Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 12:39
Прага – Остаточне схвалення Сенатом Франції у понеділок ввечері закону про кримінальну відповідальність за публічне заперечення геноциду вірмен у Туреччині на початку ХХ століття викликало різку реакцію з боку турецької влади, яка погрожує «довготривалими наслідками» для Парижа. У Франції вважають доведеним, що в період 1915–1923 років у Туреччині загинуло від насилля з боку турків понад півтора мільйона вірмен. В Анкарі заперечують факт геноциду вірмен в Османській імперії та вважають ухвалений закон частиною передвиборчої кампанії Ніколя Саркозі, коли голоси пів мільйона французьких вірмен стануть у пригоді на цьогорічних президентських виборах у Франції.

У вівторок уранці міністр закордонних справ Франції Ален Жуппе звернувся із закликом до «турецьких друзів», закликаючи їх не вдаватися до надмірної реакції на рішення французького парламенту.

«Туреччина – велика країна, сильна економічна потуга, потужна політична сила. Ми повинні мати добрі стосунки з нею. Тепер варто сказати, що реакція на закон була надмірно висока за розмахом, і я впевнений, що ми повернемося до конструктивних відносин. Я простягаю мою руку і сподіваюся, що вона буде потиснута одного чудового дня», – заявив він.

Вірмени у Франції вітали ухвалення цього закону і назвали його «історичним». У Вірменії назвали цей день ухвалення Сенатом в Парижі «вписаним золотими літерами не лише в історію дружби між вірменським та французьким народами, а й в аннали історії захисту прав людини у всьому світі».

Туреччина обурена й погрожує заходами у відповідь

Натомість прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган так охарактеризував у вівторок цей закон: «Ті, хто залишиться байдужим і мовчатиме щодо цього расистського і дискримінаційного кроку, будуть винні у глухоті до кроків фашизму по Європі».

Голова уряду Туреччини також попередив про «достойну відповідь» його держави у разі підписання цього закону президентом Франції Ніколя Саркозі.

Анкара раніше вже відкликала свого посла з Парижа і зробила цілу низку різких заяв, коли законопроект пройшов минулого місяця схвалення в нижній палаті французького парламенту, Національних зборах.

Можливі економічні наслідки

Експерти попереджають, що такий закон може дорого обійтися для французької економіки, коли товарообіг між Францією і Туреччиною перевищує 13 мільярдів євро, а інвестиції Франції до турецької економіки складають 7 мільярдів євро. «У розпал економічної кризи в Європі французькі компанії втратять значно більше, аніж турецькі», – кажуть аналітики.

Туреччина вже розглядає питання про можливість відмови від закупівлі за укладеним контрактом 70 літаків компанії Airbus. А на вулицях турецьких міст з’явилися групи волонтерів, що закликають турків не купляти нічого французького.

Тим часом у Франції підприємець Рашид Некказ, відомий своїми виступами проти багатьох владних ініціатив, створив фонд у мільйон євро для оплати штрафів особам, які порушать закон про заперечення геноциду.

Серйозне покарання

Закон про кримінальну відповідальність передбачає покарання для кожного, хто намагатиметься «заперечити» чи «надмірно мінімізувати» «існування визнаних законом геноцидів». Згідно з законом людина, яка заперечує геноцид вірмен в Османській імперії та інші офіційно визнані Францією геноциди, може бути ув’язнена терміном на один рік та оштрафована на суму у 45 тисяч євро.

Закон отримав у Сенаті, верхній палаті парламенту Франції, 127 голосів «за» і 86 голосів «проти». Законопроект викликав серйозні незгоди між депутатами президентського Союзу за народний рух (СНР) та соціалістами.

Як очікують, Ніколя Саркозі підпише цей закон, після чого він набуде чинності.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG