Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 09:46

Хочете охайного житла – покидайте ЖЕКи – польські експерти


Поріг, відремонтований працівниками ЖЕКу. Таке господарювання досі «влаштовує» рівнян
Рівне – Як перенести польський досвід управління багатоквартирними будинками на український ґрунт? Дискусія на цю тему відбулася в Рівному за участю представників Краківської асоціації управителів нерухомості. У семінарі взяли участь керівники об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, і найактуальнішою його темою стала економія тепла.

Процес реформування житлового господарства в Україні розпочався у 92-му році, в Польщі – у 94-му. За п’ять років поляки змінили законодавство, провели приватизацію житла й створили інститут управителів, який виявився ефективним. В Україні ні приватизація, ні власне реформування, включно із законодавством, досі не завершені.

Як вважає начальник управління житлово-комунального господарства Рівненського міськвиконкому Іван Гема, причиною такого становища часто є пасивність самих громадян.

«На жаль, свідомість у нас не на дуже високому рівні щодо утримання житлового фонду. Така у нас ментальність. Переламати її – потрібні покоління, але якщо це не рухати, воно не зміниться», – каже Гема.

Камінь спотикання – Житловий кодекс

Натомість експерт Краківської асоціації управителів нерухомості Ян Добож вважає, що комунальні проблеми в Україні спричинило в першу чергу суттєве недопрацювання юридичних норм у цій сфері. Перша велика відмінність: у Польщі управління житлом здійснюють професіонали, які мають ліцензію і відповідають за свої дії страховкою і професійними зобов’язаннями. Цих фахівців спеціально навчають та екзаменують, але ліцензію можна відібрати, якщо вони погано працюють, розповідає експерт. Вимоги до технічного обслуговування будинків у Польщі суворі, законодавчі норми у цій сфері чітко розписані.

Щодо ментальності населення, то вона і в Україні була б іншою, якби українці, як і поляки, не отримували своє житло безоплатно, а викуповували його, переконаний польський експерт. Окрім того, польським законодавством не було передбачено безкоштовного капітального ремонту напередодні приватизації, однак тут ухвалили закон про термомодернізацію і були закладені програми кредитування, які стимулювали мешканців зменшувати енергоспоживання житла.

Україна ж іде іншим шляхом і вже набила ґулі від такого комунального господарювання – з одного боку без надання оплачених послуг, з іншого – із великим відсотком злісних комунальних боржників. Рівне – не виняток, розповідає депутат Рівнеради Юрій Запорожець. У місті є житлово-комунальні підприємства, у яких практично стовідсотково збір, призначений для обслуговування будинків, іде на зарплати працівникам і утримання власне приміщень ЖЕКів.

Забирати «комуналку» в ЖЕКів страшно. Та іншого виходу немає

У проекті бюджету України на 2012 рік на житлово-комунальну сферу передбачені субвенції й дотації на 600 мільйонів гривень. Для України це краплина в морі.

Щоб змінити ситуацію, варто дослухатися до сусідів, каже організатор семінару, голова правління львівського Центру інформаційного консалтингу Володимир Бригілевич.

«Можна, звичайно, казати: пощо нам польський досвід, адже нам так зле, а їм так добре. Але, повірте, стартові умови у 1992–94 роках були одні й ті ж самі і в поляків, і в нас. І нічим Польща не була тоді багатшою. Тобто всі ті застереження, що ми не маємо грошей, а поляки мають, – це неадекватна оцінка того, що відбувалося. Поки місто тримає оцей ринок управління комунальними підприємствами, нічого практично зробити в тому місті не можна», – каже він.

Нині лише десять відсотків мешканців багатоповерхівок у Рівному забрали свої будинки з власності житлово-комунальних підприємств і стали господарювати самотужки. Міська влада заклала у стабілізаційний фонд кошти на фінансування ремонтів та енергоощадних програм для будинкових об’єднань. Цьому сприяла муніципальна програма сталого розвитку, яку впродовж кількох років реалізує в Рівному Програма розвитку ООН.

Тим часом передбачені українським законодавством капітальні ремонти будинків за кошти бюджету міська влада проводити не буде, заявив міський голова Володимир Хомко, пояснюючи, що ці суми «непідйомні для бюджету міста».

Польські гості не радять – вони лише спонукають рівнян замислитись: чи варто чекати від держави заборгованих коштів, а чи взятися за впорядкування власного житла самотужки, без баласту, яким досі лишаються житлово-комунальні підприємства? Разом із рецептами управління вони привезли з собою секрети технологій утеплення багатоквартирного житла, які розповіли керівникам об’єднань багатоквартирних будинків.

Усе ж і поляки визнають: без суттєвих змін Житлового кодексу навести лад у комунальній сфері українцям буде дуже нелегко.
  • 16x9 Image

    Валентина Одарченко

    Співпрацює  з  Радіо Свобода з 2000 року, власний кореспондент у Рівненській і Волинській області. Народилася 1965 року в місті Дубно. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка, юридичний факультет Національного університету «Острозька академія». З 1995 по 1999 рік очолювала першу на Рівненщині ФМ-радіостанцію «Нова хвиля».  Журналіст  Рівненської філії НТКУ. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG