Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 02:37

Росія має проблеми з військовими базами в Середній Азії


Вона заборгувала чималі кошти за оренду баз у Киргизстані і Таджикистані
Прага – Заява киргизьких офіційних чинників про завершення перебування американських військових на авіабазі Манас в Киргизстані вже є предметом обговорення в пресі не один місяць, але в останні дні й Росія постала перед проблемою використання орендованих нею в Середній Азії військових об’єктів. Президент Киргизстану порушив проблему боргів за орендну плату з боку Росії за використання її військовими киргизьких баз на переговорах під час візиту до Москви 23-25 лютого. А тепер і Таджикистан також порушує питання перед Москвою про оплату довготривалої оренди за використання Росією його території для військових баз.

Про борги Росії таджицькій владі за оренду військових баз в Таджикистані заявив Радіо Свобода Абдулмаджід Достієв, посол Душанбе в Москві. Він, зокрема, сказав, що його держава і Росія розглядають продовження угод про використання Москвою трьох військових баз в Таджикистані упродовж 49 років.

На запитання Радіо Свобода про причини відстрочок таких нових угод, Достієв сказав, що ідеться, зокрема, про орендну плату з боку Росії.

«Я кажу навіть як не посол, а громадянин Таджикистану, що ніхто у світі сьогодні не має бажання ставати перед навіть щонайменшими викликами на їхній землі без користі. І наша держава повинна не забувати, що має бути або ж оплата приблизно у сумі 300 мільйонів доларів, або ж компенсація за надання військово-технічної допомоги. Сьогодні ніхто не скаже дякуємо тим, хто віддає свою землю задарма іншим», – зазначив Абдулмаджід Достієв.

Посол Таджикистану висловив також сподівання, що хоча б 10 відсотків від цієї суми було б прийнятним для Душанбе.

201-ша дивізія радянських війсь була розміщена в Таджикистані відразу після закінчення Другої світової війни. Ці війська Москви залишалися в Таджикистані й після розвалу СРСР, головним чином для підтримки російських прикордонників на понад 1300-кілометровй ділянці таджицько-афганського кордону, а також для охорони стратегічно важливих об’єктів Таджикистану у час громадянської війни 1992-97 років. У той час багато-хто, особливо таджицька влада, оцінили присутність російських військ. Хоча й нібито офіційно 201-ша дивізія не втручалася у події та все ж були підозри у підтримці ними таджицького уряду, коли його військова міць була під важким пресом.

Посол Таджикистану в Москві Абдулмаджід Достієв каже, що нині часи змінилися. «Сьогоднішній Таджикистан це вже не та держава, котра була у 90-і роки, коли її доля вирішувалася в інших країнах», – зауважив посол.

Таджицькі війська перейняли пости на кордоні з Афганістаном із 2005 року. А ще з 2001 року тут Душанбе допомагають війська НАТО, в країні дії військова база Франції з понад 200 вояками для підтримки операцій в Афганістані. Таджицька влада не виганятиме російський 7-тисячний військовий контингент з території держави, але каже, що ситуація змінилася і Росія повинна заплатити оренду за тривале використання баз в Душанбе, Курган-Тепі та Кулобі.

Прикладом вимог до Росія став Киргизстан

Така постановка питання Таджикистаном ймовірно була викликана візитом до Москви нового президента Киргизстану Алмаза Атамбаєва минулими вихідними. Атамбаєв заявив у Москві про те, що в Бішкеку вже озвучували неодноразово, що орендний договір США стосовно авіабази Манас закінчується у 2014 році і він не буде продовжений, Киргизстан також бажає, щоб всі війська США і НАТО покинули територію цієї держави. США використовували Манас поблизу Бішкеку з 2001 року для підтримки військових операцій в Афганістані.

Атамбаєв також сказав у інтерв’ю радіостанції «Ехо Москви» 25 лютого, що Киргизстан міг би вимагати й звільнення Росією її військової бази в Кант, що в 40 кілометрах від Бішкека, бо упродовж чотирьох минулих років Росія не платила за це орендну плату. «Ця російська база в Кант також не платить орендну плату і не виконує свої зобов’язання», – заявив Атамбаєв і запитав: «Для чого нам така база?»

Президент Киргизстану також наголосив у Москві, що влада у Бішкеку має на своїй шиї ще й тягар покриття поточних витрат обслуговування російської військової бази в Кант. Окрім цього Атамбаєв повідомив, що після інформування про це російського президента Дмитра Медведєва, той був шокований і відразу ж дав розпорядження міністрові оброни Росії покрити борги Киргизстану упродовж 10 днів.

Також повідомляють, що погашення Росією орендної заборгованості за військову базу Кант є проблемою простішою «за майже півмільярдний борг (493 мільйони доларів) Киргизстану Росії, котрий Бішкеку повертати не так просто».
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG