Прага – Московський мировий суд оштрафував у п’ятницю незалежну асоціацію «Голос» на 30 тисяч рублів (це близько тисячі доларів). За лічені дні до виборів у Держдуму Росії єдина незалежна структура моніторингу за волевиявленням росіян постала перед судом за звинуваченнями російської прокуратури та виборчих комітетів на місцях. Правозахисники заявляють, що натиск на «Голос» – це спроба перешкодити незалежному спостереженню за перебігом голосування в неділю.
«Голос», фінансована західними неурядовими організаціями асоціація, виявила вже понад 5 тисяч фактів порушень закону про вибори різними партіями, учасниками виборів до Державної думи Росії. Працівники «Голосу» вважають, що головна мета судового розгляду проти них – намагання ліквідувати асоціацію взагалі і зробити це ще перед 4 грудня, днем голосування в Росії.
Прокуратура Росії заявляє про цілу низку порушень з боку «Голосу». Це й нібито незаконність «карти порушень», сайту, куди громадяни можуть посилати різноманітні факти порушень закону про вибори в Росії, та суперечність, на думку прокуратури, таких дій неурядової організації законові, що забороняє публікацію виборчих даних за 5 днів напередодні виборів.
Незалежний «Голос» уперше атакували ще 30 листопада, коли його діалоговий сайт про виборчі порушення в Росії був видалений з сайту інтернет-видання gazeta.ru.
Потім, реагуючи на заяву депутатів Держдуми, прокуратура Москви відвідала у четвер 1 грудня офіс «Голосу» з повідомленням про судовий позов через нібито порушення закону цією асоціацією.
Заступник виконавчого директора «Голосу» Григорій Мелконьянц сказав із цього приводу агентству «Ройтерз»: «Зараз усі ми не почуваємося в безпеці, ми й наші кореспонденти. Коли вся ця напруженість почала посилюватися, ми побачили, що три депутати Держдуми подали звернення до Генпрокуратури про перевірку «Голосу», і навіть не про перевірку, а про закриття «Голосу», як вони там написали, і це якось збіглося з видаленням з «Газети.ру» сторінки нашого спільного проекту, нашої «карти порушень».
Перед судовим розглядом адвокати «Голосу», як вони кажуть, мали лише
півгодини для підготовки до слухання у справі. Всі клопотання перенести розгляд суд відкинув.
Влада Росії береться за фінансовані Заходом групи
Судове переслідування «Голосу» розпочалося через лічені дні після виступу прем’єр-міністра Володимира Путіна під час його висування на посаду президента на з’їзді «Єдиної Росії» 27 листопада. Там же Путін наголосив, що варто звернути увагу на громадські організації, що фінансуються на західні ґранти.
А голова ЦВК Росії Володимир Чуров у своєму листі до суду звинуватив «Голос» «у спробах брати на себе функції влади» та в агітації проти владної партії.
«Голос» не приховує, що отримує ґранти від неурядових організацій з Великої Британії та США, і наголошує, що якраз це й допомагає асоціації бути незалежною.
Правозахисники заявляють, що це кампанія дискредитації «Голосу». А чимало незалежних інтернет-видань у Росії заявляють про дедалі більший тиск цензури.
«Голос», фінансована західними неурядовими організаціями асоціація, виявила вже понад 5 тисяч фактів порушень закону про вибори різними партіями, учасниками виборів до Державної думи Росії. Працівники «Голосу» вважають, що головна мета судового розгляду проти них – намагання ліквідувати асоціацію взагалі і зробити це ще перед 4 грудня, днем голосування в Росії.
Прокуратура Росії заявляє про цілу низку порушень з боку «Голосу». Це й нібито незаконність «карти порушень», сайту, куди громадяни можуть посилати різноманітні факти порушень закону про вибори в Росії, та суперечність, на думку прокуратури, таких дій неурядової організації законові, що забороняє публікацію виборчих даних за 5 днів напередодні виборів.
Незалежний «Голос» уперше атакували ще 30 листопада, коли його діалоговий сайт про виборчі порушення в Росії був видалений з сайту інтернет-видання gazeta.ru.
Потім, реагуючи на заяву депутатів Держдуми, прокуратура Москви відвідала у четвер 1 грудня офіс «Голосу» з повідомленням про судовий позов через нібито порушення закону цією асоціацією.
Заступник виконавчого директора «Голосу» Григорій Мелконьянц сказав із цього приводу агентству «Ройтерз»: «Зараз усі ми не почуваємося в безпеці, ми й наші кореспонденти. Коли вся ця напруженість почала посилюватися, ми побачили, що три депутати Держдуми подали звернення до Генпрокуратури про перевірку «Голосу», і навіть не про перевірку, а про закриття «Голосу», як вони там написали, і це якось збіглося з видаленням з «Газети.ру» сторінки нашого спільного проекту, нашої «карти порушень».
Перед судовим розглядом адвокати «Голосу», як вони кажуть, мали лише
півгодини для підготовки до слухання у справі. Всі клопотання перенести розгляд суд відкинув.
Влада Росії береться за фінансовані Заходом групи
Судове переслідування «Голосу» розпочалося через лічені дні після виступу прем’єр-міністра Володимира Путіна під час його висування на посаду президента на з’їзді «Єдиної Росії» 27 листопада. Там же Путін наголосив, що варто звернути увагу на громадські організації, що фінансуються на західні ґранти.
А голова ЦВК Росії Володимир Чуров у своєму листі до суду звинуватив «Голос» «у спробах брати на себе функції влади» та в агітації проти владної партії.
«Голос» не приховує, що отримує ґранти від неурядових організацій з Великої Британії та США, і наголошує, що якраз це й допомагає асоціації бути незалежною.
Правозахисники заявляють, що це кампанія дискредитації «Голосу». А чимало незалежних інтернет-видань у Росії заявляють про дедалі більший тиск цензури.
