Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 03:10
Дніпропетровськ – У Дніпропетровську вже понад рік офіційно діє грузинське національне об’єднання – обласна організація Всеукраїнського громадського об’єднання «Георгія». Воно гуртує навколо себе, в основному, грузинів-біженців – тих, що залишили батьківщину в 90-і, втікаючи із зон воєнних конфліктів. Громада власними силами організувала недільну школу, де діти та молодь вивчають рідну мову і національну культуру.

Уроки грузинської мови в недільній школі проходять у вигляді жвавої розмови, ігор і навіть етно-чаювань. Щоб діти хотіли навчатись вранці та ще й у вихідний день, вчителька Наїра Акубардія докладає максимальних зусиль.

Із «дорослою» групою, каже Наїра, трохи простіше: її відвідує старше покоління грузинської діаспори, а також люди негрузинського походження – студенти, бізнесмени, які вчать мову цілеспрямовано, щоб виїхати до Грузії.

Комп’ютерної техніки чи електронних підручників у класі немає, шкодує вчителька, але й паперові посібники, які безкоштовно надає грузинське посольство, дуже допомагають у роботі.

Рідна мова – раз на тиждень

Головна ж проблема учнів, ділиться спостереженнями Наїра, – те, що вони практично не чують грузинської мови у повсякденному житті.

«Найбільша проблема – те, що вони чують грузинську мову тільки раз на тиждень. Хоча батьки знають і вміють говорити. Так сталось, що в родинах закріпилось спілкування тільки російською мовою. Для знання мови раз на тиждень – це дуже мало, тому я рекомендую батькам хоча б іноді говорити з дітьми вдома грузинською мовою», – розказала Радіо Свобода Наїра Акубардія.

Недільна школа працює в будівлі однієї з загальноосвітніх шкіл: із приміщенням допомогла міська влада. Окрім мови, тут вивчають також національну культуру й історію. Для розучування танців, якими так славиться Грузія, є окрема невелика кімната. Роботу викладачів оплачує сама громада.

Біженці на українській землі

Співзасновник організації Ґоча Ломідзе каже: для того й об’єднались, щоб не втратити власну культуру й мову, разом навчати дітей. Громада існує винятково на ентузіазмі людей різних професій. Майже всі вони потрапили в Україну як біженці ще у 90-і роки, втікаючи із зони конфлікту між Грузією та Абхазією, розказує Ломідзе. Дехто досі не має належних документів.

«Наша громада для чого і була створена: щоб допомагати нашим співвітчизникам легалізуватись, отримати офіційний статус «біженця» в Україні. Не все так легко. Досі між Абхазією та Грузією триває ворожнеча, і деякі люди досі не можуть отримати документи. Ми намагаємось допомагати їм», – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода Ґоча Ломідзе.

У найближчих планах громади – розвивати культурно-просвітницький напрямок роботи. Допомоги від держави не чекають, покладаються тільки на власні сили, розказала Радіо Свобода співзасновниця об’єднання Лалі Ґерзмава.

«Хотілося б розширити роботу в плані вокалу, традиційного національного співу. Можливо, вчити грі на гітарі. Також є задум створити театральну студію чи дитячий театр з постановками грузинською й українською мовами, щоб діти із грузинських та змішаних родин мали можливість не забувати свою мову, культуру, звичаї. А хто не знав – вивчити», – каже Лалі Ґерзмава.

За даними останнього Всеукраїнського перепису населення, на Дніпропетровщині мешкає близько 3 тисяч грузинів, менше від половини з них називають грузинську мову рідною.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG