Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 19:49
Львів – 24 грудня – День архівістів. Щороку дедалі більше людей звертаються у Центральний Державний Історичний Архів України у Львові. Когось цікавить родовід, хтось виробляє карту поляка, а науковці досліджують свої теми. А першими львівськими архівістами були міські писарі ще у ХІV столітті. Як працювалось львівським архівістам в минулому, яку плату вони отримували і чи були шановані у місті?

Міським писарям з Ратуші доводилось, по суті, займатись архівними справами. Вони їх поповнювали, зберігали, реставрували і впорядковували. Це був перший архів Львова. Писали документи на чернетках, які зшивали і актові книги оправляли. А ось всі архіви, що стосувались переважно міщан, зберігали у Ратуші. Міська скарбниця розташовувалась перед кімнатою райців. У ній тримали не лише документи, але й мішки з грішми, дорогоцінностями, килимами, а щоб вийняти якийсь документ потрібен був особливий на те дозвіл. Цікаво, що переносили документи не в руках, а лише у спеціальних скриньках із замком і ланцюжком або ж у шкіряній торбині.

Писарі були шановані у місті люди. Вони знали право і діловодство, кілька мов, мали гарну каліграфію. Держава забезпечувала їх усім необхідним для праці. Плату вони отримували чотири рази на рік. Наприклад, у ХVIІ столітті писар заробляв 80 польських злотих у рік, а у ХVIІІ столітті – у п’ять разів більше. Та ще писарі отримували податок з одягу, дровами, гроші за понаднормову роботу. Їм доводилось працювати у неділю та свята, якщо хтось із городян потребував задокументувати певну справу.

Перші інвентарі архівних справ, тобто описи, з’явились у Львові у кінці ХVI століття, розповів начальник відділу використання інформації

ЦДІА України у Львові Ігор Смольський, архівіст з 20 літнім стажем. Тоді вже реставрували документи і у 1586 році палітурник виготовив палітуру для тих актів, які часто використовувались і були пошкоджені.

Австрійський цісар причетний до львівського історичного архіву

Втім чимало документів, зокрема найдавніші акти міста, знищили дві пожежі – 1381 і 1527 років, завдала збитків документам і повінь у Львові на початку ХVІІ століття, а ще епідемії холери і чуми. У 1623 році всі городяни на чолі з магістратом втекли з міста від пошесті. У канцелярії залишився лише заступник писаря, згодом відомий хроніст і поет Бартоломей Зіморович.

У нинішньому приміщенні, колишньому Бернандинському монастирі, Львівський історичний архів розташовується понад 225 років. Сталося це за рішенням австрійського цісаря.

«У цьому приміщенні на місці монастиря мала бути пошта. Але склалося так, що керівник Бернандинського ордену добре знав намісника Галичини. Коли приїхав цісар йому влаштували прогулянку костелами і церквами Львова. Бернандинський костел залишили, а монастирська бібліотека була розформована, частину стародруків вивезли в Австрію, частину залишили тут. Відтак уторився Бернандинський архів, тобто «Архів гродських і земських актів міста Львова». Це і був початок сучасного архіву. Паралельно тоді у місті існував міський архів», – розповів науковець Ігор Смольський.

Львівські архівісти досліджують історію архіву у Львові і мають намір видати книжку. В історичному архіві Львова зберігається чимало унікальних документів. Серед яких берестяні грамоти ХІІ століття, грамоти на пергаменті ХІІІ століття, оригінал грамоти Берестейської Унії, папські булли, королівські грамоти , актові книги судів Східної Галичини та чимало інших документів, які нині цікавлять науковців як з України, так і світу.

Водночас щороку збільшується і кількість звернень громадян в історичний архів. Оскільки люди все частіше досліджують свій родовід, а ЦДІА України у Львові зберігаються метричні книги XVII -ХХ століть різних конфесій, кадастрової книги, військові документи. Однак архівіст Ігор Смольський наголошує, що пошук архівних матеріалів почасти залежить і від того, наскільки правильно і точно люди подають дані у запиті.

Звертаючись в архів з генеалогічним запитом слід:
  • вказати історичний регіон України, де проживали предки;
  • назву села, міста;
  • прізвище предка ( для жінки-дівоче);
  • дати народження, шлюбу, смерті;
  • віросповідання;
  • суспільний стан;
  • дані заявника.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG