Угорщина – У будапештському музеї терору підбили підсумки першого етапу всеугорської акції пам’яті зі збору свідчень про злочини комунізму в цій країні. За 2,5 роки учасникам заходу вдалося опитати понад 3 тисячі очевидців. Велику частину інтерв’ю вже розмістили в інтернет-мережі. Угорський уряд обіцяє і надалі фінансувати успішний суспільний проект музею.
На думку суспільствознавців, унікальність недавньої акції будапештського музею терору полягає в тому, що вдалося розпочати системний збір свідчень злочинів комунізму в Угорщині. Зі свого боку, педагоги вважають, що великої ваги цьому заходові в сенсі виховання молоді надає той факт, що в акції взяли участь 1000 старшокласників та студентів із 69 навчальних закладів Угорщини. Молоді люди опитали 3200 очевидців.
Роботу громадських ентузіастів відзначив у своїй промові віце-прем’єр Угорщини Тібор Наврачіч: «Йдеться про збір дуже несхожих одна на одну особистих історій, масу людських відчуттів, які з’єднуються у великий вінок народної пам’яті». За словами Наврачіча, ці молоді люди отримають з перших рук правдиву інформацію про комуністичну добу своєї країни, адже таких даних наразі все ще позбавлене угорське суспільство.
Прихована правда
З ним цілком згодний історик Андраш Пороґі, один із учасників акції збору свідчень. Він зауважив, що учням у школі зазвичай буває недостатньо почути лише пояснення вчителя історії про злочини комунізму. На думку дослідника, краще зрозуміти їхню природу допоможуть саме такі свідчення пересічних очевидців минулої епохи.
Марія Шмідт, директор музею терору в Будапешті так пояснила мету цього громадського заходу: «Цей проект ми задумали у 2007 році. Ми хотіли, щоб молодь, завдяки новітнім технічним засобам комунікації, отримала ширшу картину прихованої правди про комуністичне суспільство Угорщини. Ми так само прагнули трохи зблизити старшу і молодшу ґенерації угорських громадян, щоб у довірливій розмові молодь не боялася ставити питання і водночас могла чомусь навчитися».
Марія Шмідт зазначила, що, попри різні ідеологічні платформи, громадську акцію музею терору в однаковій мірі підтримали як попередній уряд ліво-лібералів, так і чинний кабінет право-центристів.
Триповерховий музей терору запрацював у Будапешті від 2002 року за підтримки Фонду досліджень історичних та суспільних процесів у Східній і Центральній Європі. Діяльність закладу спрямована на збереження документальної пам’яті про мільйони жертв тоталітарних режимів ХХ століття. Вже наступного року – у 2003-му – музей терору надав площу для тематичної експозиції про Голодомор в Україні 1932-33 років та сприяв проведенню наукової конференції українських істориків на цю тему.
На думку суспільствознавців, унікальність недавньої акції будапештського музею терору полягає в тому, що вдалося розпочати системний збір свідчень злочинів комунізму в Угорщині. Зі свого боку, педагоги вважають, що великої ваги цьому заходові в сенсі виховання молоді надає той факт, що в акції взяли участь 1000 старшокласників та студентів із 69 навчальних закладів Угорщини. Молоді люди опитали 3200 очевидців.
Роботу громадських ентузіастів відзначив у своїй промові віце-прем’єр Угорщини Тібор Наврачіч: «Йдеться про збір дуже несхожих одна на одну особистих історій, масу людських відчуттів, які з’єднуються у великий вінок народної пам’яті». За словами Наврачіча, ці молоді люди отримають з перших рук правдиву інформацію про комуністичну добу своєї країни, адже таких даних наразі все ще позбавлене угорське суспільство.
Прихована правда
З ним цілком згодний історик Андраш Пороґі, один із учасників акції збору свідчень. Він зауважив, що учням у школі зазвичай буває недостатньо почути лише пояснення вчителя історії про злочини комунізму. На думку дослідника, краще зрозуміти їхню природу допоможуть саме такі свідчення пересічних очевидців минулої епохи.
Марія Шмідт, директор музею терору в Будапешті так пояснила мету цього громадського заходу: «Цей проект ми задумали у 2007 році. Ми хотіли, щоб молодь, завдяки новітнім технічним засобам комунікації, отримала ширшу картину прихованої правди про комуністичне суспільство Угорщини. Ми так само прагнули трохи зблизити старшу і молодшу ґенерації угорських громадян, щоб у довірливій розмові молодь не боялася ставити питання і водночас могла чомусь навчитися».
Марія Шмідт зазначила, що, попри різні ідеологічні платформи, громадську акцію музею терору в однаковій мірі підтримали як попередній уряд ліво-лібералів, так і чинний кабінет право-центристів.
Триповерховий музей терору запрацював у Будапешті від 2002 року за підтримки Фонду досліджень історичних та суспільних процесів у Східній і Центральній Європі. Діяльність закладу спрямована на збереження документальної пам’яті про мільйони жертв тоталітарних режимів ХХ століття. Вже наступного року – у 2003-му – музей терору надав площу для тематичної експозиції про Голодомор в Україні 1932-33 років та сприяв проведенню наукової конференції українських істориків на цю тему.
