Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 02:19

Міжнародний день онкохворої дитини. Усім миром – на порятунок


Зупинити смертність дітей від раку – таке завдання поставили перед собою медики Рівненщини
Рівне – Зупинити смертність дітей від раку – таке, на перший погляд, неймовірне завдання поставили перед собою медики Рівненщини. Його можна вирішити, вважають лікарі, зі застосуванням сучасних технологій у діагностиці й лікуванні, але без благодійників у цій справі не обійтися. При цьому важлива допомога надходить не лише від багатіїв, але й від кожного небайдужого.

Найменшому пацієнтові на час початку лікування в радіологічному центрі Рівненського обласного онкодиспансеру виповнилося рік і три місяці. Лікарі вперше в Україні ризикнули започаткувати сеанси опромінення хворих дітей. Для цього вони застосовують мінімальну анестезію.

Завідувачка відділення променевої терапії онкологічного диспансеру Тетяна Щегловська розповіла, що першою перемогою стало успішне завершення лікування 4-річного Іллі Шкіндера з Володимирецького району. Хлопчик із чотирьох місяців лікується в одеському Інституті Філатова.

«Ми взяли його на променеву терапію, опромінювали цю пухлину. Це було досить складно і досить важливо для нас. І ось буквально місяць тому мені зателефонували з Інституту і повідомили: «Ми з вами домоглися успішного лікування – в дитини пропала ретинобластома ока». Пухлина зникла взагалі! Цей випадок дав нам натхнення до лікування маленьких діток. Адже в Україні від лікування дітей відмовляються, це вважається ризикованою справою», – зазначає Тетяна Щегловська.

Тепер Ілля, який ще чотири місяці тому практично не бачив, впізнає на картинці онкодиспансер і розповідає, що тут лікувався. Лікарі кажуть – подібні перемоги окриляють. Надточна апаратура дозволяє опромінювати пухлини, які знаходяться досить глибоко, не пошкоджуючи здорових органів і тканин, розповідає головний лікар онкологічного диспансеру Григорій Максим’як.

«Ми зараз практично піонери в Україні, які активно зайнялися променевою терапією в дитячому віці. На сьогодні вже в нас є три пацієнта, які надзвичайно успішно пройшли лікування на лінійному прискорювачі, це діти від року і трьох місяців до шести років. Одна дитина зі злоякісним захворюванням сітківки ока, одна з раком нирки і одна – з пухлиною головного мозку», – ділиться новинами лікар.

Нині у Рівному лікують хворих із Кривого Рогу, Дніпропетровська, Луцька, Тернополя, Хмельницького, Луганська, Києва. Адже з появою нового комплексу діагностичної, плануючої та лікувальної апаратури тут вдалося змінити підхід до лікування онкозахворювань.

«У перспективі – встановлення другого лінійного прискорювача, який дозволить закрити цикл променевої терапії – на жаль, лише для нашої області поки що», – розповідає Григорій Максим’як.

Обладнання спонукає лікарів вдосконалювати себе в техніці і піднімає роль інженера медичної техніки, яких відтепер у медичному закладі шанують не менше від медиків.

Цінне обладнання опинилося у Рівному з приватного благодійного фонду тому, що воно потребує спеціально спроектованих приміщень.
Свято іменинника: Настя Кукса у мильній бульбашці
Свято іменинника: Настя Кукса у мильній бульбашці

Відмова в лікуванні через нестачу коштів має бути виключена

Для Насті Кукси за два роки відділення онкогематології Рівненської обласної дитячої лікарні стало другою домівкою, а сестри і лікарі – ріднею. А от спочатку було непереливки, зізнається школярка. «Спочатку я лежала в реанімації, було дуже сумно без мами. Потім перевели в палату, і стало легше», – каже вона.

Настя – смілива дівчинка. Усі болючі пункції проходила без наркозу. На запитання, якого подарунку вона хоче найбільше, відповідає не по-дитячому: «Здоров’я». У те, що ця кучерява дівчинка пройшла всю хімію і масу неприємних і болючих процедур, нині важко повірити. Настина мама, рівнянка Оксана Кукса, розповідає – доньчин діагноз спочатку був сприйнятий у сім’ї як вирок.

«Ми поступили у важкому стані, і в нас щодня йшло дві тисячі гривень Зараз ми на підтримуючій хімії. Коли дізналися – шок, безнадія була. Але дуже багато люди підтримали, бо дуже дороге лікування. На все лікування пішло понад 250 тисяч гривень. Коштів нашої сім’ї вистачило на кілька днів. А потім – почали підключатися люди», – зазначає Оксана Кукса.

Восьмирічному Павлику із Сарненського району ще доведеться довго лікуватися, але за чотири з половиною місяці перебування в лікарні він уже почувається набагато краще, розповідає його мама, Ірина Леончик.

«Вже коли закінчували перший курс і зробили останню «хімію» – усі його запалення зникли, – каже вона. – Став бігати, гратися. А наступні нормально проходили. У мене дядько жив 50 років після лікування». Павлик – один із шести діточок, тож коштів у сім’ї на лікування не було – їх також збирають усім миром.

Завідувачка відділення дитячої онкогематології Любов Краков’ян підтверджує – державна програма допомоги онкохворим дітям забезпечується на третину. Однак жодна дитина за минулий рік не вийшла з відділення хворою. Випадки, коли дитину вже не можна було врятувати, траплялися раніше – лише тому, що батьки відмовлялися від хіміотерапії. Натомість медики наполягають на лікуванні в усіх без винятку випадках.

«У нас ніколи не було так, щоб вони хотіли лікуватися, але померли, тому що немає коштів. Тому що тоді б’ється у всі дзвони – по радіо, телебаченні, і приходять люди… Все-таки завжди можна знайти вихід», – наголошує Любов Краков’ян.

Допомагає дітям вся громада

Нині в області майже безперервно відбуваються акції зі збору крові для онкохворих дітей, які започаткували журналісти. Чиновники і політики вважають за необхідне і самим «засвітитися» в такій акції, і закликати інших.

На теренах Рівненщини працюють компанії, які з кожного проданого товару здійснюють відрахування для онкохворих дітей. Допомогу координує місцеве управління у справах сім’ї і молоді. Тут існує кілька благодійних фондів, котрі займаються лікуванням онкохворих дітей.

Заступниця голови правління фонду «Скарбниця надії» Мар’яна Рева розповідає, що ідея системно допомагати онкохворим дітям з’явилася в неї саме під час здачі крові для дівчинки (яка нині вже одужала).

«Коли я побачила, які тут потреби, скільки дітей лікуються і скільки коштів потрібно на їхнє лікування – просто неможливо було лишитися осторонь, – згадує Мар’яна Рева. – З тих пір ми почали збирати кошти на лікування, запрошувати донорів, організовувати свята і творчі заняття у відділенні. Намагаємося забезпечувати дітей тим, що необхідно для їхнього лікування».

Волонтери намагаються достукатися до серця звичайної людини, яка кожного дня йде до магазину, і може кинути в скриньку гривню чи дві. «Коли ми говоримо про меценатів чи спонсорів, то нам здається, що це якісь дуже багаті люди, які час від часу жертвують. Насправді з цих коштів збираються дуже великі пожертви», – зауважує Мар’яна Рева.

До благодійних акцій долучаються й митці. Усі вилучені кошти від вистави, у якій на сцені Рівненського облмуздрамтеатру грали журналісти, пішли на лікування онкохворим дітей. Нещодавно фотохудожник Олександр Харват презентував благодійну фотовиставку «Подаруй можливість жити». Маленькі пацієнти на світлинах не залишають байдужими відвідувачів фотогалереї, розташованої в центральному торговому центрі.

У ці дні в обласному центрі проводять благодійні кіносеанси, увагу до потреб онкохворих дітей привертає прес-клуб, акцію зі збору коштів для їхнього лікування проводить на рівненському майдані Незалежності громадська організація «Жінки Батьківщини».
  • 16x9 Image

    Валентина Одарченко

    Співпрацює  з  Радіо Свобода з 2000 року, власний кореспондент у Рівненській і Волинській області. Народилася 1965 року в місті Дубно. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка, юридичний факультет Національного університету «Острозька академія». З 1995 по 1999 рік очолювала першу на Рівненщині ФМ-радіостанцію «Нова хвиля».  Журналіст  Рівненської філії НТКУ. 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG