Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 14:27

«Соціальні ініціативи» Януковича лише посилять невдоволення


Володимир Ларцев

На засіданні уряду 7 березня Президент оприлюднив кілька соціальних ініціатив, які, за його словами, покликані вже сьогодні поліпшити матеріальні умови життя певних соціальних груп населення.

На перший погляд, надбавка до мізерного бюджету пересічного пенсіонера – це позитивний та виграшний для влади крок. Проте час (початок виборчої кампанії), обставини (непомірне збільшення витрат на «Межигір’я», президентської Адміністрації, Кабінету Міністрів, Верховної Ради, правоохоронних органів й преференції олігархам), а також сміховинні розміри доплат свідчать про верх цинізму і лицемірства, з яким нинішній режим ставиться до своїх громадян.

Найнаочніше це проявилося в обіцянках Януковича виплатити по одній тисячі гривень вкладникам Ощадбанку колишнього Радянського Союзу.

Обіцянка-цяцянка

Ще 28 грудня 2009 року, перед другим туром президентських виборів, на першій конференції «Союзу захисту прав вкладників», куди увійшла більшість обласних організацій «Всеукраїнського союзу обдурених вкладників і акціонерів», Віктор Янукович і Микола Азаров дали слово у разі обрання Януковича главою держави, по-перше, щорічно закладати і виділяти з Держбюджету країни по 10 мільярдів гривень на вирішення проблеми компенсації вкладів Ощадбанку СРСР, і, по-друге, повернути вклади повністю, з урахуванням 20-річної інфляції (!).

Окрилені обіцянками, учасники конференції закликали громадян проголосувати за Віктора Януковича.

Проте вже в 2010 році Президент і уряд обдурили вкладників: 250 мільйонів гривень, які були закладені в Держбюджеті ще урядом Тимошенко, на виплати громадянам не пішли. Ні копійки не заклав до Держбюджету на ці цілі Кабінет Міністрів і на 2011 рік.

«На похорони» не заклали – доручили «розробити…»

Обурені активісти громадських організацій і самі вкладники засипали найвищі органи влади скаргами і листами. Це змусило Верховну Раду провести 13 квітня 2011 року парламентські слухання «Про державну політику щодо проблеми відновлення й компенсації втрачених знецінених заощаджень». Громадські активісти, чиновники і депутати знайшли компроміс, закріплений в розроблених за підсумками слухань рекомендаціях: передбачити в Держбюджеті країни наступного року на погашення заборгованості перед вкладниками суму в 3 мільярди гривень.

Ці гроші мали піти на виплату по 500 гривень родичам тих вкладників, які померли (на похорони). Але влітку уряд і фракція Партії регіонів у Верховній Раді відмовилися вносити цю статтю витрат до Держбюджету на 2012 рік.

Вкладники та їхні родичі кинулися оббивати пороги кабінетів Адміністрації Президента, Кабміну, Мінфіну, Нацбанку, Ощадбанку України й профільних комітетів Верховної Ради (Хари і Хомутинніка). І аж 30 вересня на прес-конференції у Варшаві Віктор Янукович заявив, що доручив Кабінетові Міністрів разом із Національним банком до кінця року розробити механізм компенсації громадянам знецінених вкладів Ощадбанку СРСР.

«Це наш обов’язок перед старшим поколінням, – наголосив Віктор Федорович, – і я хочу, щоб люди знали, що я про це пам’ятаю».

До Нового року не спостерігалося ані найменшого руху в найвищих органах влади. І тільки в перших числах січня, за день до свого звільнення, міністр фінансів Ярошенко заявив, що дав-таки доручення своїм підлеглим «розробити механізм».

Пройшли ще два місяці, перш ніж Президент проголосив: «В Україні 6 мільйонів громадян не отримали вклади Ощадбанку СРСР… Із 1 червня і до кінця року ця частина боргу має бути повернена обов’язково… За це нестимуть відповідальність особисто Прем’єр-міністр, міністр соціальної політики і керівник Національного банку».

«Юліна тисяча» не те саме, що «Вітіна тисяча»

«Юліна тисяча» і «Вітіна тисяча» – це, як кажуть в Одесі, «дві великі різниці». У 2008 році 1 тисяча гривень приблизно дорівнювала 200 доларам, а сьогодні це лише 125 доларів. По-друге, інфляція зменшила «купівельну вартість» цієї суми мінімум на 60–70%.

По-третє, тисяча виплачуватиметься не усім, а лише тим, хто не зміг її отримати в 2008–2009 роках. І сам по собі цей факт вже викликає невдоволення інших вкладників.

По-четверте, про виплати оголошено після того, як влада значно скоротила пільги чорнобильцям, афганцям, дітям війни, самотнім матерям. Тобто, мабуть, за їхній рахунок. А це ще більше напружує ситуацію й породжує невдоволення з боку однієї соціальної групи громадян до іншої.

По-п’яте, наші громадяни добре пам’ятають, що Верховна Рада знайшла можливості у квітні 2011 року «пробачити» 24 мільярди гривень боргу обленерго і облгазам, якими фактично розпоряджаються олігархи. Люди не забули, що на утримання Адміністрації Президента збільшили фінансування аж на 170 мільйонів. гривень.

Усі знають, що НБУ і прокуратура дозволили тільки трьом проблемним банкам в період кризи вивести 17 мільярдів гривень, призначених для відновлення їхньої платоспроможності. Не сховалося від суспільства і те, що завдяки внесенню у кінці грудня минулого року Верховною Радою до Податкового Кодексу на 2012 рік відповідних поправок понизилися базові ставки ренти для нафто- й газовидобувних компаній. Вони отримали «на порожньому місці» 4 мільярди гривень додаткового прибутку.

Суспільство помітило, що Фонд держмайна за безцінь продав «Укртелеком» і 7 обленерго, а сьогодні в авральному режимі готує до приватизації енергоактиви, які ще залишилися – 48 обл- і міськгазів, вугільні шахти, майже 700 підприємств машинобудівного і оборонного комплексу, «Укрзалізницю» і усі морські порти.

На очах в усього українського народу в останні три роки відбувається непомірне збагачення 200 сімей за рахунок бідних верств населення. Ці й ще багато інших прикладів дозволяють стверджувати, що влада може знайти кошти на повернення громадянам вкладів Ощадбанку СРСР, а також і на інші соціальні виплати.

Чистий передвиборний піар

Усе це закономірно наводить на думку, що імітація Януковичем виконання своєї передвиборної обіцянки вирішити питання про виплату громадянам вкладів Ощадбанку СРСР свідчить про його бажання «поховати» цю проблему.

Розрахунки політтехнологів Партії регіонів, що зроблений Президентом крок «назустріч» цій категорії українців підвищить електоральний рейтинг його політичної сили, абсолютно безпідставний. Хоч якогось «позитивного ефекту» для партії влади можна було б очікувати, якби Янукович дав вказівку виплатити вкладникам хоча б удвічі більше, аніж це зробила Тимошенко.

А так ініціатива Президента сприймається лише як чистий передвиборний піар із сильним аморальним душком. Адже проблема компенсації громадянам знецінених вкладів Ощадбанку СРСР і Укрдержстраху є не стільки питанням виконання державою фінансових зобов’язань перед своїми громадянами, скільки відновленням соціальної справедливості й моральної відповідальності української влади (незалежно від її політичного «кольору») перед старшим поколінням. Фактично перед своїми батьками.

Ось що із цього приводу пише у своєму листі Президентові України підполковник у відставці, колишній військовий розвідник, нагороджений низкою орденів (Леніна, Червоної зірки, Бойового Червоного прапора, Трудового Червоного прапора, Богдана Хмельницького) Іван Андрійович Катунін, якому 16 вересня цього року має виповнитися 100 років. «Усе своє життя я присвятив служінню Батьківщині. Залишився один, дружину і сина поховав. Живу дуже, дуже скромно. 100-річний ювілей – це серйозний дзвінок, – сказано у листі. – Тому хотілося б свої кровні заощадження витратити за життя, та ще на пам’ятник залишити. Сподіваюся, ви мені допоможете, і до ювілею я отримаю свої гроші, і ще встигну ними розпорядитися» (Запорізька область, Михайлівський район, сіло Старобогданівка, вул. Світу, б. 274).

Але сума Катуніна складає 13 тисяч 759 гривень 50 копійок. У 2008 році односельці допомогли йому отримати «Юліну тисячу». Але тепер після соціальних ініціатив Януковича героєві Великої Вітчизняної війни вже більше нічого не світить.

Крім того, не викликає ані найменшого сумніву, що нинішня влада не на багато технічно краще зможе організувати процес видачі вкладів 5,4 млн. чоловік. Як показав досвід минулорічної видачі переведених з «Родовід банку» в «Ощадбанк» депозитів громадян, у адміністрації останнього виникло дуже багато проблем. Адже тоді йшлося лише про 180 тисяч людей. Тому, як і в 2008 році, будуть черги в касах, тиснява, збої й накладки в отриманні інформації з Реєстру вкладників, й багато чого іншого. І усе це, замість запланованого владою підвищення її авторитету, викличе додаткове невдоволення нею з боку вкладників і членів їх сімей.

Довідка:

Ще в жовтні 1996 року Верховна Рада ухвалила закон «Про держгарантії відновлення заощаджень громадян України», яким фіксувався борг у розмірі 131,96 мільярда гривень і визначався порядок виплати вкладів Ощадбанку СРСР. До теперішнього часу держава виплатила вкладникам близько 10,75 мільярда гривень. Більшу частину з них – за прем’єрства Юлії Тимошенко в 2008–2009 роках.

За інформацією Ощадбанку, в «Реєстр вкладників заощаджень громадян» цієї фінустанови на 01.10.2011 року внесені дані про знецінені заощадження близько 11,8 мільйона громадян України, загальний обсяг яких на компенсаційних рахунках складає 60 мільярдів гривень. Із них лише 6,4 мільйона людей отримали компенсацію у розмірі 1000 гривень на загальну суму 5,8 мільярда гривень. Чисельність інших вкладників, внесених в «Реєстр вкладників заощаджень громадян», складає 5,4 мільйона осіб. Для виплати їм компенсації у розмірі 1000 гривен необхідно знайти ще 5,2 мільярда гривень.

Із 1996 року вклади громадян не індексувалися. За словами першого заступника Голови Верховної Ради комуніста Адама Мартинюка, сказаних на парламентських слуханнях в квітні 2011 року, у разі проведення їхньої індексації держава повинна буде виплатити вкладникам близько 1 трильйона гривень.


Володимир Ларцевдоктор філософських наук

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG