Представник Організації з безпеки і співпраці в Європі з питань свободи засобів інформації Дуня Міятович скритикувала сьогодні схвалення в нижній палаті французького парламенту законопроекту, що має криміналізувати заперечення геноциду вірменського народу.
Як мовиться в її заяві, пропонований законопроект у разі ухвалення «викликав би серйозне занепокоєння з погляду міжнародних стандартів свободи висловлювання».
Раніше сьогодні Туреччина значно обмежила політичні і військові зв’язки з Францією через схвалення в нижній палаті французького парламенту, Національних зборах, законопроекту, що має на меті запровадити кримінальну відповідальність за публічне заперечення факту геноциду вірмен у часи Першої світової війни в тодішній турецькій державі, Османській імперії.
Новий закон у разі набуття чинності передбачає покарання у вигляді штрафу в 45 тисяч євро і/або ув’язнення на термін до одного року. Схоже покарання у Франції вже давно чекає на тих, хто заперечує, що Голокост був геноцидом євреїв.
За законопроект проголосували простим підняттям рук, без підрахунку, за присутності в залі трохи більш як 50 депутатів із загалом 577. За були близько 50, проти близько п’яти.
Його ще має розглянути верхня палата французького парламенту, Сенат. Прихильники закону сподіваються, що це відбудеться на початку наступного року, перш ніж у лютому припиняє діяльність нинішнє скликання парламенту, але цей розгляд може протривати значно довше. Перспективи його схвалення в Сенаті неоднозначні.
2006 року законопроект про криміналізацію заперечення геноциду вірмен уже ухвалювався в Національних зборах, але Сенат урешті відкинув його аж через п’ять років, цієї весни.
Нинішній законопроект, на відміну від попереднього, формально запроваджує відповідальність за заперечення всіх геноцидів, які визнає Франція, а не тільки геноциду вірмен. Франція офіційно визнала вбивства вірмен в Османській імперії в часи Першої світової війни геноцидом вірменського народу ще в 2001 році.
Сучасна Туреччина категорично відкидає визначення тих подій як геноцид і різко протестує проти такого визнання чи його можливості, зокрема, через тимчасове відкликання своїх послів із країн, які ухвалюють якісь рішення щодо цього.
У Туреччині визнають масові вбивства вірмен, але говорять, що в перебігу фактичної громадянської війни в час розпаду Османської імперії загинули від 300 до 500 тисяч вірмен і приблизно стільки ж турків.
За даними Вірменії, які підтримує чимало істориків, близько 1,5 мільйона вірмен загинули в Османській імперії наприкінці Першої світової війни, головно в 1915–1918 роках, унаслідок спрямованої кампанії винищення вірмен, яка стала геноцидом вірменського народу.
Як мовиться в її заяві, пропонований законопроект у разі ухвалення «викликав би серйозне занепокоєння з погляду міжнародних стандартів свободи висловлювання».
Раніше сьогодні Туреччина значно обмежила політичні і військові зв’язки з Францією через схвалення в нижній палаті французького парламенту, Національних зборах, законопроекту, що має на меті запровадити кримінальну відповідальність за публічне заперечення факту геноциду вірмен у часи Першої світової війни в тодішній турецькій державі, Османській імперії.
Новий закон у разі набуття чинності передбачає покарання у вигляді штрафу в 45 тисяч євро і/або ув’язнення на термін до одного року. Схоже покарання у Франції вже давно чекає на тих, хто заперечує, що Голокост був геноцидом євреїв.
За законопроект проголосували простим підняттям рук, без підрахунку, за присутності в залі трохи більш як 50 депутатів із загалом 577. За були близько 50, проти близько п’яти.
Його ще має розглянути верхня палата французького парламенту, Сенат. Прихильники закону сподіваються, що це відбудеться на початку наступного року, перш ніж у лютому припиняє діяльність нинішнє скликання парламенту, але цей розгляд може протривати значно довше. Перспективи його схвалення в Сенаті неоднозначні.
2006 року законопроект про криміналізацію заперечення геноциду вірмен уже ухвалювався в Національних зборах, але Сенат урешті відкинув його аж через п’ять років, цієї весни.
Нинішній законопроект, на відміну від попереднього, формально запроваджує відповідальність за заперечення всіх геноцидів, які визнає Франція, а не тільки геноциду вірмен. Франція офіційно визнала вбивства вірмен в Османській імперії в часи Першої світової війни геноцидом вірменського народу ще в 2001 році.
Сучасна Туреччина категорично відкидає визначення тих подій як геноцид і різко протестує проти такого визнання чи його можливості, зокрема, через тимчасове відкликання своїх послів із країн, які ухвалюють якісь рішення щодо цього.
У Туреччині визнають масові вбивства вірмен, але говорять, що в перебігу фактичної громадянської війни в час розпаду Османської імперії загинули від 300 до 500 тисяч вірмен і приблизно стільки ж турків.
За даними Вірменії, які підтримує чимало істориків, близько 1,5 мільйона вірмен загинули в Османській імперії наприкінці Першої світової війни, головно в 1915–1918 роках, унаслідок спрямованої кампанії винищення вірмен, яка стала геноцидом вірменського народу.
