Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 19:29
Прага – Казахстан готується до позачергових парламентських виборів 15 січня. Вони пройдуть навіть в місті Жанаозені, де у грудні були криваві безлади й де їх спершу планували відкласти. Очікують, що ці перегони призведуть до завершення однопартійності в Мажилісі, нижній палаті парламенту Казахстану, але надій на хоча б якусь опозицію тут фактично немає. Президент Нурсултан Назарбаєв розпустив останній Мажиліс після того, як його ж власна владна партія «Нур Отан» ще у листопаді виступила за саморозпуск парламенту, назвавши за одну з причин прагнення до багатопартійності.

Президентська Народно-демократична партія «Нур Отан» («Світло Батьківщини») займала всі 98 місць, які обираються за партійними списками, у розпущеному нині складі Мажилісу, нижньої палати казахстанського парламенту. Ще 9 депутатів (загалом їх 107), яких обирає Асамблея народу Казахстану, теж були не менш провладні.

Таким чином листопадове рішення партії Нурсултана Назарбаєва про те, що у парламенті має бути щонайменше дві політичні групи, викликало і в західних, і у внутрішніх критиків режиму певні сподівання на демократичні реформи.

Але дуже короткий передвиборчий термін – два місяці, відсутність практики вільних і справедливих виборів та фактичний повний контроль влади Казахстану над ЗМІ дають дуже мало шансів для справжньої опозиції у боротьбі за місця в новому Мажилісі.

Лише одна з семи зареєстрованих на ці вибори у неділю партій, Загальнонаціональна соціал-демократична партія «Азат», розцінюється як опозиційна до влади Нурсултана Назарбаєва.

Ще одна, Демократична партія Казахстану «Ак Жол» («Світлий шлях»), називає себе «конструктивною опозицією», хоча минулого року її головою став колишній член «Нур Отану», а попередній голова отримав від Назарбаєва високу посаду.

Саме ці дві партії – «Нур Отан» і «Ак Жол» – як очікують, й заберуть для себе більшість місць у новому парламенті для збереження контролю клану Назарбаєва над владою.

Справжніх опозиціонерів просто не допускають до виборів

Деякі опозиційні партії просто не допущені до участі в виборах, як Народна партія «Алга» («Вперед»), яку вже кілька років офіційно не реєструють.

Виборчий список партії «Руханіят» («Духовність») зняли з реєстрації, звинувативши її в порушенні правил проведення її з’їзду, – якраз після того, як її лідер покритикував владу за події в місті Жанаозені.

Комуністичній партії ще восени заборонили діяльність на півроку – за створення громадського об’єднання разом із незареєстрованою організацією, партією «Алга». Це об’єднання мало стати спостерігачем у справі страйків нафтовиків, які врешті вилилися в події в Жанаозені.

Згадані вже соціал-демократи теж скаржаться на тиск з боку влади. А влада за п’ять днів до виборів викреслила з їхнього партійного списку лідера партії й відому журналістку. Причина – нібито неправдива інформація цих кандидатів про їхній фінансовий стан, що вони заперечують.

Адвокат з Алмати Сергій Уткін каже Радіо Свобода, що влада Нурсултана Назарбаєва явно налаштована не пустити соціал-демократичну партію до Мажилісу, а відмова у реєстрації екологічно спрямованій «Руханіят» взагалі означає, що «Нур Отан» не готова до навіть незначної конкуренції.

«Ми ж чудово розуміємо, що всі підсумки виборів не знизу у нас формуються, у дільничних виборчих комісіях, а подаються згори. Відповідно навіть між «Ак Жол» чи Комуністичною народною партіями буде розподіл таким, як скажуть згори. Та й все одно доведеться фальсифікувати, інакше вони у владі не вміють», – впевнений адвокат.

Вибори пройдуть у два етапи. В неділю, 15 січня, 98 місць заповнять за партійними списками під час загального голосування. Дев’ять інших місць будуть заповнені в понеділок рішенням Асамблеї народу Казахстану, консультативного органу, підконтрольного президентові Назарбаєву.

Приблизно дев’ять мільйонів виборців Казахстану також оберуть у неділю й депутатів місцевих рад (масліхатів).

Сам Нурсултан Назарбаєв поклявся під час його четвертого переобрання, також на позачергових виборах 3 квітня минулого року, що «наступний парламент буде багатопартійним».

Багата на нафту, майже 17-мільйонна республіка виділила на ці вибори суму в понад 50 мільйонів доларів.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG