Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 12:41

Православні в Сербії дотримуються старого календаря


Ієрархи бояться, що новий календар поділить сербів
Белград – Сербська православна церква одна з чотирьох церков, котрі дотримуються старого (юліанського) календаря. Через це час від часу, а зокрема коли святкують Різдво та Великдень, точаться завзяті «календарні» дебати.

Серби становлять приблизно 85% населення країни. Далеко не всі серби релігійні. Це, зокрема, стосується населення великих міст. Однак, Різдво та Великдень святкують майже всі. Це, до речі, так зване фольклорне святкування, котре зводиться до вечері та спілкування з родичами й друзями.

В селах ще зберігають давні звичаї, зокрема так званий «бадняк». Так називають дубову галузь, ябо навіть деревце, яке вносять в хату замість ялинки. Святвечір по сербськи називається так само – «Бадняк».

Старий календар зберегли під впливом росіян

А щодо календаря, ця справа тягнеться в Сербії від 20-х років минулого століття.

Відразу після Першої світової війни в новоствореному Королівстві Югославія, в складі котрого перебувала Сербія, стали застосовувати новий календар. Громадяни це сприйняли так як в той час сприймали всі декрети уряду: без протестів.

Представники Сербської православної церкви в 1923 році взяли участь в з`їзді православних церков в Стамбулі, на котрому більшість прийняла новий календар. Історики кажуть, що навіть був надрукований церковний календар на 1924 рік в котрому був застосований новий календар. Однак, весь тираж був знищений під впливом російських емігрантів.

Йдеться про так звану «білу», тобто царську еміграцію. До Сербії на початку 20-х років прибуло приблизно 100 000 росіян. Були це переважно офіцери, багаті промисловці, лікарі, професори. Між ними було чимало монахів, священиків та кілька владик. Принесли вони велику кількість золота, срібла, безліч ікон, цінних стародруків... Тому-то «врангелівці» та «денікинці» впливали на політику югославського королівства, а ще більше на Сербську православну церкву.

Суперечки щодо календаря тривають ще від того часу. Церковна ієрархія наполягає на тому, що новий календар став знаряддям католицького впливу на православні країни. В минулому цей календар називали папським або католицьким. Тепер говорять про «старий» та «новий», іноді про «юліанський» та «григоріанський» календар, а часто можна почути й про «православний» або «сербський» Новий рік. Звичайно, Новий рік всі святкують 1 січня, хоча є й такі, хто повторює святкування через два тижні.

Ієрархи бояться, що новий календар поділить сербів

В дебатах щодо календаря з одного боку беруть участь інтелектуали, зокрема історики та соціологи, котрі виступають за новий календар, а з іншого боку православні священики. Звичайно, священики та монахи не мають право на особисту думку: вони висловлюють офіційну позицію Церкви. Вони стверджують, що запровадження нового календаря призвело б до поділів між православними, як це сталося в Греції, Болгарії та Румунії.

Прихильники та опоненти нового календаря згідні лише в одному: йдеться не про релігійну, а про наукову справу. Адже, у всіх календарях Сербської церкви надруковано, що Різдво – 25 грудня. Різниця лише в тому, що 25 грудня упродовж століть «перейшло» на 7 січня. А вже через дев`яносто років, якщо не приймуть новий календар, будуть міняти старий: в першому році 22 століття Рідзво «спізниться» ще на один день. Святкуватимуть його – 8 січня. А в далекому-далекому майбутньому, каже соціолог релігії Жівіца Туцич, могло б статися, що Рождество святкуватимуть – на Великдень.
  • 16x9 Image

    Михайло Рамач

    За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор шести поетичних книжок, трьох книг, політичних есе, про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співробітник Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ надрукував чимало матеріалів про Україну.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG