

Видання The Economist пише, що вже у близькому майбутньому сканування тіл померлих може замінити розтин. Автори статті розповідають про дослідження Яна Робертса із госпіталю Джона Редкліффа, що в Оксфорді. За дорученням Департаменту охорони здоров’я Великобританії він провів аналіз і порівняв результати традиційного розтину із результатами дослідження, проведеного за допомогою комп’ютерної томографії.

Причина такого доручення – дедалі популярніша серед британських медиків позиція, що розтин, проведений шляхом хірургічного втручання, далеко не завжди гарантує визначення точних причин смерті. Загалом нині у Великобританії «розтин» за допомогою комп’ютерної томографії або МРТ проводиться лише в особливих випадках. Так, свого часу на запровадження такого методу зокрема вплинула позиція мусульманської громади.

Дослідження Яна Робертса полягало у тому, що він зі своїми колегами провів сканування тіл за допомогою комп’ютерної томографії та МРТ і, відповідно до результатів, встановив діагнози померлих. Опісля, за кілька годин після сканування, патологоанатоми провели звичайні розтини і також поставили діагнози. Результат – дані обох аналізів відрізнялися всього на 16%.

Видання пише: автоматизація розтину за допомогою сканерів може зробити цю діагностику дешевшою і суттєво прискорити процес. Водночас, зазначає автор, хоч результати дослідження справді значущі, навряд чи це означає, що медики так швидко відійдуть від традиційних методів. «Це лише припущення, що сканування може відіграти корисну роль у визначенні причини смерті людини», – йдеться у статті.

«Активні» лінзи дозволять зчитувати інформацію

Вченим зі США та Фінляндії вдалося перетворити контактну лінзу на світлодіодний дисплей. Дослідники з університетів Вашингтона та Аалто розробили і випробували на тваринах так звані «активні» лінзи зі світлодіодним дисплеєм в один піксель.

Вчені припускають: за подальшої розробки цієї концепції можна буде створити лінзу, яка прямо в очах людини відображатиме текстові повідомлення з її електронної поштової скриньки або в режимі реального часу здійснюватиме моніторинг її працездатності, наприклад, вимірюватиме рівень глюкози.

Британське видання The Engineer пише, що одним із ключових завдань дослідників при розробці лінзи було знайти оптимальне рішення, як пристосувати око до сприйняття інформації на такі малій відстані. Журнал посилається на дослідника з університету Вашингтона Бабака Парвіца, який поінформував, що його група вирішила взяти за основу так звану лінзу Френеля – дуже тонку, яка, до того ж, складається з цілої серії призм, а не з одного оптичного елемента. «Наша наступна мета – спробувати вивести на лінзу заздалегідь підготовлений текст», – розповідає Парвіц.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG