Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 04:48
Рига – Сьогодні у Латвії завершується збір підписів за внесення змін до Конституції, що передбачали б надання російській мові статусу державної. Експерти прогнозують, що у перебігу акції вдасться зібрати необхідну кількість голосів, однак на референдумі латвійські громадяни голосуватимуть проти двомовності у Латвії. Наразі національні сили пропонують зробити незмінними статті Конституції, які визначають основні елементи державності Латвії: незалежність, демократію, територіальну цілісність – а також державну мову та державні символи.

Ініційована товариством «Рідна мова» акція зі збору підписів за надання російській мові статусу державної розпочалася 1 листопада.

За попередніми даними Центральної виборчої комісії Латвії, станом на 28 листопада зібрано понад 130 тисяч підписів латвійців. Ще 12 тисяч 533 підписи були зібрані на попередньому етапі акції навесні цього року.

Наразі для того, щоб проект змін до Конституції, який передбачає двомовність у Латвії, були передані до Саейми (парламенту) Латвії, необхідно зібрати 154 тисячі 379 підписів.

Якщо необхідну кількість підписів буде зібрано, заявку щодо запровадження змін передадуть до Саейми. У разі, якщо депутати відхилять заявку, буде оголошено референдум, на якому латвійські громадяни вирішать, чи бути російській мові другою державною у Латвії.

Невходження «Центру злагоди» до уряду активізувало акцію

Лідер радикального товариства «Рідна мова» Володимир Ліндерман передбачає, що необхідну кількість підписів вдасться зібрати.

За його словами, російськомовні латвійці беруть участь у акції, бо незадоволені владою, а також тим, що лівоцентристська партія «Центр злагоди», яка набрала найбільше голосів на позачергових парламентських виборах у вересні цього року, не була запрошена до урядової коаліції.

«У принципі, люди були готові підписати за російську мову як другу державну. Однак у цій ситуацій нам дуже допоміг той факт, що «Центр злагоди» не був запрошений до уряду. Люди були обурені, і це найкраща пропаганда», – зауважив Володимир Ліндерман.

А після того, як лідер «Центру злагоди», мер Риги Ніл Ушаков, а також депутати Саейми від цієї партії голосно заявили про те, що поставили свій підпис за проведення референдуму, активність російськомовних латвійців ще більше зросла.

На думку президента Латвії Андріса Берзиньша, окремі латвійські політики використовують російську мову для досягнення власних політичних цілей.

«Одна третина проти двох третин – програш»

Водночас у Росії лідер партії «Демократичний союз» Валерія Новодворська заявила, що за організацією збору підписів за визнання російської мови другою державною у Латвії стоять російські спецслужби, щоб спричинити етнічний розкол у латвійському суспільстві.



«Це повна нісенітниця. У Латвії проживає третина так званих «російськомовних жителів». Що означає запровадити державну мову для однієї третини? Це програш на референдумі – одна третина проти двох третин. Як не змагайся, нічого не вийде», – зазначила Валерія Новодворська у своєму відеозверненні.

За інформацією голови Центральної виборчої комісії Латвії Арніса Цимдарса, офіційні дані щодо кількості підписів за внесення до Конституції змін, що передбачать двомовність у Латвії, будуть оголошені після перевірки напередодні Різдва.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG