Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 05:03

Референдум у Латвії: боротьба за мову чи владу?


Референдум ініційований російськими спецслужбами – російські опозиціонери
Рига – Вісімнадцятого лютого у Латвії відбудеться референдум з приводу надання російській мові статусу другої державної. Згаданий захід спонукав латишів згуртуватися у боротьбі за збереження латиської мови. Наразі експерти попереджають, що на референдумі вирішуватиметься питання не стільки про мову, як про владу. Водночас вони визнають, що референдум викрив проблеми у сфері інтеграції представників національних меншин в латвійське суспільство. Опитані Радіо Свобода латвійські українці по-різному оцінюють проведення мовного референдуму в Латвії.

Голосувати на референдумі проти російської мови як другої державної і зберігати латиську мову закликають латвійців вищі посадові особи Латвії, депутати, представники різних релігійних конфесій, інтелігенція, а також російські дисиденти та українські національні організації.

«Головні імпульси надходять з Росії»

Представники російської ліберальної опозиції Валерія Новодворська та Костянтин Боровой прибули до Риги, щоб, за їхніми словами, «рятувати Латвію». Вони попереджають латвійців, що цей референдум ініційований російськими спецслужбами.

Про те, що головні імпульси для проведення мовного референдуму у Латвії надходять з Росії, зазначила й екс-президент Латвії Вайра Віке-Фрейберга. За її словами, Росія хоче зробити російську мову однією з офіційних мов ЄС, і одне з можливих рішень зазначеного питання – досягти цього через одну з країн-членів Євросоюзу.

Професор Балтійської міжнародної академії Ілзе Островська вважає, що на референдумі 18 лютого вирішуватимуть питання не про російську мову, а про боротьбу за владу. Вона зазначає, що про те, хто дійсно веде цю боротьбу і стоїть за референдумом, слід запитати у спецслужб.

Політолог Івар Іябс попереджає, якщо латвійські політки не зроблять правильних висновків, попереду Латвію очікують етнічні суперечки та нові референдуми з так званих «болючих» питань.

«Я передбачаю, яким буде результат референдуму, і вважаю, що у Латвії буде одна державна мова. Але мене бентежить те, що політична еліта не бачить, що буде потім, після 18 лютого», – каже політолог.

Позиція українців Латвії

Ветерани українського національного руху з Києва закликали українців, які проживають у Латвії, підтримати латиську Латвію і не голосувати на референдумі за російську мову як другу державну. Лист ветеранів, підписаний Миколою Зозулею, надрукувала латвійська газета Latvijas Avīze.

Керівник Українського центру молоді та дітей Латвії Ольга Берга зазначила Радіо Свобода, що голосуватиме проти російської мови як державної.

«Я українка, є громадянкою Латвії. І моя громадянська позиція така, що я буду голосувати проти російської мови як другої державної в Латвії», – заявила Ольга Берга.

Почесний співголова Спілки українців Латвії Віктор Стефанович каже, що як літня людина він розуміє тих російськомовних латвійців, які не можуть прочитати латиською мовою, зокрема, інструкцію до ліків. У таких питаннях слід би внести пом’якшення, однак, за його словами, державна мова має бути одна: латиська.

«Ставити питання про те, щоб російська мова була другою державною, – це налаштувати проти себе усіх, за невеликим винятком, латишів. Тому я, як громадянин цієї держави, не можу цього підтримати. Кращий варіант, якщо за російську мову проголосують 250-300 тисяч осіб, але 600-700 тисяч буде проти. Це удвічі більше», – прогнозує Віктор Стефанович.

Член Спілки українців Латвії Володимир Строй звернувся до прем’єр-міністра Латвії з відкритим листом, в якому запропонував провести Форум народів Латвії з обговоренням національної політики Латвії. Водночас пан Строй у своєму зверненні пише, що більшість співвітчизників, із якими він спілкувався, «підтримали ідею надати російській мові статус державної».

Тим часом «латиші і російськомовні дружньо спілкуються»

Наразі молоді латвійці вважають, що дискусії та ажіотаж навколо референдуму політично інспіровані і не відображають дійсних стосунків між людьми, які спілкуються різними мовами.

«На мою думку, конфлікту, як такого, у спілкуванні між латишами та російськомовними нема. Він, можливо, нав’язаний звідкись ззовні. У принципі всі дружньо спілкуються», – зазначив Валентин Нікіфоров.

Дані опитування, проведеного Центром досліджень громадської думки та ринку, свідчать, що в референдумі 18 лютого планують взяти участь 85% громадян Латвії.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG