Київ – Міжнародний валютний фонд і Молдова домовились на виділення Кишиневу кредитного траншу, Європейський банк реконструкції та розвитку заявив про готовність інвестувати у розвиток молдовської альтернативної енергетики, а Євросоюз цього року збільшить фінансування громадського сектору та малого бізнесу Молдови у рамках програми «Східне партнерство». Цими діями захід підтримує євроінтеграцію Республіки Молдова, вважає її прем’єр-міністр Владімір Філат.
Разом з тим, у розмові з Радіо Свобода він визнав наявність доволі серйозних проблем, таких, як «заморожений конфлікт» у Придністров’ї, складні переговори з російським «Газпромом» та незавершену демаркацію молдавсько-українського кордону. А без вирішення цих проблем Молдова не може розраховувати на успіх євроінтеграції, наголосив глава молдовського уряду.
– Почнімо з демаркації: для політиків, дипломатів, журналістів у Києві та Кишиневі ця тема залишається однією з ключових при висвітленні проблем двостороннього співробітництва. Але не варто цю проблематику політизувати, адже ми з українськими колегами у найближчі три-чотири роки маємо закінчити процес демаркації, делімітації держкордону та його технічне облаштування.
У нас залишились кілька невирішених моментів на північному, центральному та південному ділянках кордону. Отже, північ – це невирішена проблема з Ново-дністровським гідровузлом: залишаються питання демаркації, власності, використання та безпеки довкілля. Другого лютого у Києві ми домовились з українськими урядовцями, що будемо цей комплекс питань обговорювати 22–23 лютого на засіданні українсько-молдовської комісії з делімітації держкордону.
Центральна ділянка кордону Молдови з Україною – це Придністров’я, там процес проходить нормально, як ви знаєте, у січні цього року поновлені переговори з вирішення придністровського конфлікту, якраз з ініціативи України. Нарешті, південна ділянка – це Джурджулєшти. Це питання постійно ми з українською стороною обговорюємо, воно наразі у порядку денному лютневого засідання комісії. Як на мене, переговорний процес іде у правильному, конструктивному напрямку.
– А в якому напрямку рухається процес розв’язання придністровського конфлікту? Яку роль відіграє позиція України?
– Україна завжди підтримувала переговорний процес з дуже коректною позицією, виступаючи за незалежність і територіальну цілісність Республіки Молдова. В останній час роль України у переговорах зросла, я вдячний українській стороні за те, що у січні в Одесі вона організувала мою зустріч з новим лідером Придністровського регіону – Євгеном Шевчуком. Спілкуючись з ним, я переконався, що мешканці Придністров’я втомились від ізоляції, вони хочуть демократичних змін у регіоні, вони виступають за повернення регіону в європейську цивілізацію. І багато в чому такі зміни у настроях придністровців відбулись завдяки позиції України.
Вважаю, що це спільний інтерес Кишинева і Тирасполя, – щоб роль України у переговорному процесі по подоланню придністровського конфлікту і надалі зростала. Адже Україна – наш сусід, ми маємо з нею партнерські дружні стосунки, Україна не має корисливих інтересів у розв’язанні придністровської проблеми. До речі, наступний раунд міжнародних переговорів у форматі «5 плюс 2» з придністровської проблематики запланований на кінець лютого, місце проведення – столиця Ірландії, Дублін.
– Пане Філат, окрім придністровської проблематики, Молдова доволі успішно подолала проблемні моменти, які існували між нею та міжнародними фінансовими інститутами. Так, МВФ погодився кредитувати Молдову, тим часом як Україні ніяк із Фондом домовитись не вдається. У чому секрет Молдови, яким чином Ваша команда переконала МВФ?
– Не думаю, що існують якісь секрети. Так, ми наприкінці 2009 року «прийняли» економіку Молдови з негативними показниками економічного зростання: дефіцит бюджету становив 20 відсотків, ВВП впав на більш як шість з половиною процентів. Тож уряд мав зробити швидкі конкретні кроки для поліпшення ситуації. Найперше, що ми зробили – ухвалили чітко прописаний План дій зі стабілізації та зростання економіки, налагодили жорсткий контроль за його втіленням і паралельно розпочали переговори з МВФ. Також ми вели переговори з усіма нашими партнерами, зацікавленими у розвиткові Молдови.
Коли уряд Молдови та МВФ підписали відповідну угоду, ми не стали зупинятись, ми продовжуємо реформування економічної та фінансової систем: наші реформи не для МВФ чи інвесторів, наші реформи – для всього населення. Звичайно, що наш уряд критикували, але, тим не менше, зараз економічна ситуація поліпшилась і країна рухається вперед. Наприклад, уже з 2010 року ми подолали падіння виробництва та змогли мінімізувати вплив кризи: ідеться про забезпечення економічного зростання на майже 7 відсотків (це непоганий показник, враховуючи економічну кризу в єврозоні). Нам вдалось мінімізувати вплив кризи на бізнес і знайти можливості підтримати його розвиток.
До речі, за 2011 рік взаємний товарообіг між Молдовою та Україною зріс і перевищив 1 мільярд доларів США. Але, на жаль, до кризового рівня поки що не досяг.
– І Молдова, і Україна ведуть тривалі переговори з російським «Газпромом», на яких ідеться і про цінову політику компанії з постачання газу, і про формулу ціни на газ. Україні «Газпром» пропонує сплачувати 416 доларів за тисячу кубометрів газу, Молдові – 401 долар. Як Ви розцінюєте переговори з Росією у газовій сфері?
– Переговори з Росією з газового питання не просто тривалі або просто складні – вони виснажують, і так завжди було. Але не сам факт переговорів для нас становить проблему – проблема в тому, що до кінця березня ми маємо їх закінчити і встановити ціну на газ. На жаль, Молдова не встигла домовитись із «Газпромом» до 31 грудня 2011 року, коли закінчився термін дії відповідного договору, та підписати нову угоду. Для нас конче важливо мати твердий договір, який гарантуватиме стабільні поставки (газу) за реальною ціною.
У протилежному випадку це буде неефективно для економіки і, відповідно, для громадян. Нині переговори з росіянами проходять більш-менш нормально і є сподівання, що до кінця березня їх буде завершено, що російська та молдовська сторони досягнуть порозуміння. Але відзначу, що досвід ведення перемов із «Газпромом» змусив Кишинів уважно поставитись до питань розвитку альтернативної енергетики і впровадження енергозберігальних технологій у виробництво.
– Другого лютого, у Києві, Ви з Прем’єр-міністром України обговорювали питання співпраці в енергетичній галузі. Про які саме проекти йшлося?
– Ідеться про так звану відновлювальну енергетику, про участь молдовських компаній у видобутку сланцевого газу в Україні. Також, і Молдові, і Україні важливо диверсифікувати постачання енергоносіїв. Молдова уже має проект об’єднання своєї і румунської газових систем та низку пропозицій до сусідів щодо своєї участі у регіональних проектах.
Енергозберігаючі проекти – надзвичайно важливий для нас напрямок, ми готові до співпраці з державами, приватними компаніями, які допоможуть нам у цій сфері. Так, один із проектів Євробанку для утеплення житлових будівель дозволить зменшити енергетичні витрати на майже 40 відсотків! До речі, нині на українсько-молдовському бізнес-форумі (3 лютого, Київ) ми з його учасниками обговорювали можливості спільних проектів: хочемо поєднати зусилля, щоб зменшити витрати енергетичні і, відповідно, бюджетні.
– Які конкретні питання Ви розв’язали під час нинішнього візиту до Києва?
– Всі, які планував обговорити з українськими колегами! По-перше, ми обговорили питання двостороннього співробітництва в економіці й бізнесі, також вирішили, що нашим політикам і парламентарям було б добре частіше спілкуватись. По-друге, ми домовились активізувати співпрацю для захисту прав національних меншин: української у Молдові та молдовської – в Україні. Мені навіть соромно стало, коли я зустрівся «з українськими молдаванами»: не знав, яка велика кількість їх мешкає в Україні, як високо в Україні цінують їхні інтелект, знання, навички!
Так, ми домовились з керівниками парламенту та уряду України, що я підтримую внесення на розгляд парламентом Молдови законопроекту з ратифікації Угоди з Україною про співробітництво у сфері нацменшин (Україна виконала відповідні процедури для набуття нею чинності у 2011 році). Маю надію, що між Україною та Молдовою поглибляться контакти між науковцями, студентами, діячами культури: так, у березні з нагоди 20-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною і Молдовою у Києві та Кишиневі проходитимуть цікаві культурні акції. Які саме – нехай поки що буде секретом.
Владімір (Влад) Філат очолює уряд Молдови з 14 січня 2011 року, коли парламент затвердив склад нового уряду країни. Філат – лідер Ліберально-демократичної партії Молдови; був прем’єром і в попередньому уряді.
Разом з тим, у розмові з Радіо Свобода він визнав наявність доволі серйозних проблем, таких, як «заморожений конфлікт» у Придністров’ї, складні переговори з російським «Газпромом» та незавершену демаркацію молдавсько-українського кордону. А без вирішення цих проблем Молдова не може розраховувати на успіх євроінтеграції, наголосив глава молдовського уряду.
Ми з українськими колегами у найближчі три-чотири роки маємо закінчити процес демаркації, делімітації держкордону та його технічне облаштування
– Почнімо з демаркації: для політиків, дипломатів, журналістів у Києві та Кишиневі ця тема залишається однією з ключових при висвітленні проблем двостороннього співробітництва. Але не варто цю проблематику політизувати, адже ми з українськими колегами у найближчі три-чотири роки маємо закінчити процес демаркації, делімітації держкордону та його технічне облаштування.
У нас залишились кілька невирішених моментів на північному, центральному та південному ділянках кордону. Отже, північ – це невирішена проблема з Ново-дністровським гідровузлом: залишаються питання демаркації, власності, використання та безпеки довкілля. Другого лютого у Києві ми домовились з українськими урядовцями, що будемо цей комплекс питань обговорювати 22–23 лютого на засіданні українсько-молдовської комісії з делімітації держкордону.
Центральна ділянка кордону Молдови з Україною – це Придністров’я, там процес проходить нормально, як ви знаєте, у січні цього року поновлені переговори з вирішення придністровського конфлікту, якраз з ініціативи України. Нарешті, південна ділянка – це Джурджулєшти. Це питання постійно ми з українською стороною обговорюємо, воно наразі у порядку денному лютневого засідання комісії. Як на мене, переговорний процес іде у правильному, конструктивному напрямку.
– А в якому напрямку рухається процес розв’язання придністровського конфлікту? Яку роль відіграє позиція України?
Спільний інтерес Кишинева і Тирасполя – щоб роль України у переговорному процесі по подоланню придністровського конфлікту і надалі зростала
– Україна завжди підтримувала переговорний процес з дуже коректною позицією, виступаючи за незалежність і територіальну цілісність Республіки Молдова. В останній час роль України у переговорах зросла, я вдячний українській стороні за те, що у січні в Одесі вона організувала мою зустріч з новим лідером Придністровського регіону – Євгеном Шевчуком. Спілкуючись з ним, я переконався, що мешканці Придністров’я втомились від ізоляції, вони хочуть демократичних змін у регіоні, вони виступають за повернення регіону в європейську цивілізацію. І багато в чому такі зміни у настроях придністровців відбулись завдяки позиції України.
Вважаю, що це спільний інтерес Кишинева і Тирасполя, – щоб роль України у переговорному процесі по подоланню придністровського конфлікту і надалі зростала. Адже Україна – наш сусід, ми маємо з нею партнерські дружні стосунки, Україна не має корисливих інтересів у розв’язанні придністровської проблеми. До речі, наступний раунд міжнародних переговорів у форматі «5 плюс 2» з придністровської проблематики запланований на кінець лютого, місце проведення – столиця Ірландії, Дублін.
– Пане Філат, окрім придністровської проблематики, Молдова доволі успішно подолала проблемні моменти, які існували між нею та міжнародними фінансовими інститутами. Так, МВФ погодився кредитувати Молдову, тим часом як Україні ніяк із Фондом домовитись не вдається. У чому секрет Молдови, яким чином Ваша команда переконала МВФ?
Наші реформи не для МВФ чи інвесторів, наші реформи – для усього населення
– Не думаю, що існують якісь секрети. Так, ми наприкінці 2009 року «прийняли» економіку Молдови з негативними показниками економічного зростання: дефіцит бюджету становив 20 відсотків, ВВП впав на більш як шість з половиною процентів. Тож уряд мав зробити швидкі конкретні кроки для поліпшення ситуації. Найперше, що ми зробили – ухвалили чітко прописаний План дій зі стабілізації та зростання економіки, налагодили жорсткий контроль за його втіленням і паралельно розпочали переговори з МВФ. Також ми вели переговори з усіма нашими партнерами, зацікавленими у розвиткові Молдови.
Коли уряд Молдови та МВФ підписали відповідну угоду, ми не стали зупинятись, ми продовжуємо реформування економічної та фінансової систем: наші реформи не для МВФ чи інвесторів, наші реформи – для всього населення. Звичайно, що наш уряд критикували, але, тим не менше, зараз економічна ситуація поліпшилась і країна рухається вперед. Наприклад, уже з 2010 року ми подолали падіння виробництва та змогли мінімізувати вплив кризи: ідеться про забезпечення економічного зростання на майже 7 відсотків (це непоганий показник, враховуючи економічну кризу в єврозоні). Нам вдалось мінімізувати вплив кризи на бізнес і знайти можливості підтримати його розвиток.
До речі, за 2011 рік взаємний товарообіг між Молдовою та Україною зріс і перевищив 1 мільярд доларів США. Але, на жаль, до кризового рівня поки що не досяг.
– І Молдова, і Україна ведуть тривалі переговори з російським «Газпромом», на яких ідеться і про цінову політику компанії з постачання газу, і про формулу ціни на газ. Україні «Газпром» пропонує сплачувати 416 доларів за тисячу кубометрів газу, Молдові – 401 долар. Як Ви розцінюєте переговори з Росією у газовій сфері?
– Переговори з Росією з газового питання не просто тривалі або просто складні – вони виснажують, і так завжди було. Але не сам факт переговорів для нас становить проблему – проблема в тому, що до кінця березня ми маємо їх закінчити і встановити ціну на газ. На жаль, Молдова не встигла домовитись із «Газпромом» до 31 грудня 2011 року, коли закінчився термін дії відповідного договору, та підписати нову угоду. Для нас конче важливо мати твердий договір, який гарантуватиме стабільні поставки (газу) за реальною ціною.
У протилежному випадку це буде неефективно для економіки і, відповідно, для громадян. Нині переговори з росіянами проходять більш-менш нормально і є сподівання, що до кінця березня їх буде завершено, що російська та молдовська сторони досягнуть порозуміння. Але відзначу, що досвід ведення перемов із «Газпромом» змусив Кишинів уважно поставитись до питань розвитку альтернативної енергетики і впровадження енергозберігальних технологій у виробництво.
– Другого лютого, у Києві, Ви з Прем’єр-міністром України обговорювали питання співпраці в енергетичній галузі. Про які саме проекти йшлося?
І Молдові, і Україні важливо диверсифікувати постачання енергоносіїв
– Ідеться про так звану відновлювальну енергетику, про участь молдовських компаній у видобутку сланцевого газу в Україні. Також, і Молдові, і Україні важливо диверсифікувати постачання енергоносіїв. Молдова уже має проект об’єднання своєї і румунської газових систем та низку пропозицій до сусідів щодо своєї участі у регіональних проектах.
Енергозберігаючі проекти – надзвичайно важливий для нас напрямок, ми готові до співпраці з державами, приватними компаніями, які допоможуть нам у цій сфері. Так, один із проектів Євробанку для утеплення житлових будівель дозволить зменшити енергетичні витрати на майже 40 відсотків! До речі, нині на українсько-молдовському бізнес-форумі (3 лютого, Київ) ми з його учасниками обговорювали можливості спільних проектів: хочемо поєднати зусилля, щоб зменшити витрати енергетичні і, відповідно, бюджетні.
– Які конкретні питання Ви розв’язали під час нинішнього візиту до Києва?
У березні з нагоди 20-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною і Молдовою у Києві та Кишиневі проходитимуть цікаві культурні акції
– Всі, які планував обговорити з українськими колегами! По-перше, ми обговорили питання двостороннього співробітництва в економіці й бізнесі, також вирішили, що нашим політикам і парламентарям було б добре частіше спілкуватись. По-друге, ми домовились активізувати співпрацю для захисту прав національних меншин: української у Молдові та молдовської – в Україні. Мені навіть соромно стало, коли я зустрівся «з українськими молдаванами»: не знав, яка велика кількість їх мешкає в Україні, як високо в Україні цінують їхні інтелект, знання, навички!
Так, ми домовились з керівниками парламенту та уряду України, що я підтримую внесення на розгляд парламентом Молдови законопроекту з ратифікації Угоди з Україною про співробітництво у сфері нацменшин (Україна виконала відповідні процедури для набуття нею чинності у 2011 році). Маю надію, що між Україною та Молдовою поглибляться контакти між науковцями, студентами, діячами культури: так, у березні з нагоди 20-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною і Молдовою у Києві та Кишиневі проходитимуть цікаві культурні акції. Які саме – нехай поки що буде секретом.
Владімір (Влад) Філат очолює уряд Молдови з 14 січня 2011 року, коли парламент затвердив склад нового уряду країни. Філат – лідер Ліберально-демократичної партії Молдови; був прем’єром і в попередньому уряді.
