Завдяки австралійським ученим відкрито нові властивості аспірину у протистоянні поширенню ракових клітин в організмі людини. Про це повідомляє інтернет-ресурс Yahoo.
За словами провідного науковця Ракового центру в Мельбурні Стівена Стакера, дослідники його лабораторії з’ясували, що молекули аспірину можуть істотно сприяти стримуванню розповсюдження раку через лімфатичні вузли. Як правило, саме через них здійснюється активне поширення метастазів на інші органи людини.
Аспірин, зокрема, не дає можливості лімфовузлам розширюватись під тиском ракових клітин і тим самим створює своєрідні затори на шляху до розвитку ракового захворювання.
І раніше лікарі вже знали, що аспірин демонструє чіткий антираковий ефект. Чого вони не знали, так це точного механізму впливу аспірину і того, яким чином він гальмує поширення ракових клітин.
Учені висловлюють упевненість, що це відкриття може призвести до віднайдення нових ліків, які стримуватимуть поширення метастазів багатьох важких різновидів ракового захворювання, включно з раком грудей і простати.
Науковці також сподіваються, що можна буде створити надійні системи запобігання раковим захворюванням ще до початку поширення ракових клітин в організмі людини.
Художники епохи неандертальців?
Сенсація: залишки наскельних розписів, що знайдені у печерах іспанської Малаги, могли бути створені 42–43 тисячі років тому. Про це повідомляє британський журнал New Scientist.
Збереглися, зокрема, зображення тюленів, намальованих вугіллям. Група іспанських науковців із університету в Кордові переконана, що ці творіння можна віднести до епохи неандертальців.
Якщо підтвердяться дослідження іспанських учених щодо віку знайдених розписів, то може повністю змінитися загальноприйняте уявлення про неандертальців як про недорозвинених дикунів, нездатних до свідомої креативної діяльності.
Це практично перша знахідка, яка свідчить про те, що, як вважають учені, наші прапрапращури неандертальці були схильні і до символізму, і до фантазії, і до творчості, як і сучасні люди.
Тим часом археологи продовжують роботи в печерах Малаги в пошуках нових свідчень творчості неандертальців. Печери були знайдені цілком випадково 1959 року групою підлітків, які ганялися у цій місцевості за летючими мишами.
За словами провідного науковця Ракового центру в Мельбурні Стівена Стакера, дослідники його лабораторії з’ясували, що молекули аспірину можуть істотно сприяти стримуванню розповсюдження раку через лімфатичні вузли. Як правило, саме через них здійснюється активне поширення метастазів на інші органи людини.
Аспірин, зокрема, не дає можливості лімфовузлам розширюватись під тиском ракових клітин і тим самим створює своєрідні затори на шляху до розвитку ракового захворювання.
І раніше лікарі вже знали, що аспірин демонструє чіткий антираковий ефект. Чого вони не знали, так це точного механізму впливу аспірину і того, яким чином він гальмує поширення ракових клітин.
Учені висловлюють упевненість, що це відкриття може призвести до віднайдення нових ліків, які стримуватимуть поширення метастазів багатьох важких різновидів ракового захворювання, включно з раком грудей і простати.
Науковці також сподіваються, що можна буде створити надійні системи запобігання раковим захворюванням ще до початку поширення ракових клітин в організмі людини.
Художники епохи неандертальців?
Сенсація: залишки наскельних розписів, що знайдені у печерах іспанської Малаги, могли бути створені 42–43 тисячі років тому. Про це повідомляє британський журнал New Scientist.
Збереглися, зокрема, зображення тюленів, намальованих вугіллям. Група іспанських науковців із університету в Кордові переконана, що ці творіння можна віднести до епохи неандертальців.
Якщо підтвердяться дослідження іспанських учених щодо віку знайдених розписів, то може повністю змінитися загальноприйняте уявлення про неандертальців як про недорозвинених дикунів, нездатних до свідомої креативної діяльності.
Це практично перша знахідка, яка свідчить про те, що, як вважають учені, наші прапрапращури неандертальці були схильні і до символізму, і до фантазії, і до творчості, як і сучасні люди.
Тим часом археологи продовжують роботи в печерах Малаги в пошуках нових свідчень творчості неандертальців. Печери були знайдені цілком випадково 1959 року групою підлітків, які ганялися у цій місцевості за летючими мишами.
