Україна і Європейський Союз незабаром парафують Угоду про асоціацію, про це заявляють і українські дипломати, і представники Європейського Союзу. Але остаточне схвалення цього документа залежить від стану демократії в Україні, наголошують партнери Києва. Про це йшла мова й у Празі на зустрічі в понеділок міністрів закордонних справ держав «Східного партнерства» Європейського Союзу, Вишеградської четвірки і держав Балтії. Україну представляв керівник зовнішньополітичного відомства Костянтин Грищенко, а його білоруський колега зустріч вирішив бойкотувати.
Перед зустріччю в Празі 5 міністрів закордонних справ Європейського Союзу написали відкритого листа до українського керівництва, в якому висловили стурбованість судовими процесами над колишніми урядовцями і повідомленнями представників громадянського суспільства і преси про тиск з боку влади. Підписанти – міністри закордонних справ Польщі, Чехії, Німеччини, Швеції і Великої Британії.
Офіційний Київ готує відповідь на цей лист, сказав, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко в кулуарах празького саміту, після зустрічі зі своїми колегами.
«Ми ніколи не реагуємо швидко. Ми ж думаємо. Звичайно, ми маємо відреагувати, викласти своє бачення. Відповідь буде дана свого часу», – зауважив Грищенко.
«Я розмовляв з деякими з авторів. Це лист, який базується на бажанні знайти порядок денний на етапі, коли ми завершили важливу працю спільну і на сьогоднішній день маємо визначити порядок денний на наступний період», – додав український дипломат.
Парафування – технічне питання
Костянтин Грищенко очікує, що Україна і Євросоюз зможуть парафувати Угоду про асоціацію «через кілька тижнів».
Міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський підтвердив Радіо Свобода, що це може відбуватися вже в березні, наголосивши, що Євросоюз розглядає парафування як «технічне питання».
«Ми хочемо затвердити текст, щоб потім можна було обдумати політичну стратегію для його підписання», – сказав польський дипломат.
Радек Сікорський, який є одним із авторів відкритого листа до українського керівництва, висловив сподівання, що Україна відреагує на це звернення, яке, за його словами, написали «найбільш проукраїнські міністри в ЄС».
«Дуже важлива якість майбутніх парламентських виборів в Україні. Також важлива якість українського правосуддя, його застосування до лідерів опозиції. Без цього, я побоююся, Угоду про асоціацію не можна буде підписати і ратифікувати», – заявив міністр закордонних справ Польщі в коментарі Радіо Свобода в кулуарах європейської зустрічі в Празі.
На прес-конференції в чеській столиці Радек Сікорський пояснив, що сама Польща вже готова остаточно затвердити нову угоду з Києвом, але інші держави ЄС не можуть відкласти в бік справу ув’язненого українського екс-прем’єра.
«Польща хотіла б, щоб Угода про асоціацію була підписана, ратифікована і втілена. Ми погоджуємося з Юлією Тимошенко, яка хоче, щоб це сталося, незалежно від того, що буде з нею. Але є думка кількох держав Євросоюзу, що цього не станеться поки не вирішена справа з Тимошенко і українська влада це знає», – наголосив Сікорський.
Зі схожою заявою виступила верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Катрін Аштон. «Ми хочемо цю Угоду про асоціацію, але ми визнаємо, що політичні структури, які діють в Європі, хочуть побачити рух із цього питання», – заявила Аштон, також згадавши справу Юлії Тимошенко.
Минулого тижня Європейська народна партія – найбільша партія ЄС, яка є партнером партії Тимошенко «Батьківщина» – закликала керівництво ЄС відмовитися від підписання угоди з Україною, поставивши як умову звільнення з тюрми опозиційних лідерів та їхню участь в парламентських виборах.
Білоруський дипломат у Прагу не приїхав
Якщо з Україною європейські дипломати ще намагаються домовитися, то відносини між Євросоюзом і Білоруссю фактично заморожені. До Праги не приїхав міністр закордонних справ Білорусі Сергій Мартинов, хоча його країна, поруч із Україною, Азербайджаном, Вірменією, Грузією і Молдовою, також бере участь у програмі «Східного партнерства» Євросоюзу.
Міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський на прес-конференції висловив жаль через те, що «політичні умови» в Білорусі несприятливі для білоруської участі. «Ми всі би радше хотіли, щоб Білорусь була тут, і щоб в Білорусі також не було політичних в’язнів. Ми сподіваємося, що білоруська влада піде шляхом реформ, і як тільки вона це зроблять, то матиме адвокатів тут із європейського боку для подальшого діалогу», – заявив Сікорський.
Європейські дипломати, які вважають Білорусь авторитарною державою, довго вагалися, чи запрошувати офіційний Мінськ до участі в програмі «Східного партнерства», але зрештою на це пішли, щоб заохочувати зміни в країні. Відносини між ЄС і Білоруссю загострилися минулого тижня після того, як в Брюсселі вирішили розширити санкції проти режиму Олександра Лукашенка за утиски опозиції. Білоруські дипломати назвали таку політику «нервовою» і «тактикою приниження», яка «не спрацює».
У понеділок у Празі міністри закордонних справ Вишеградської групи (Польщі, Угорщини, Словаччини і Чехії) та держав Балтії (Литви, Латвії, Естонії) висловили сподівання, що Білорусь відгукнеться на запрошення розпочати переговори про спрощення візового режиму та реадмісію, так як це вже зробили Вірменія та Азербайджан.
Більше можливостей для українських студентів
За відсутності білоруської делегації інші учасники програми «Східного партнерства» Євросоюзу в понеділок дізналися про нову ініціативу Вишеградської групи. Йдеться про нові гранти на підтримку реформ та студентські програми. Головні напрямки – демократизація, економічна трансформація, регіональна співпраця та підтримка громадянського суспільства. Гроші розподілятиме Міжнародний вишеградський фонд. Наразі невідомо, про яку суму йдеться.
Комісар Європейського Союзу з питань розширення Штефан Філе у розмові з Радіо Свобода привітав цю ініціативу, зазначивши, що досвід Вишеградських країн після краху комунізму може допомогти колишнім радянським республікам змінитися згідно з європейськими стандартами.
Перед зустріччю в Празі 5 міністрів закордонних справ Європейського Союзу написали відкритого листа до українського керівництва, в якому висловили стурбованість судовими процесами над колишніми урядовцями і повідомленнями представників громадянського суспільства і преси про тиск з боку влади. Підписанти – міністри закордонних справ Польщі, Чехії, Німеччини, Швеції і Великої Британії.
Офіційний Київ готує відповідь на цей лист, сказав, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко в кулуарах празького саміту, після зустрічі зі своїми колегами.
Ми ніколи не реагуємо швидко. Ми ж думаємоКостянтин Грищенко
«Ми ніколи не реагуємо швидко. Ми ж думаємо. Звичайно, ми маємо відреагувати, викласти своє бачення. Відповідь буде дана свого часу», – зауважив Грищенко.
«Я розмовляв з деякими з авторів. Це лист, який базується на бажанні знайти порядок денний на етапі, коли ми завершили важливу працю спільну і на сьогоднішній день маємо визначити порядок денний на наступний період», – додав український дипломат.
Парафування – технічне питання
Костянтин Грищенко очікує, що Україна і Євросоюз зможуть парафувати Угоду про асоціацію «через кілька тижнів».
Міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський підтвердив Радіо Свобода, що це може відбуватися вже в березні, наголосивши, що Євросоюз розглядає парафування як «технічне питання».
«Ми хочемо затвердити текст, щоб потім можна було обдумати політичну стратегію для його підписання», – сказав польський дипломат.
Радек Сікорський, який є одним із авторів відкритого листа до українського керівництва, висловив сподівання, що Україна відреагує на це звернення, яке, за його словами, написали «найбільш проукраїнські міністри в ЄС».
Важлива якість майбутніх парламентських виборів в Україні. Також важлива якість українського правосуддяРадек Сікорський
«Дуже важлива якість майбутніх парламентських виборів в Україні. Також важлива якість українського правосуддя, його застосування до лідерів опозиції. Без цього, я побоююся, Угоду про асоціацію не можна буде підписати і ратифікувати», – заявив міністр закордонних справ Польщі в коментарі Радіо Свобода в кулуарах європейської зустрічі в Празі.
На прес-конференції в чеській столиці Радек Сікорський пояснив, що сама Польща вже готова остаточно затвердити нову угоду з Києвом, але інші держави ЄС не можуть відкласти в бік справу ув’язненого українського екс-прем’єра.
Ми погоджуємося з Тимошенко, яка хоче, щоб це сталося, незалежно від того, що буде з неюРадек Сікорський
«Польща хотіла б, щоб Угода про асоціацію була підписана, ратифікована і втілена. Ми погоджуємося з Юлією Тимошенко, яка хоче, щоб це сталося, незалежно від того, що буде з нею. Але є думка кількох держав Євросоюзу, що цього не станеться поки не вирішена справа з Тимошенко і українська влада це знає», – наголосив Сікорський.
Зі схожою заявою виступила верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Катрін Аштон. «Ми хочемо цю Угоду про асоціацію, але ми визнаємо, що політичні структури, які діють в Європі, хочуть побачити рух із цього питання», – заявила Аштон, також згадавши справу Юлії Тимошенко.
Минулого тижня Європейська народна партія – найбільша партія ЄС, яка є партнером партії Тимошенко «Батьківщина» – закликала керівництво ЄС відмовитися від підписання угоди з Україною, поставивши як умову звільнення з тюрми опозиційних лідерів та їхню участь в парламентських виборах.
Білоруський дипломат у Прагу не приїхав
Якщо з Україною європейські дипломати ще намагаються домовитися, то відносини між Євросоюзом і Білоруссю фактично заморожені. До Праги не приїхав міністр закордонних справ Білорусі Сергій Мартинов, хоча його країна, поруч із Україною, Азербайджаном, Вірменією, Грузією і Молдовою, також бере участь у програмі «Східного партнерства» Євросоюзу.
Міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський на прес-конференції висловив жаль через те, що «політичні умови» в Білорусі несприятливі для білоруської участі. «Ми всі би радше хотіли, щоб Білорусь була тут, і щоб в Білорусі також не було політичних в’язнів. Ми сподіваємося, що білоруська влада піде шляхом реформ, і як тільки вона це зроблять, то матиме адвокатів тут із європейського боку для подальшого діалогу», – заявив Сікорський.
Європейські дипломати, які вважають Білорусь авторитарною державою, довго вагалися, чи запрошувати офіційний Мінськ до участі в програмі «Східного партнерства», але зрештою на це пішли, щоб заохочувати зміни в країні. Відносини між ЄС і Білоруссю загострилися минулого тижня після того, як в Брюсселі вирішили розширити санкції проти режиму Олександра Лукашенка за утиски опозиції. Білоруські дипломати назвали таку політику «нервовою» і «тактикою приниження», яка «не спрацює».
У понеділок у Празі міністри закордонних справ Вишеградської групи (Польщі, Угорщини, Словаччини і Чехії) та держав Балтії (Литви, Латвії, Естонії) висловили сподівання, що Білорусь відгукнеться на запрошення розпочати переговори про спрощення візового режиму та реадмісію, так як це вже зробили Вірменія та Азербайджан.
Більше можливостей для українських студентів
За відсутності білоруської делегації інші учасники програми «Східного партнерства» Євросоюзу в понеділок дізналися про нову ініціативу Вишеградської групи. Йдеться про нові гранти на підтримку реформ та студентські програми. Головні напрямки – демократизація, економічна трансформація, регіональна співпраця та підтримка громадянського суспільства. Гроші розподілятиме Міжнародний вишеградський фонд. Наразі невідомо, про яку суму йдеться.
Комісар Європейського Союзу з питань розширення Штефан Філе у розмові з Радіо Свобода привітав цю ініціативу, зазначивши, що досвід Вишеградських країн після краху комунізму може допомогти колишнім радянським республікам змінитися згідно з європейськими стандартами.
