«Давайте покажемо, як ми любимо Росію», – звернувся Володимир Путін до учасників з'їзду партії влади, і зал, на дві третини укомплектований спеціально завезеною молодіжною масовкою, став слухняно скандувати «Росія! Ура! Ура!». Було схоже на погано поставлену виставу, хоча російським постановникам, напевно, ввижалася схожість зі з'їздом республіканців чи демократів. Адже в Кремлі – за всіх емоцій з приводу Сполучених Штатів – завжди хочуть бути схожими саме на них. І в цьому ховається насилу прихована заздрість до того, що успішно по-справжньому.
Але, з іншого боку, сутнiсть американських партійних з'їздів не в цьому, а в попередній виснажливій боротьбі, змаганні програм, особистостей і думок. І після з'їзду боротьба не припиняється – ні, якраз все тільки починається, адже потрібно ще виграти вибори у сильного супротивника.
Нічого цього у «єдиноросів» не було і немає. Навіть про висунення Путіна президентом вони дізналися від «тандему» в перший день роботи першого етапу свого з'їзду. І вирішили, що це чудово. А сказали б їм, що президентом буде Медведєв – що ж, зраділи б ще більше. Ніякої боротьби за висунення Путін не вів, затвердили його таємним голосуванням одноголосно, навіть у КПРС так було не завжди.
І ніякої боротьби за обрання президентом Путін вести не буде. Він упевнений, що так і має бути. Не випадково ж напередодні з'їзду він розповідав керівництву «Єдиної Росії», як це небезпечно, коли в парламенті є кілька сильних партій, що конкурують між собою. Від цього, мовляв, усі європейські проблеми, вже Володимир Володимирович там би навів порядок. А в Росії проблем не буде. Усе визначено. І саме тому в російському суспільстві наростає розчарування, з'являється відчуття, що так вже було – в роки застою, що нічого ніколи не зміниться.
Деякі соціологи пов'язують із цим розчаруванням і безпрецедентне за масштабами паломництво до привезеного з Афону фрагменту, що вважається поясом Богородиці. Але й тут можна говорити про символізм: багатьох вразило, з якою цинічною безтурботністю обходили багатокілометрову чергу можновладці. Прохід до реліквії за спецперепустками – це навіть не російський, а радянський винахід.
Але саме вiн i показав, що Радянський Союз усе ще живий – і на з'їзді пройдисвітів, що старанно розігрують із себе КПРС, і в поділі віруючих на чистих і нечистих, і в щирій вірі Володимира Путіна, що найбільше зло – це конкуренція.
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Але, з іншого боку, сутнiсть американських партійних з'їздів не в цьому, а в попередній виснажливій боротьбі, змаганні програм, особистостей і думок. І після з'їзду боротьба не припиняється – ні, якраз все тільки починається, адже потрібно ще виграти вибори у сильного супротивника.
Нічого цього у «єдиноросів» не було і немає. Навіть про висунення Путіна президентом вони дізналися від «тандему» в перший день роботи першого етапу свого з'їзду. І вирішили, що це чудово. А сказали б їм, що президентом буде Медведєв – що ж, зраділи б ще більше. Ніякої боротьби за висунення Путін не вів, затвердили його таємним голосуванням одноголосно, навіть у КПРС так було не завжди.
І ніякої боротьби за обрання президентом Путін вести не буде. Він упевнений, що так і має бути. Не випадково ж напередодні з'їзду він розповідав керівництву «Єдиної Росії», як це небезпечно, коли в парламенті є кілька сильних партій, що конкурують між собою. Від цього, мовляв, усі європейські проблеми, вже Володимир Володимирович там би навів порядок. А в Росії проблем не буде. Усе визначено. І саме тому в російському суспільстві наростає розчарування, з'являється відчуття, що так вже було – в роки застою, що нічого ніколи не зміниться.
Деякі соціологи пов'язують із цим розчаруванням і безпрецедентне за масштабами паломництво до привезеного з Афону фрагменту, що вважається поясом Богородиці. Але й тут можна говорити про символізм: багатьох вразило, з якою цинічною безтурботністю обходили багатокілометрову чергу можновладці. Прохід до реліквії за спецперепустками – це навіть не російський, а радянський винахід.
Але саме вiн i показав, що Радянський Союз усе ще живий – і на з'їзді пройдисвітів, що старанно розігрують із себе КПРС, і в поділі віруючих на чистих і нечистих, і в щирій вірі Володимира Путіна, що найбільше зло – це конкуренція.
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
