Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 18:39

Влада свідомо здає національні інтереси в енергетичній сфері


Володимир Ларцев

Голова уряду Микола Азаров і міністр палива та енергетики Юрій Бойко переконують українських громадян, що керівництво країни робить усі можливі зусилля для збільшення видобутку власного газу з метою забезпечити українських громадян дешевшим блакитним паливом і забезпечення енергетичної безпеки нашої держави. І найголовніше, що в Україні є достатні запаси газу.

Дебет/кредит видобутку українського газу

Дійсно, за недавніми оцінками міжвідомчої експертної комісії, початкові сумарні ресурси вуглеводнів українського сектора акваторій Чорного і Азовського морів, оцінюються в об’ємі 1531,9 мільйона тонн умовного палива.

Із них 604,1 мільйона тонн припадає на північно-західний шельф Чорного моря; 346 мільйонів тонн – на континентальний схил і глибоководну западину Чорного моря; 257 мільйонів тонн – на прикерченський шельф Чорного моря ; 324,8 мільйона тонн – на акваторію Азовського моря. У газовому еквіваленті це 30% усіх запасів України.

Із цих ресурсів видобуто менше 4%, тоді як на материковій частині – 67%. При цьому в районі північно-західного шельфу Чорного моря відкриті 8 газових і газоконденсатних родовищ: Голицинське, Південно-Голицинське, Штормове, Архангельське, Шмідта, Кримське, Одеське, Безіменне. У розробці – три родовища: Голицинське, Штормове і Архангельське.

18 січня цього року міжнародна компанія IHS CERA, що є одним із лідерів у наданні консультативних послуг у сфері енергетики, оприлюднила результати спеціального дослідження «Природний газ і енергетичне майбутнє України». Дослідження проводилося впродовж шести місяців за запитом Міністерства енергетики і вугільної промисловості країни. У зведеному звіті IHS CERA зазначено, що Україна в перспективі може наростити власний видобуток природного газу до 46 мільярдів кубометрів на рік, «нетрадиційного газу» – до 25 мільярдів кубометрів на рік. Це, за твердженням фахівців цієї компанії, дозволить повністю забезпечити потребу українського внутрішнього ринку. У 2011 році Україна закупила близько 40 мільярдів кубометрів російського газу. Трохи більше ніж 20 мільярдів вона добуває сама. Нетрадиційний газ на Україні поки не видобувається.

Диверсифікаційні наміри

На Міжнародному економічному форумі у Відні міністр енергетики і вугільної промисловості України Юрій Бойко, щодо можливостей видобутку сланцевого газ, сказав: «Ми уважно вивчаємо досвід Америки в цій технічній революції. І намагаємося пройти цей шлях швидше, ніж в Америці – там знадобилися 20 років на реалізацію проекту. Я думаю, що у нас піде не більше ніж 5-7 років.

За словами Бойка, Україна вже почала цей процес, зокрема, видали першу ліцензію, підготували аукціони. «Американські компанії вже підписали угоди з нашими національними компаніями, щоб почати роботу», – додав він. Паралельно з цим Кабмін ухвалив рішення про співпрацю з Польщею у видобутку сланцевих газів.

Раніше Україна домовилася з Азербайджаном про будівництво терміналу по прийому зрідженого газу. За словами Прем’єр-міністра Азарова на переговорах була досягнута угода про те, що будівництво терміналу вигідне Азербайджану і Україні. Азербайджан дав гарантії, що необхідна кількість газу буде нам поставлена. Домовленості також передбачають будівництво заводів для зріджування газу в Азербайджані і розрідженню газу в Україні. За словами глави уряду, сторони вже почали розробляти проектно-кошторисну документацію. Микола Азаров висловив надію, що будівництво заводу почнеться через рік. Для розвідки і розробки родовищ сланцевого газу в Львівській області уряд уже відвів спеціальний полігон. «Це теж рішення не одного дня, воно вимагає значних засобів і зусиль, але приблизно протягом 5 років ми дістанемо можливість добувати сланцевий газ на своїй території», – заявив Азаров.

Чому знижуються обсяги власного видобутку?

За інформацією джерела в Міністерстві енергетики й вугільної промисловості, опублікованої «Інтерфаксом-України», найбільша нафтовидобувна компанія країни в 2011 році скоротила видобуток нафти на 6,2% (на 136,9 тисячі тонн) у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року – до 2 мільйонів 78,8 тисяч тонн. Видобуток газового конденсату «Укрнафтою» торік знизилася на 28,4% (на 76,6 тисячі тонн) – до 193,2 тисячі тонн. Крім того, в 2011 році підприємство скоротило видобуток газу на 12,2% (на 298,6 мільйона кубометрів) – до 2 мільярдів 146,6 мільйона кубометрів, у тому числі природного – на 13,6% (на 261,3 мільйона кубометрів), до 1 мільярда 657,2 мільйона кубометрів.

«Укрнафта» в 2010 році, як повідомляли ЗМІ, скоротила видобуток нафти на 12,2% в порівнянні з 2009 роком – до 2 мільйони 215,7 тисячі тонн, газового конденсату – на 10,6%, до 269,8 тисячі тонн. Видобуток газу підприємствами компанії знизився на 17% – до 2 мільярдів 445 мільйонів кубометрів, у тому числі природного газу – на 15,9%, до 1 мільярда 919 мільйонів кубометрів. І це при тому, що 21 травня 2010 року міністр палива і енергетики Юрій Бойко заявив, що Україна може додатково отримати мільярд кубометрів газу і 100 тисяч тонн нафти в рік, освоївши нові нафтогазові родовища в Чорному морі.

«Нам доведеться вкласти близько 200 мільйонів гривень у ремонтні роботи і закупівлю нового устаткування для того, щоб отримати повну упевненість, що у нас дотримані всі умови безпечної роботи», – сказав міністр. За його словами, з шельфом Україна впорається сама, а ось для розробок на глибоководних ділянках Україна залучатиме західних інвесторів.

На думку експертів, першою причиною уповільнення власного видобутку газу є бажання нинішнього керівництва Мінпаливенерго-«Нафтогазу»-«Укргазвидобування» – збільшити закупівлі дорогого імпортного газу. За твердженням низки ЗМІ, глава «Укргазвидобування» Юрій Борисов, колишній менеджер компанії Дмитра Фірташа, штучно уповільнює видобуток газу основним газодобувним підприємством країни. У 2010 році видобуток українського газу скоротився на 0,41 мільярда кубометрів.

Якщо враховувати, що ще дві дочірні компанії «Нафтогазу» – «Укрнафта» і «Чорноморнафтогаз» – разом зменшили видобуток газу на 0,61 мільярда кубометрів, то у підсумку Україна змушена була докупити понад 1 мільярд кубометрів газу в «Газпрому» на суму 250 мільйонів доларів (2 мільярди гривень).

Друга причина зниження об’ємів видобутку власного газу і нафти в Україні – це бажання високопоставлених чиновників «заробити на відкатах», на так званій модернізації основних фондів підприємств. Відразу з приходом нового керівництва в структурі «Нафтогазу» й дочірніх компаній поквапливо провели тендери з різного роду послуги. Особлива увага приділяється тим проектам, які торкаються капітальних витрат. Так, якщо ще в першому півріччі 2010 року «Нафтогаз» і дочірні компанії збільшили капітальні витрати на 2,7%, освоївши 1,527 мільярда гривень, то вже за 9 місяців капітальні витрати зросли всього лише (!) на 29,4% (освоєні 2,964 мільярда гривень).

Інакше, ніж корупцією, зниження видобутку газу при потужному зростанні капітальних витрат не поясниш.

«Укрнафту» та «Укргазвидобування» готують до дешевого продажу

Третьою причиною зниження видобутку вітчизняного газу потрібно назвати бажання підготувати «Укрнафту» і «Укргазвидобування» до дешевого приватизаційного продажу. Подібно до того, як це, приміром, було зроблено з «Укртелекомом» і «Київенерго». У цих компаній перед приватизацією теж різко погіршувалися економічні показники.

На тлі зниження видобутку власного газу державними компаніями ухвалення Кабінетом Міністрів України 26 грудня 2011 року постанови №1360 «Про затвердження переліків товарів, експорт і імпорт яких підлягає ліцензуванню, і квот на 2012 рік» виглядає цинічно.

Згідно з цим документом Кабінет Міністрів заборонив експорт нафти української видобування в 2012 році. У додатку № 1 до постанови уряду №1360 «Про затвердження перелiкiв товарів, експорт та iмпорт яких підлягає лiцензуванню, та квот на 2012 рiк», визначена «квота на сиру нафту українського походження у розмірі 0 тонн».

У той же час квота на «природний газ у газоподібному стані українського походження» не визначена. У документі говориться, що об’єм квоти визначається згідно з прогнозним річним балансом вступу і розподілу природного газу в Україні, затвердженим урядом. У разі підвищення квоти ліцензії будуть видаватися на основі рішення комісії з питань розгляду заявок на видачу ліцензії на експорт товарів і розподілу квот, утвореною Мінекономрозвитку, вказано в додатку.

Інакше кажучи, нинішня клептократична влада категорично відмовляється навіть у рамках здорового глузду зменшити свої корупційні надприбутки від торгівлі вітчизняним газом. Уперше за історію України вона дозволила придворним олігархам офіційно експортувати український газ, заробляючи на цьому чергові мільярди, а людей примушують компенсувати ці збитки зі власної кишені.

Але у своєму бажанні отримувати прибутки навіть в умовах фінансово-економічної кризи українські мільярдери не лише безсоромно грабують своїх співвітчизників, але й цинічно підривають і так скрутне фінансове становище «Нафтогазу України».

Чого коштує Україні відмова від монополії НАКу на імпорт газу?

Із 1 квітня 2011 року, за повідомленнями ЗМІ, група хімічних компаній Ostchem Group, що належить Дмитру Фірташу, почала імпорт середньоазійського газу для своїх хімічних підприємств в Україні.

Допуск приватної компанії на газовий ринок України свідчить про те, що держава втратила контроль над імпортом газу і відтепер не гарантуватиме споживачам постачання цього найважливішого енергоносія, доля якого перевищує 45% в енергобалансі країни.

Реалізація схеми постачання газу в обхід державного « Нафтогазу» стала можлива після рішення Окружного адміністративного суду Києва у лютому 2011 року. В інтересах ЗАТ «Укргаз-Енерго», що належить у рівних частках «РосУкрЕнерго» і «Нафтогазу», суд відмінив урядову постанову №163 від 5 березня 2008 року, якою імпорт природного газу дозволявся виключно НАК «Нафтогаз України».

Основним лобістом ухвалення цієї постанови була тодішній прем’єр Юлія Тимошенко, яка таким чином позбавляла ресурсів газу основного імпортера – ЗАТ «Укргаз-Енерго», контрольованого Дмитром Фірташем.

«Нафтогаз» поділився монополією з Фірташем

Уряд Миколи Азарова не опротестував рішення суду. 4 квітня 2011 року Кабінет Міністрів відмінив монопольне право НАК «Нафтогаз України» на розмитнення природного газу, який надходить в українську газотранспортну систему для задоволення потреб внутрішніх споживачів.

У цілому, реалізація схеми імпорту газу в обхід «Нафтогазу України» дозволяє Фірташу на 100% завантажити підприємства Ostchem Group і отримати в 2011 році стабільний прибуток.

У свою чергу «Нафтогаз України», який був монополістом з імпорту газу, втратив не менше 12-13% платоспроможного попиту з боку підприємств Ostchem Group, тож в результаті недоотримав відповідну долю виручки за підсумками 2011 року.

Ситуація ускладнюється ще й зобов’язаннями «Нафтогаз України», з придбання 41 мільярда кубічних метрів російського газу в поточному році, оскільки газ Ostchem Group, що теж імпортується, не входить у цю квоту.

Таким чином, «Нафтогазу» ще доведеться вирішити питання про те, кому продати зайві 4-5 мільярдів кубічних метрів на внутрішньому ринку. Дефіцит фінансового плану компанії, оцінений прем’єром у 10 мільярдів гривень, вже перевищує параметри, затверджені у березні Кабінетом Міністрів (8,5 мільярдів гривень).

Події навколо імпорту середньоазійського газу в Україну красномовно свідчать про те, що уряд поступово втрачає статус головного переговірника з газових питань.

Фірташ вже спрогнозував програш «Нафтогазу України» «РосУкрЕнерго» у процесі, ініційованому українською держкомпанією. Розгляд нині йде в Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма. Нагадаю, Фірташ був першим, хто публічно заявив про завершення повернення 12,1 мільярда кубічних метрів газу компанії «РосУкрЕнерго» з ресурсів державного «Нафтогазу».

Але і це не є ще найстрашнішим для нашої держави і українського народу. Історична логіка 20 років існування нашої незалежності наштовхує на думку, що, з одного боку, наша влада, незалежно від її забарвлень, заради свого корупційного збагачення свідомо здає національні інтереси в енергетичній сфері. А з іншого боку, російське керівництво у 1990-і спонтанно, а від початку 2000-х цілеспрямовано підриває енергетичну безпеку нашої країни з метою її економічного й політичного закабалення.

Володимир Ларцев – доктор наук, колишній радник голови ФДМУ

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG