Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 01:52
День виборів до Державної думи Росії нагадував скоріше день введення воєнного стану, ніж день всенародного голосування. З одного боку – добре відомі читачеві за радянськими часами виборчі дільниці з буфетами і концертами. З іншого – оточені поліцією площі російської столиці, на яких правоохоронців було більше, ніж протестувальників. Навіть більше скажу – на знаменитій Тріумфальній площі Москви, через яку, як правило, проходить моя дорога додому, не було взагалі жодного протестуючого. Зате скільки поліцейських, скільки автозаків, скільки пересторог... Вже пізніше я дізнався, що через кілька годин тут затримали письменника Едуарда Лимонова.

Виникає закономірне питання: чого так боїться влада Росії, яка демонструє впевненість у своїх силах та народній підтримці, влада, котра запевняє, що навела порядок в країні і що не просто немає ніякої альтернативи – ніякої альтернативи вона не допускає. І відповідь на це питання проста: влада дійсно боїться народу, вона жахливо не впевнена в собі. І вона чудово розуміє, що добитися перемоги вона може тільки за допомогою фальсифікацій, грубого підроблення, залякування.

Але вона не враховує, що зараз – інші часи. Інтернет-сайти – незважаючи на спроби заблокувати роботу найбільш популярних опозиційних ресурсів – вже з ранку 4 грудня були наповнені повідомленнями про такі фальсифікації, про вигнання спостерігачів, про порушення закону. Є й відео: його знімають і самі спостерігачі опозиційних партій, і журналісти. Просто ігнорувати це неможливо. І вже офіційний телевізор змушений у шоу після виборів давати слово опозиціонерам, громадським діячам, письменникам, акторам – виявляється, що і глядачі в Москві і Хабаровську можуть побачити і почути все те, що знають користувачі російського інтернету. І дізнатися, що багато шановних людей вважають: з такою владою Росія приречена.

Російський вузол буде не розв’язаний, а розрубаний

Як виглядає сьогодні російське суспільство? Велика частина знаходиться в стані глибокої апатії, яка тільки посилилася після недавньої «рокіровки» президента Дмитра Медведєва і прем’єр-міністра Володимира Путіна. І явка на виборах про це точно свідчить. Є частина людей, які готові голосувати за кого завгодно, тільки не за «Єдину Росію» (не за Медведєва і Путіна). Влада викликає у них огиду і єдине, що вони для себе бачать – це віддати голос комуністам, «Справедливій Росії» і навіть Жириновському. І є виборець «Єдиної Росії», якого можна було б порівняти з виборцем КПРС. Цей виборець голосує за будь-яку владу – і легко від неї відвертається, як тільки влада втрачає силу.

Як виглядає сьогодні російська влада? Вона теж не монолітна. Є ті, хто готовий стріляти, «мочити», знищувати – тільки б утриматися на плаву. І є ті, хто готовий дозволити розмовляти, допустити громадські дискусії, простіше кажучи – ввести «гласність». Але обидві частини цієї номенклатури не готові відмовитися від крадіжки, що є сутністю російської державної діяльності. Власне, нічого іншого російська номенклатура не вміє.

Саме тому, незважаючи на виразний сигнал неприйняття суспільством чинної влади, ніякого реального діалогу цієї влади і суспільства все одно не вийде. Російський вузол, як це вже не раз бувало в історії цієї країни, буде не розв’язаний, а розрубаний.

Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG