Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 00:40
Київ – Відкриття телескопом Кеплера планети, схожої на Землю, стало чи не найгучнішою подією наукового світу цього тижня. Астрономів зацікавила не лише подібність характеристик Кеплера-22Б до земних, але зокрема те, що на планеті ймовірно існує вода. Саме вода на Землі стала ключовим компонентом зародження життя.

Телескоп «Кеплер» відомий тим, що розроблений для пошуку екзопланет (тобто таких, які обертаються навколо зірок за межами Сонячної системи). Кандидатів в екзопланети у цього телескопа вже понад 2 тисячі, однак саме Кеплер-22Б стала першою підтвердженою планетою земного типу, на якій, як припускають учені, потенційно може розвинутися життя.

Кеплер-22Б обертається довкола зірки, розташованої на відстані у 600 світлових років від Сонця. Один оберт планета робить за 289 днів. Вона майже вдвічі більша за Землю, середня температура на ній, за попередніми оцінками астрономів, – близько 22 градусів. Водночас деталізувати, що переважає на планеті-відкритті – скельні породи, рідина чи газ, дослідники поки не можуть.

Попри це, науковий керівник проекту Вільям Боруцкі вважає відкриття неабияким успіхом і називає його своєрідним різдвяним подарунком. «Цілком можливо, що на планетах, відкритих «Кеплером», може бути життя», – цитує дослідника видання NewScientist

Іспанські вчені опановують різьблення по наночастинках

Вчені Каталонського інституту нанотехнології, що в Іспанії, навчилися створювати «молекулярні валізки» з наночастинок. BBC пише: мова йде про складне різьблення, для здійснення якого дослідники використали цілу комбінацію хімічних процесів, і результати якого засвідчили, що відтепер можна отримувати наночастинки зі складною структурою (наприклад, куби з подвійними стінками).

Під час екперименту вчені обробили мікроскопічні срібні куби катіонним золотом (таким, із атомів якого вилучені деякі електрони). Золото «атакувало» срібло і відібрало у нього електрони. Їхня втрата перетворила атоми срібла в іони, які опісля розчинили. Водночас катіонне золото, яке перебрало електрони срібла, перетворилося на «нормальне» і, зрештою, осіло на поверхні куба. «Це захищає срібло. Водночас щойно поверхня куба покрита, реакція активізується й у тих площинах, які покриті не були», – розповідає керівник групи дослідників Віктор Пунтес.

У результаті, розповідає вчений, утворюється отвір, і з цього моменту реакція починає відбуватися всередині. Це породжує процес, відомий у науці як ефект Кіркендалла, коли атоми срібла починають переміщатися з середини куба до вкритої золотом оболонки, а в самому кубі утворюється порожнина.

Контроль над процесом утворення таких порожнин і дав іспанським ученим можливість створювати наночастинки з різною структурою. За висновками дослідників, частинки з порожнинною будовою можуть поглинати хвилі різної довжини, а це означає, що їх можна використовувати для сканування, яке за точністю може перевершити МРТ.

Також вчені розповіли, що відкриття сприятиме надійній доставці ліків, оскільки у порожнини можна «закачувати» необхідні препарати. «Ви отримуєте складний рельєф, контрольований на нанорівні, по суті, це таке собі «коміркове» дозування суміші препаратів, здійснити яке раніше було дуже складно», – наголошує доктор Пунтес.

Мамонта «оживлять» уже за 5 років?

Російські та японські вчені готуються клонувати мамонта. За їхніми словами, це цілком можливо, зважаючи на те, що у віднайденій влітку гомілковій кістці мамонта досі чимало клітин кісткового мозку, які, до того ж, добре збереглися.

Інформаційна служба FoxNews повідомляє, що дослідники з сибірського Музею мамонта та японського університету Кінкі мають намір ввести у яйцеклітину африканського слона вилучене ядро клітини кісткового мозку цього вимерлого роду ссавців. Таким чином вчені збираються створити ембріон, який введуть у матку самки слона.

Схожі експерименти проводили і раніше, однак їх не можна назвати успішними. Зокрема у 2009 році «оживили» піренейського цапа – вид, який офіційно визнали вимерлим близько 10 років тому. Однак через проблеми з диханням тварина померла вже за кілька хвилин після народження.

Попри часті невдачі у царині клонування, вчені з Росії та Японії, які працюють над перспективою відтворення мамонта з початку 1990-х, сподіваються на успішний результат. Вони вже спрогнозували, що, якщо експеримент піде за планом, клонування вдасться завершити вже за 5 років.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG