На Прикарпатті відновили Ангелівську домну і складають перелік туристичних рекордів

Івано-Франківськ – 200-річну пам’ятку виробництва заліза в Карпатах – Ангелівську домну волонтери почистили від кущів і дерев. Це один з об’єктів, який входить в перелік туристичних рекордів Прикарпаття. Такий каталог створюють працівники туристичної сфери, краєзнавці, науковці. Останні стверджують, що для розвитку туризму в Карпатах ще бракує привабливості.

За сім років волонтери фундації «Карпатські стежки» розставили вказівні знаки на 1500 кілометрів туристичних маршрутів у Івано-Франківській та Закарпатській областях. Кажуть, це турбота і про безпеку туристів, і про довкілля, якому туристи завдаватимуть меншої шкоди, якщо ходитимуть визначеними шляхами. Громадська організація об’єднала ентузіастів, які люблять Карпати. Відновили кілька туристичних притулків.

А нещодавно закінчили впорядкування Ангелівської домни на Рожнятівщині, вигравши обласний конкурс туристичних проектів. Очистили колишню домницю від кущів і дерев, обгородили, встановили інформаційний стенд і маршрутні покажчики. Згодилися альпіністські навички керівника фундації «Карпатські стежки» Василя Гутиряка.

«Ми, коли чистили домну, задавались питанням: як зробити так, аби її лише підчищати. Це не вимагає великих зусиль, якщо цим займатися регулярно, раз у два роки. Повинно бути так, як ми робимо зі своїми маркувальними маршрутами: приходимо, робимо мережу маршрутів і фактично мали би їх передавати на утримання місцевим громадам, громадським організаціям», – говорить Василь Гутиряк.

Єдина давня пам’ятка виробництва заліза в Україні

Колись на території Прикарпаття було чимало металургійних заводів та доменних печей. Більшість їх зникла безслідно і лише від деяких залишились руїни. Доменну піч неподалік річки Лімниця – свідка історії чорної металургії в Карпатах виявлено у 1969 році. Її було збудовано у 1810 році за сприяння галицького митрополита Антонія Ангеловича. Від того і назва урочища, і домниці. Залізну руду добували поблизу в шести рудниках відкритим способом. За переказами, тоді в Галичині виплавлялося заліза більше, ніж у Португалії. Правда, діяла домна всього шість років. 200-річчя її минуло непомітно, хоча колись навіть йшлося про створення тут музею історії виплавки металу. Залишилися руїни домни – єдина давня пам'ятка виробництва заліза в Україні.

Унікальні і неповторні – в природі, архітектурі, історії

Таких унікальних об’єктів – природних, історичних, архітектурних на Прикарпатті чимало: найвища гора України Говерла, найвисокогірніше озеро Бребенескул, єдиний в Європі музей «Писанка», діючий багневий вулкан в Старуні, найвисокогірніша споруда – обсерваторія на горі Піп Іван, найбільший Манявський водоспад та інші. Скласти їх перелік вирішили в обласному управлінні туризму. Умовно проект назвали «Туристичні рекорди України на Івано-Франківщині». За словами начальника обласного управління туризму Наталії Гасюк, це може стати гарною туристичною принадою.

«Переконувати людей в Києві, чому їм варто їхати на Івано-Франківщину, а не на Львівщину, треба власне так, показуючи це. Можна зробити щоденник-графік туриста, щоб людина собі галочку ставила: я тут був, тут був і тут», – вважає Наталія Гасюк.

Туризму бракує ще атракційності

Науковці стверджують, що стримуючими факторами у розвитку туризму в Карпатах залишаються погані дороги, невмілий сервіс, невідповідність якості і ціни. Бракує також атракційності, аби приваблювати туристів. Говорить директор Інституту туризму Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Володимир Великочий.

«За великим рахунком приїжджають відпочивати люди – ну, походили під соснами, подихали, сходили на базар, побували на водоспаді, покаталися на конях. А далі? Вимагають і вони, і їхні діти якоїсь забавки, якось зацікавити себе», – стверджує науковець Володимир Великочий.

За рік Прикарпаття відвідує близько мільйона туристів. 25 років тому таку ж цифру давало одне курортне Яремче.