Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 07:57

Десять років війни з терором і не видно кінця (підсумки року)


Художня ілюстрація подій 11 вересня 2001 року у Нью-Йорку
Минуло десять років після 11 вересня 2001-го. Американці вбили Усаму бін Ладена, хоча про загальну перемогу у «війні з терором» сказати ще не можна. Правда, заклики до священної війни проти Заходу розчинилися в арабських революціях. США та їхні союзники у чомусь перемогли, десь перебувають на шляху до перемоги, але важливий день задовільного завершення цієї боротьби ще попереду.

В Афганістані восени 2001 року США та їхні союзники разом з афганцями позбавили влади Талібан, але рух ще раз відродився. Уряд президента Хаміда Карзая, що прийшов до влади в Кабулі за допомоги американців, нині веде переговори про спільну владу з партизанами мули Омара.

В Іраку, де США і його союзники вторгненням у 2003-му усунули Саддама Хусейна, спалахнула громадянська війна, котра загрожувала розколоти країну. Сьогодні стабільної влади і безпеки в Іраку ще варто чекати в майбутньому.

Вдома США переживає мішані почуття – за 10 років вдалося уникнути нового масового теракту, але економічні, політичні, людські втрати у глобальній війні проти невидимого ворога дуже тяжкі.

Так провідний авторитет у оцінках зовнішньої політики з університету Джоунза Гопкінса професор Майкл Мандельбаум каже, що одним із серйозних наслідків нападів вересня 2001 року стала втрата уваги американських лідерів від негайних внутрішніх пріоритетів. «Одна з головних проблем – дефіцит, з яким федеральна влада зіштовхнулася і який не може подолати внаслідок війн в Афганістані та Іраку. Ми позичили, щоб фінансувати ці війни і вперше в американській історії не підняли податки для компенсації цих воєнних витрат, що дуже невдало», – каже експерт.

США найсильніші у світі?

Хоча деякі з експертів стверджують, що «війна з терором» знизила американський глобальний вплив і престиж, та все ж США й сьогодні, навіть після фінансової кризи 2008 року, мають найбільшу економіку світу. Військова перевага США у всьому світі є беззаперечною.

Цьому підтвердженням є масоване розширення апарату національної безпеки з 2001 року, витрата приблизно 7 трильйонів доларів на посилення національної оборони, безпеки, розвідки. Нині США витрачає на оборону половину військових витрат усього світу. Американці, як інформує «Вашингтон Пост», довірили свої секрети майже мільйону своїх працівників секретних служб.

До сьогодні не втихає дискусія довкола наступу адміністрації Джорджа Буша-молодшого на права людини, поширення тортур та «масових допитів» підозрюваних у терорі. Одні кажуть, що це вберегло США від нових масованих терористичних атак, інші ж критикують за «перевернуті догори ногами принципи верховенства права, як удома, так і закордоном». Так, один із головних підозрюваних у терористичних нападах вересня 2001-го Шейх Халід Мохаммеді до сьогодні не постав перед судом. Що вважають провалом тактики примушування до надання свідчень з боку підозрюваних.

Хоча адміністрація Обами й відхилила деякі матеріали виконавчої влади щодо розслідування справ підозрюваних у тероризмі і засудила деякі методи «ери Буша», та все ж Барак Обама потерпів поразку в намаганнях закрити в’язницю в Ґуантанамо. Більше того, адміністрація Обами посилила антитерористичні операції ЦРУ та елітних підрозділів Пентагону, зокрема, за допомогою «безпілотних літаків» у Пакистані. Це погіршило стосунки Вашингтона з Ісламбадом, тоді як понад 30 тисяч пакистанців поклали свої життя у боротьбі з терором від часу вересня 2001-го року.

У згаданих війнах США втратило понад 6 тисяч своїх громадян, понад 40 тисяч потерпіли від ран, а ще більше від зневіри й апатії. Сьогодні ніхто не може сказати, коли ж наступить кінець цій війні. А тим часом піднесення Китаю та економік Азії ставлять перед США набагато більше проблем, аніж будь-які події на Близькому Сході.

Багато води втекло від часу вересня 2001-го, але ера «війни з терором» все ще не завершена.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG