Парламент Угорщини, в якому владна коаліція має понад дві третини голосів, схвалив у п’ятницю ще кілька суперечливих законів, які можуть збільшити міжнародну ізоляцію країни.
Зокрема, парламент схвалив реформи центрального банку країни, які мають на меті збільшити контроль влади над ним. Раніше в грудні плани цих реформ уже призвели до того, що Європейський Союз і Міжнародний валютний фонд перервали переговори з урядом Угорщини про фінансову допомогу.
Після ухвалення закону курс угорського форинта впав до історично найнижчих рівнів щодо євро. А Європейська комісія заявила, що ще оцінить ухвалені закони щодо центробанку, але готова «допомогти Угорщині повністю втілити європейське право», яке вимагає, щоб центральні банки були незалежними від влади регуляторними органами.
Інший закон, про релігії, скорочує кількість визнаних релігійних об’єднань до 14 з більш як 350 зареєстрованих нині. Визнаними залишаються кілька християнських церков – католицька, реформатська, лютеранська, православна – та юдейські організації.
Усі інші, серед яких усі ісламські, буддистські чи гіндуїстські громади, а також нові євангельські протестантські християнські церкви, зможуть звернутися по реєстрацію тільки по тому, як цю реєстрацію схвалить парламент не менш як двома третинами голосів, і мають виконати перед тим низку умов, серед яких не менш як 20 років діяльності на території Угорщини.
Цей закон уже теж викликав під час його розгляду різку критику, і міжнародну, і в самій країні.
Права консервативна партія «Фідес», яка на виборах минулого року отримала разом із меншим коаліційним партнером понад дві третини місць у парламенті Угорщини, відтоді провела вже цілу низку законів, включно зі змінами до Конституції, які, як вважають, мають на меті зміцнити владу цієї партії за рахунок відступу від принципів демократії.
Зокрема, парламент схвалив реформи центрального банку країни, які мають на меті збільшити контроль влади над ним. Раніше в грудні плани цих реформ уже призвели до того, що Європейський Союз і Міжнародний валютний фонд перервали переговори з урядом Угорщини про фінансову допомогу.
Після ухвалення закону курс угорського форинта впав до історично найнижчих рівнів щодо євро. А Європейська комісія заявила, що ще оцінить ухвалені закони щодо центробанку, але готова «допомогти Угорщині повністю втілити європейське право», яке вимагає, щоб центральні банки були незалежними від влади регуляторними органами.
Інший закон, про релігії, скорочує кількість визнаних релігійних об’єднань до 14 з більш як 350 зареєстрованих нині. Визнаними залишаються кілька християнських церков – католицька, реформатська, лютеранська, православна – та юдейські організації.
Усі інші, серед яких усі ісламські, буддистські чи гіндуїстські громади, а також нові євангельські протестантські християнські церкви, зможуть звернутися по реєстрацію тільки по тому, як цю реєстрацію схвалить парламент не менш як двома третинами голосів, і мають виконати перед тим низку умов, серед яких не менш як 20 років діяльності на території Угорщини.
Цей закон уже теж викликав під час його розгляду різку критику, і міжнародну, і в самій країні.
Права консервативна партія «Фідес», яка на виборах минулого року отримала разом із меншим коаліційним партнером понад дві третини місць у парламенті Угорщини, відтоді провела вже цілу низку законів, включно зі змінами до Конституції, які, як вважають, мають на меті зміцнити владу цієї партії за рахунок відступу від принципів демократії.
