Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 00:20
Рига – Потребою почати політичне життя «з чистого аркуша», без участі людей, причетних до радянських спецслужб пояснюють у Литві процес люстрації. Але сам цей процес «очищення» в цій пострадянській державі розпочався доволі пізно, понад десятиліття після набуття країною незалежності. Тож, у суспільстві навіть серед прихильників люстрації існує багато сумнівів навіть щодо її ефективності.

Ініціатор заснування української громади у Литві, колишній член литовського руху за незалежність «Саюдіс» Василь Капкан вважає, що процес люстрації необхідний, бо він є очищенням як для людини, так і для суспільства в цілому.
Політичні сили не завжди були в настрої очиститися від гіркого минулого
Василь Капкан

«Це звичайна річ і люстрація мала б бути здійснена давно. Деякі країни, зокрема Польща, Чехія пройшли це очищення, яке необхідне одразу. Чому у Литві цього не зробили раніше? Адже не таємниця, що у Литві та й у інших постсоціалістичних країнах були вихідці з колишніх соціалістичних та комуністичних партій, які переформатувалися, заволоділи настроєм і розумом значного прошарку суспільства, прийшли до влади і керували державою. І ці політичні сили не завжди були налаштовані очиститися від гіркого минулого», – зауважив Радіо Свобода Василь Капкан.

Остання редакція Закону про люстрацію була ухвалена в Литві у 2010 році, відповідна комісія діє від 2000 року. Особам, які добровільно не визнали факт таємної співпраці з КДБ, заборонено обіймати низку посад в уряді, парламенті, керувати школами, працювати на дипломатичній службі, прокурором, державним контролером, а також на посадах, пов’язаних із доступом до державної таємниці.

Протилежної думки дотримується житель міста Алітуса, що на півдні країни, Андріус. Литовець, який не захотів повідомити своє прізвище, вважає, що не слід ворушити минуле.

«Я думаю, що люстрація не потрібна, не цікаво «копатися» у минулому. Що там було, хто де служив у свій час – думаю, не слід чіпати минуле», – говорить Андріус.

За словами керівника Центру дослідження геноциду та опору жителів Литви Біруте Бараускайте, складнощі з люстрацією в Литві пов’язані з тим, що архіви залишилися неповними. Інформацію про штатних працівників КДБ у країні, починаючи від 1940-року, вдалось зберегти. Однак значна кількість архівних матеріалі про таємних агентів КДБ була вивезена на початку 90-років до Росії.

Тому одразу після проголошення незалежності Литви у 1991 році було запропоновано литовцям прийти і добровільно розповісти про зв’язки з КДБ, щоб їхнім минулим не могли маніпулювати та шантажувати зовні.

Таких добровольців виявилося півтори тисячі. Дані про них не оголошуватимуться упродовж 10 років. Комісія з люстрації також викрила 60 агентів, які не визнавали своє минуле. Наразі експерти вважають, що осіб, пов’язаних у минулому з КДБ, у Литві може бути декілька тисяч.
Вони говорили, що зняли із своїх плечей значну моральну ношу
Біруте Бараускайте

«Значний відсоток осіб, які визнали зв’язки з КДБ, нам навіть дякували. Вони говорили, що зняли із своїх плечей значну моральну ношу. Вони знали, що про цей факт їхнього життя нікому не буде відомо, бо це державна таємниця, і вони можуть робити кар’єру. Дані про таких осіб розголошується лише тоді, якщо вони балотуються на посаду президента, в депутати Сейму або на інші виборні посади», – зауважила Біруте Бараускайте.

Відповідно до Закону про люстрацію, Литва, починаючи з минулого року, оприлюднює оригінали документів підрозділів комітету державної безпеки СРСР, які діяли в країні за період радянської окупації.

На сайті www.kgbveikla.lt, створеному Центром дослідження геноциду та опору Литви доступна інформація про структуру, керівництво, працівників підрозділів КДБ Литовської РСР у 1960-1990 роках. Нещодавно було опубліковано 238 прізвищ колишніх резервістів КДБ.

Серед опублікованих прізвищ є відомі особи: колишній міністр закордонних справ Антанас Вальоніс та колишній голова департаменту державної безпеки Арвідас Поцюс.

За словами Біруте Бараускайте робиться це для того, щоб висвітити засоби та цілі діяльності КДБ у Литві упродовж 50 років. Вивчення та популяризація знання про радянський період, на думку фахівців, дозволяють краще зрозуміти нинішній стан литовського суспільства.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG