Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 19:22
Київ – Ключовою подією для української зовнішньої політики у 2011 році став саміт Україна-ЄС. Його результатом є завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію. Документ, про який говорять уже 4 роки, так і не парафували. Адже, незважаючи на декларації євроінтеграційних прагнень, українська влада не поспішала виконувати всі настанови Євросоюзу, пояснюють експерти.

Увесь 2011 рік уряд та Президент продовжували декларувати стратегічну мету: набуття членства в ЄС. Крім того, з травня по листопад 2011 Україна головувала в Раді Європи.

Зі свого боку, євро-чиновники відвідували Україну дуже часто. Зокрема, за три тижні перед самітом Україна-ЄС Києва відвідав Броніслав Коморовський. Президент Польщі – країни, яка головує в Раді ЄС, а також європейський комісар з питань розширення й політики сусідства Штефан Філе. Він єдиний із європейських політиків навіть зміг відвідати Юлію Тимошенко в СІЗО.

Декларації влади гучні, але завдання ЄС не виконуються

Підчас цьогорічних візитів до України голови держав та урядів, представники відповідальних міжнародних інституцій зробили понад 30 офіційних заяв. Переважним чином вони стосувалися рівня демократії, проблем у сфері прав людини та судочинства в Україні. Однак у Європейському Союзі склалося враження, що Україною всі ці заяви ігноруються, зауважує керівник представництва Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланґе. Бо, незважаючи на гучні декларації, більшість завдань, що ставив Євросоюз, не виконані.

Голова Європейської ради Герман Ван Ромпей під час саміту Україна-ЄС зазначив, що подальші відносини між сторонами залежатимуть від політичних обставин в Україні.
Ми маємо і причини для занепокоєння
Герман Ван Ромпей

«Під час цього саміту ми пересвідчилися у позитивній динаміці відносин Україна – ЄС щодо політичної асоціації та економічної інтеграції. Утім, ми маємо і причини для занепокоєння, щодо певних моментів у внутрішній ситуації в Україні. Занепокоєння Європейського Союзу пов’язане з надмірною політизацією судової системи в Україні, прикладом чого є справа екс-прем’єра Юлії Тимошенко», – зауважив Ван Ромпей.

Президент України Віктор Янукович упродовж цього року неодноразово заявляв, що не має стосунку до справи Юлії Тимошенко і не втручається в судову систему. Водночас він запевнив європейську спільноту в запровадженні системних внутрішніх перетворень у країні.
Українська сторона підтвердила відданість спільним з Європейським союзом цінностям
Віктор Янукович

«Ми усвідомлюємо, що успіх на шляху до об’єднаної Європи передусім залежатиме від наших власних зусиль. У наших зусиллях ми сподіваємося на відчутну допомогу з боку європейських партнерів. Українська сторона підтвердила відданість спільним з Європейським союзом цінностям демократії, верховенства права й готовність забезпечувати подальше зміцнення демократичних інститутів. Водночас, ми виходимо з необхідності вирішення всіх питань виключно в правовому полі з гарантуванням принципу незалежності судової влади», – зазначив Янукович.

Результат є

2011 для відносин України та Європи був неоднозначним, однак саміт Україна-ЄС не був лише формальністю, переконаний колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко. Результат є, адже після 4 років роботи сторонам нарешті вдалося підготувати текст Угоди про асоціацію, зауважив експерт.
Перспектив у цього документа для України поки немає
Володимир Огризко

«У разі реалізації Угоди, він практично означає остаточний і безповоротний вибір Україною європейського вектору розвитку. Однак перспектив у цього документа для України поки немає. Насамперед через внутрішню політику. Угоду, безумовно, парафують найближчими тижнями. Але що стосується підписання як політичного акту та ратифікації, то тут питання напряму залежатиме від того, чи зміниться внутрішньополітична ситуація в Україні», – каже Огризко.

Тож процес підписання та ратифікації документа може затягтися, говорить фахівець. За його прогнозом, підписання Угоди не відбудеться до виборів-2012 року, які стануть індикатором рівня політичних змін в Україні.

Як заявляли євро-чиновники, запровадження безвізового режиму з країнами ЄС також залежить від виконання Україною всіх необхідних умов, передбачених відповідним планом дій. Якщо всі завдання будуть виконані, то українці зможуть їздити до Європи вільно вже через рік-півтора, говорять політологи.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG