Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 04:39

Два роки «України для людей»


Янукович займається практичними речами: розбудовує свою владу і статки Сім’ї
За два роки перебування при владі Віктор Янукович не досяг успіху у виконанні своєї передвиборної програми. Утім, не можна сказати, що він згаяв ці два роки. Затіяні ним перестановки у владній команді повинні зміцнити його позиції і, в перспективі, забезпечити переобрання в 2015-му. Утім, і до цієї мети Віктор Янукович йде не найраціональнішим шляхом.

Перегляд Передвиборної програми «Україна для людей» дозволяє зробити висновок, що абсолютна більшість обіцянок чинного глави держави не виконуються. Деякі з обіцянок тепер виглядають цілком екзотично. Скажімо, щодо будівництва щорічно не менше як 500 футбольних полів, 50 льодових ковзанок і 50 басейнів. Щодо обіцянок виборів за відкритими списками та виборності суддів, то Янукович робить усе з точністю до навпаки.

Затіяні главою держави реформи буксують. Обіцянки боротьби з корупцією стосуються насамперед затятих політичних опонентів і стали приводом для розправи. Що ж до чинних урядовців, то гучні викриття зазвичай не мають для них жодних наслідків.

Схеми розкрадання державних коштів є добре відомими, проте дерибан триває. Інкриміновані Юрієві Луценку 970 тисяч гривень (на таку суму він нібито завдав збитків державі) виглядають просто жалюгідно порівняно із тим, як «освоюють» державні кошти теперішні урядовці.

Іміджеві «здобутки» та реалізовані сподівання

Цікава трансформація відбулася і з неофіційним іміджем Віктора Януковича, який створюється на рівні чуток. Колись його змальовували вольовим і навіть твердим лідером, «залізним господарем», який може підлеглому і кулаком дещо пояснити. Тепер дедалі частіше чуєш про те, що Янукович такий собі добряк, на кшталт Брежнєва…

Насправді Янукович більше нагадує не радянського генсека, а одіозного феодального володаря. Розкішна резиденція «Межигір’я» на тлі згортання соціальних пільг стала основною ознакою його перших двох років президентства.

Зрештою, жоден з українських Президентів не може похвалитися виконанням передвиборних обіцянок. Зокрема, Віктор Ющенко також не надто старанно втілював свої «десять кроків назустріч людям». Тож Віктор Янукович тут не унікальний. Утім, якщо Ющенко працював над розбудовою, як він думав, «моєї нації», то Янукович займається практичнішими речами: розбудовує свою владу і статки Сім’ї.

На відміну від Ющенка, на Януковича громадська думка не покладала надмірних сподівань. І все ж певних зрушень від нього чекали. Зокрема, покращення відносин із Росією. Проте тут стався один із найбільших зовнішньополітичних провалів: здавши Севастополь, він не отримав реальної знижки в ціні на газ. На цьому тлі сирна війна виглядає пустощами, але підтверджує загальну тенденцію.

Голосуючи за Януковича, багато хто також сподівався на наведення ладу в країні. Адже попередня влада «дістала» своєю безвідповідальністю і постійними конфліктами між Президентом і прем’єром.

І тут Янукович сподівання навіть перевиконав. Ніхто не очікував такої спритності у справі скасування конституційної реформи і відновлення президентських повноважень. Та водночас відбулося мало ким прогнозоване стрімке зростання впливу і статків Сім’ї, уособленням якої став старший син Президента – бізнесмен Олександр Янукович.

Призначення голови Нацбанку, керівників МВС, податкової та СБУ, а тепер – ще й міністра фінансів експерти у більшій чи меншій мірі пов’язували саме зі зростанням впливу Сім’ї.

Щеплення від Майдану?

Ротації в силовому блоці виявили ще одну тенденцію: Президент розставляє там надто вже відданих людей. З огляду на це Арсеній Яценюк навіть запитав із парламентської трибуни: «Пане Президент, чи збираєтеся Ви вводити надзвичайний стан в Україні?»

Вочевидь, спеціально не збирається, але добре пам’ятає Помаранчеву революцію, коли силовики співчували Майданові. Так само пам’ятає й політичну кризу 2007 року, коли начальники в погонах вичікували і залюбки ховалися на лікарняному.

Затіяні перестановки в уряді свідчать про послаблення партійної складової в оточенні Януковича. Показово, що другою людиною в уряді став позапартійний Валерій Хорошковський. В усякому разі, питання, які наслідки матиме для Партії регіонів призначення Хорошковського першим віце-прем’єром, залишається відкритим. Вочевидь, мають рацію ті, хто припускає: Президент, який зараз є почесним головою Партії регіонів, на виборах 2015 року може дистанціюватися від цього політичного бренду.

Власне, саме президентські вибори є головною метою Віктора Януковича. І тут він сам собі створив проблему – ув’язнив Юлію Тимошенко. У той час, коли її ще можна було звільнити без проблем, Президентові ніби пояснювали, спираючись на соціологічні розрахунки: якщо він у другому турі президентських виборів зіткнеться, скажімо, з Яценюком, то з великою ймовірністю програє, якщо ж із Тимошенко – то з великою ймовірністю виграє. Утім, з того часу реалії – внутрішньо- і зовнішньополітичні – змінилися.

До президентських виборів 2015-го ще далеко. Але скидається на те, що перемогти на них легітимно Вікторові Януковичу буде значно складніше, ніж у 2010-му.

Дмитро Шурхало – журналіст Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG