Керівники держав і урядів країн-членів Європейського Союзу погодилися в понеділок на своєму саміті в Брюсселі підписати договір про контроль над бюджетами їхніх країн. Вони сподіваються, що цей так званий бюджетний пакт відновить довіру інвесторів і переконає їх, що помилки, які призвели до нинішньої бюджетно-боргової кризи низки країн, не будуть повторені.
Договір підпишуть 25 із 27 нинішніх членів ЄС, за винятком Великої Британії і Чехії.
Договір, який планують підписати на наступному саміті на початку березня, має запровадити фінансову дисципліну в Євросоюзі, вимагаючи від його учасників внести в свої національні законодавства вимогу ухвалювати збалансовані бюджети. Договір також передбачатиме «автоматичні наслідки», якщо бюджет виконуватиметься з надто великими відхиленнями. Європейський суд, що є найвищим судовим органом ЄС у галузі застосування європейського права, отримає повноваження перевіряти виконання договору.
Договір має набути чинності вже тоді, як його ратифікують перші 12 держав. Таким чином він зможе почати діяти, зокрема, без рішення Ірландії, Конституція якої вимагає референдумів із приводу міжнародних договорів.
Велика Британія, яка на попередньому саміті в грудні відкинула такий договір, відмовилася від нього й нині і в майбутніх самітах країн-учасниць зони спільної валюти євро братиме участь тільки як спостерігач. Чехія, яка, як і Британія, не є членом єврозони, хоча, на відміну від Британії, зобов’язана перейти на євро колись у невизначеному майбутньому, залишила за собою право, уважно вивчивши договір, можливо, приєднатися до нього пізніше.
При узгодженні договору досягли компромісу, який дозволив зняти заперечення проти нього Польщі. До тексту додали рядок, який визначає умови участі країн, що не користуються євро, в самітах єврозони, які плануються на додачу до звичних самітів усього ЄС. Польща, яка наразі не є членом єврозони, домагалася такого права для всіх 10 нечленів. Із іншого боку, Франція хотіла, щоб у цих додаткових самітах брали участь тільки 17 країн зони євро.
Серед інших питань, які заторкнули на саміті, була чергова спроба порятувати Грецію від можливого банкрутства.
На вихідні палкі суперечки викликала висловлена Німеччиною пропозиція рятувати Грецію шляхом передачі її бюджету під контроль ЄС посеред побоювань, що країна не виконує обіцяних реформ і заходів суворих бюджетних заощаджень. Греція відкинула цю пропозицію як порушення свого суверенітету, і на саміті цю позицію підтримали й лідери ще деяких країн.
Другий пакет фінансової допомоги Греції має бути зібраний не пізніше як у березні, щоб уберегти країну від дефолту. Однак Греція досі веде переговори про списання своїх боргів із приватними банками, що є передумовою ЄС для надання нової допомоги.
Договір підпишуть 25 із 27 нинішніх членів ЄС, за винятком Великої Британії і Чехії.
Договір, який планують підписати на наступному саміті на початку березня, має запровадити фінансову дисципліну в Євросоюзі, вимагаючи від його учасників внести в свої національні законодавства вимогу ухвалювати збалансовані бюджети. Договір також передбачатиме «автоматичні наслідки», якщо бюджет виконуватиметься з надто великими відхиленнями. Європейський суд, що є найвищим судовим органом ЄС у галузі застосування європейського права, отримає повноваження перевіряти виконання договору.
Договір має набути чинності вже тоді, як його ратифікують перші 12 держав. Таким чином він зможе почати діяти, зокрема, без рішення Ірландії, Конституція якої вимагає референдумів із приводу міжнародних договорів.
Велика Британія, яка на попередньому саміті в грудні відкинула такий договір, відмовилася від нього й нині і в майбутніх самітах країн-учасниць зони спільної валюти євро братиме участь тільки як спостерігач. Чехія, яка, як і Британія, не є членом єврозони, хоча, на відміну від Британії, зобов’язана перейти на євро колись у невизначеному майбутньому, залишила за собою право, уважно вивчивши договір, можливо, приєднатися до нього пізніше.
При узгодженні договору досягли компромісу, який дозволив зняти заперечення проти нього Польщі. До тексту додали рядок, який визначає умови участі країн, що не користуються євро, в самітах єврозони, які плануються на додачу до звичних самітів усього ЄС. Польща, яка наразі не є членом єврозони, домагалася такого права для всіх 10 нечленів. Із іншого боку, Франція хотіла, щоб у цих додаткових самітах брали участь тільки 17 країн зони євро.
Серед інших питань, які заторкнули на саміті, була чергова спроба порятувати Грецію від можливого банкрутства.
На вихідні палкі суперечки викликала висловлена Німеччиною пропозиція рятувати Грецію шляхом передачі її бюджету під контроль ЄС посеред побоювань, що країна не виконує обіцяних реформ і заходів суворих бюджетних заощаджень. Греція відкинула цю пропозицію як порушення свого суверенітету, і на саміті цю позицію підтримали й лідери ще деяких країн.
Другий пакет фінансової допомоги Греції має бути зібраний не пізніше як у березні, щоб уберегти країну від дефолту. Однак Греція досі веде переговори про списання своїх боргів із приватними банками, що є передумовою ЄС для надання нової допомоги.
