Добігає кінця спортивний тиждень, який був прибутковим для українських аптекарів. Напевне, реалізація валідолу та інших кардіологічних препаратів, особливо в Харкові, відчутно зросла. Бронзовий призер футбольного чемпіонату України «Металіст» змусив похвилюватися своїх прихильників – перед тим, як ціною неймовірних зусиль врятував, здавалося б, уже безнадійно програний двобій із грецьким «Олімпіакосом».
Підопічні Мирона Маркевича виграли у стилі, в якому українські команди нерідко програють: вони забили два рятівні м’ячі протягом останньої десятихвилинки поєдинку на стадіоні «Георгіос Караіскакіс». Напевне, тисячі українських уболівальників вимкнули свої телевізори (перед тим у серцях жбурнувши у них чимось важким) на 77-й хвилині, коли серб з українським паспортом Марко Девіч не забив пенальті, який перед тим сам же й заробив.
На той момент «Металіст» «горів» з рахунком 0:2 – за сумою двох зустрічей. Перший із цих м’ячів харків’яни пропустили ще 8 березня на своєму полі, коли на старті другого тайму Давид Фустер першим встиг на добивання після флангового навісу. Та поразка була дуже прикрою, адже протягом більшої частини гри господарі мали відчутну перевагу.
Зовсім іншим був малюнок поєдинку в Піреї. Одразу після стартового свистка «Олімпіакос» атакував настільки переконливо, що гол, який центральний захисник Іван Маркано забив на 15-й хвилині після флангового навісу, ще й недостатньо позначав реальну перевагу команди іспанського фахівця Ернесто Валверде.
Господарів вистачило трохи більш як на півгодини. Після цього гра вирівнялася, а по перерві вже харків’яни грали краще, та до певного часу їм не надто щастило – то Бланко влучить у стійку з кількох метрів, то угорський голкіпер «Олімпіакоса» Болаж Медьєрі продемонструє, за що його запросили до найкращої команди Греції.
Схиляння фортуни на свій бік футболісти «Металіста» розпочали на 81-й хвилині: на майстерний пас Тайсона відгукнувся Крістіан Вільягра, який спромігся встромити ногу перед тим, як м’яч уже готовий був вважати своєю здобиччю воротар. А на 86-й хвилині Девічу пробачили піжонський стиль пробиття пенальті, коли Марко опинився в потрібному місці після подачі кутового. Рахунок 2:1 не змінився до фінального свистка, цей результат вивів до чвертьфіналу Ліги Європи харківський клуб – уперше в його історії.
Жеребкування, яке відбулося у п’ятницю, визначило суперником «Металіста» на цій стадії португальський «Спортинг». Перший поєдинок цих команд відбудеться 29 березня в Лісабоні, матч-відповідь – 5 квітня в Харкові.
Віта Семеренко приєдналася до прим
Мажорним вийшло завершення сезону для найкращої української біатлоністки Віти Семеренко. Бронзової медалі на чемпіонаті світу їй виявилося замало – і на фінальному етапі Кубка світу в російському Ханти-Мансійську Віта «застовпила» собі місце серед головних героїнь сезону – німкені Маґдалени Нойнер і білоруски Дарії Домрачевої.
У спринті Віта спромоглася стати другою: стовідсоткова стрільба і швидкий біг дозволили на 13 секунд випередити Домрачеву, яка один раз забігла на штрафне коло. А от Нойнер не завадили стати першою навіть два штрафні кола – вона на мізерні 3,2 секунди випередила найкращу серед українок.
Дивно, що з такими результатами всього лише 25-річна німкеня завершує кар’єру – те, що рішення остаточне, вона знову підтвердила на домашньому чемпіонаті світу. За словами Маґдалени, вона хоче нарешті насолодитися життям. Втім, не можна виключати, що колись Нойнер таки повернеться на снігові траси – таких прикладів не бракує, особливо серед спортсменок.
Та повернімося до Ханти-Мансійська, де українські біатлоністи завжди відчувають особливу підтримку, адже тут потужно представлена українська діаспора. В гонці переслідування Віта Семеренко відступила на одну позицію – першою стала Домрачева, на друге місце з четвертого піднялася фінка Кайса Макаряйнен, Нойнер залишила незакритими надто багато мішеней і опустилася на четверту сходинку. Втім, «бронзовому» фінішу Віта теж була рада – це була перша нагорода української збірної в гонках переслідування за останні сім років!
Підопічні Мирона Маркевича виграли у стилі, в якому українські команди нерідко програють: вони забили два рятівні м’ячі протягом останньої десятихвилинки поєдинку на стадіоні «Георгіос Караіскакіс». Напевне, тисячі українських уболівальників вимкнули свої телевізори (перед тим у серцях жбурнувши у них чимось важким) на 77-й хвилині, коли серб з українським паспортом Марко Девіч не забив пенальті, який перед тим сам же й заробив.
На той момент «Металіст» «горів» з рахунком 0:2 – за сумою двох зустрічей. Перший із цих м’ячів харків’яни пропустили ще 8 березня на своєму полі, коли на старті другого тайму Давид Фустер першим встиг на добивання після флангового навісу. Та поразка була дуже прикрою, адже протягом більшої частини гри господарі мали відчутну перевагу.
Зовсім іншим був малюнок поєдинку в Піреї. Одразу після стартового свистка «Олімпіакос» атакував настільки переконливо, що гол, який центральний захисник Іван Маркано забив на 15-й хвилині після флангового навісу, ще й недостатньо позначав реальну перевагу команди іспанського фахівця Ернесто Валверде.
Господарів вистачило трохи більш як на півгодини. Після цього гра вирівнялася, а по перерві вже харків’яни грали краще, та до певного часу їм не надто щастило – то Бланко влучить у стійку з кількох метрів, то угорський голкіпер «Олімпіакоса» Болаж Медьєрі продемонструє, за що його запросили до найкращої команди Греції.
Схиляння фортуни на свій бік футболісти «Металіста» розпочали на 81-й хвилині: на майстерний пас Тайсона відгукнувся Крістіан Вільягра, який спромігся встромити ногу перед тим, як м’яч уже готовий був вважати своєю здобиччю воротар. А на 86-й хвилині Девічу пробачили піжонський стиль пробиття пенальті, коли Марко опинився в потрібному місці після подачі кутового. Рахунок 2:1 не змінився до фінального свистка, цей результат вивів до чвертьфіналу Ліги Європи харківський клуб – уперше в його історії.
Жеребкування, яке відбулося у п’ятницю, визначило суперником «Металіста» на цій стадії португальський «Спортинг». Перший поєдинок цих команд відбудеться 29 березня в Лісабоні, матч-відповідь – 5 квітня в Харкові.
Віта Семеренко приєдналася до прим
Мажорним вийшло завершення сезону для найкращої української біатлоністки Віти Семеренко. Бронзової медалі на чемпіонаті світу їй виявилося замало – і на фінальному етапі Кубка світу в російському Ханти-Мансійську Віта «застовпила» собі місце серед головних героїнь сезону – німкені Маґдалени Нойнер і білоруски Дарії Домрачевої.
У спринті Віта спромоглася стати другою: стовідсоткова стрільба і швидкий біг дозволили на 13 секунд випередити Домрачеву, яка один раз забігла на штрафне коло. А от Нойнер не завадили стати першою навіть два штрафні кола – вона на мізерні 3,2 секунди випередила найкращу серед українок.
Дивно, що з такими результатами всього лише 25-річна німкеня завершує кар’єру – те, що рішення остаточне, вона знову підтвердила на домашньому чемпіонаті світу. За словами Маґдалени, вона хоче нарешті насолодитися життям. Втім, не можна виключати, що колись Нойнер таки повернеться на снігові траси – таких прикладів не бракує, особливо серед спортсменок.
Та повернімося до Ханти-Мансійська, де українські біатлоністи завжди відчувають особливу підтримку, адже тут потужно представлена українська діаспора. В гонці переслідування Віта Семеренко відступила на одну позицію – першою стала Домрачева, на друге місце з четвертого піднялася фінка Кайса Макаряйнен, Нойнер залишила незакритими надто багато мішеней і опустилася на четверту сходинку. Втім, «бронзовому» фінішу Віта теж була рада – це була перша нагорода української збірної в гонках переслідування за останні сім років!
