Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 22:18

Тимошенко: Про що роздумую за ґратами у час Різдва (європейська преса)


Прага – Деякі з європейських газет у час Різдва передрукували роздуми Юлії Тимошенко в ув’язненні, де виділяють слова лідера української опозиції про молитву «Богу в ув’язненні, де Всевишній є єдиним приятелем, єдиною доступною родиною». Європейська преса також публікує різдвяні роздуми українських митців про революційний ентузіазм в Україні початку 90-х та про крах ілюзій і сподівань у дні нинішнього Різдва. Засоби інформації також повідомляють, що в самопроголошеному Придністров’ї й українські спостерігачі стали у минуло неділю свідками обрання нового президента.

Чеська «Днес» передруковує різдвяні роздуми Юлії Тимошенко, лідера української опозиції, за ґратами. Газета цитує початок тексту розумів Тимошенко: «кажуть, що в окопах під вогнем ніхто не є атеїстом» та переконання лідера БЮТ у тому, що й «в ув’язнені також ніхто не є атеїстом»… Празьке видання також переказує роздуми ув’язненої про Бога, котрий є у в’язниці «вашим єдиним приятелем, вашою єдиною родиною». Йдеться також, як цитує «Днес», про нестерпність самотності в сірій камері у цю різдвяну пору і жахливі в’язничні звуки стають додатковими тортурами до безсоння і неспокою. Та все ж з людиною і в цей важкий час залишається «свобода духу» й переконання, що «Господь поруч зі мною». Далі Юлія Тимошенко пише про підтримуючу духовну силу прочитаних в ув’язненні «Листів з в’язниці» Дітріха Бонгоффера, німецького протестантського богослова, котрий був повішений нацистами в таборі Флоссенбурґ 9 квітня 1945 року. Проповідь Боногоффера породжує в душі Тимошенко віру в краще майбутнє для українців, котрі, на її думку, цілком зрозуміли авторитаризм і безбожність нинішньої влади в Україні. А це, на думку лідера опозиції, озброює людей. Тимошенко також заспокоює своїх близьких і друзів, що вона тримається: «...я жива у цій могилі» ( за Анною Ахматовою). І завершує Тимошенко свої різдвяні роздуми, як цитує «Днес», словами того ж Дітріха Бонгоффера: «Це…для мене початок життя», маючи на увазі те, що вона більш жива в камері, аніж ті люди, що її ув’язнили туди, а «Різдво – це може бути новий початок для всіх нас», сподівається Юлія Тимошенко.

Австрійська «Ді Прессе» інформує, що колишній глава парламенту самопроголошеного регіону Молдови, Придністров’я, Євген Шевчук обраний, за попередніми даними (74 відсотки голосів виборців), президентом цього ніким не визнаного політичного утворення. Видання з Відня також зауважує, що Шевчук переміг у фінальному турі виборів у Тирасполі нинішнього главу парламенту Анатолія Камінського, на котрого нібито робила ставку Москва. Багаторічний глав Придністров’я Ігор Смірнов програв свою останню президентську гонку ще у першому турі. «Ді Прессе» також наголошує, що свідками перемоги Євгена Шевчука стали міжнародні спостерігачі, включно з українськими військовими, котрі разом з російськими і молдовськими вояками є тут офіційними спостерігачами.

Українська письменниця Наталка Сняданко оприлюднила на сторінках швейцарської «Нойє Цюрхер Цайтунґ» своєрідне есе під назвою «Поминки і карнавал» зі спогадами про «революцію літа й осені 1991 року», коли 2-го жовтня 1991-го виповнилося 40 днів незалежності України і 40 днів від дня народження відомого західного рокового співака Стінґа, що й вирішила бурхливо відзначити група львівських студентів . Розвал СРСР, ентузіазм студентських молодих душ, прагнення до кращого, до демократії, хмільне сподівання на нове щастя. Але вже тоді, як розмірковує Наталка Сняданко, у запалі святковості, карнавальності, відчувалася різниця між буденністю і святом надій, між небажанням більшості наслідувати нові, здавалося б щасливі, асоціації та молодіжним ентузіазмом. А сьогодні, ділиться настроями українська письменниця, і Стінґ, тим паче «Стіна» Пінк Флойда, все більше навіюють їй осінню меланхолію чи й навіть «нагадують про втрачені ілюзії і розбиті сподівання з 90-х років».
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG