Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 13:56

Глобальне потепління поступилося місцем економічній кризі?


Брюссель – Повені, посуха, руйнівні буревії, забруднення, лісові пожежі – майбутнє планети Земля виглядає доволі непевно. Однак нині, під час світової економічної кризи, кліматичним змінам приділяють значно менше уваги. Наразі делегації 196 країн зустрічаються у південноафриканському місті Дурбан, де протягом двох тижнів триватиме конференція, присвячена проблемам клімату. Тим часом уже перші раунди переговорів свідчать, що очікування від цієї конференції доволі незначні.

Мета Дурбанської кліматичної конференції Організації Об’єднаних Націй одна: знайти рішення на міжнародному рівні проблеми зменшення викидів у атмосферу парникових газів, щоб стримати глобальне потепління. За підрахунками фахівців, якщо цього не робити вже сьогодні, то зростання рівня температури може призвести до катастрофічних наслідків.

Два роки тому у Копенгагені конференція з питань клімату зазнала провалу, примноживши суперечки між багатими та бідними державами. Але й нинішні переговори, що розпочалися у Південноафриканській Республіці, вочевидь не матимуть великих результатів.

Наприклад, для Євросоюзу донедавна боротьба з кліматичними змінами була першим пріоритетом Брюсселя. Нині основні зусилля європейців спрямовані на боротьбу з кризою та порятунок єврозони.

Були оптимісти, стали реалісти – євродепутат

Голова делегації Європарламенту, євродепутат від Німеччини Йо Ляйнен говорить про реалізм, а не оптимізм.

«Ми були оптимістами, а нині стали реалістами. Я особисто не хочу перетворюватися на песиміста, хоча наразі у кліматичному діалозі ми зазнали поразки. У Дурбані потрібен прогрес, але це складно», – каже європарламентар.

Перші два дні роботи кліматичної конференції у Південній Африці підтвердили песимістичні настрої. Експерти кажуть, що нової угоди за участю всіх країн ухвалити не вдасться.

Згідно з положенням так званого Кіотського протоколу, чинність якого завершується наступного року, промислові держави повинні скоротити свої викиди на 5 відсотків відносно рівня 1990 року. Проте у цьому не беруть участь найбільші забруднювачі, тобто Китай та Індія, а США вийшли з угоди, бо це, мовляв, підриває їхні національні інтереси.

Арно Коліньйон із брюссельського осередку міжнародної організації Greenpeace каже, що нині треба продовжити дію Кіотського протоколу принаймні до 2015 року.

«Нині потрібен чіткий план, де було б зафіксовано 2015 рік як час для досягнення угоди між державами, – зазначає він. – Ми сподіваємося, що до того часу американці після виборів зможуть змінити свою думку, Китай також, тому всі будуть готові підтримати нову міжнародну кліматичну угоду, яка так потрібна світові».

Українська делегація, яка теж бере участь у конференції, дотримується гнучкої позиції та заявляє, що готова піти на значніше скорочення викидів за умови, якщо Індія, США, Китай та Бразилія візьмуть на себе більше зобов’язань.

Багаті обіцянок не дотримують

У будь-якому разі кліматичні виклики планети сьогодні поступилися місцем економічним. Експерти з питань глобального потепління закликають до 2050 року перейти на 80 відсотків виробництва енергії з відновлюваних джерел. Сьогодні 70 відсотків світової енергетики має термічне походження, здебільшого завдяки станціям, які працюють на вугіллі.

Характерно, що у 2009 році у Копенгагені на конференції багаті країни пообіцяли щороку виділяти бідним державам суму в розмірі сто мільярдів доларів для боротьби з кліматичними змінами. Проте донині цей рахунок залишається порожнім.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG