Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 10:38

Сестри Каратигіни з Росії назвали Голокост «клеєм»


Прага – Нездатність двох російських дівчат-сестер з-під міста Володимира відповісти на запитання телевікторини МУЗ-ТВ в Москві: «Що таке Голокост?», викликала здивування не лише в Росії, а й у світі. Виникають запитання про систему освіти в Росії, коли скупа увага до історії Голокосту в радянський час так і не була виправлена розвитком російської освіти за останні 20 років.

Вродливі сестри-близнюки Ксенія та Євгенія Каратигіни з селища Красная Горбатка Володимирської області Росії викликали сенсаційну увагу російських та міжнародних ЗМІ. Обидві дівчини з’явилися нещодавно у телевізійній вікторині московського телеканалу МУЗ-ТВ у програмі «Бєзумно красівиє» і мали можливість виграти 500 рублів відповідаючи на питання: «Що таке Голокост?»

Після коротких сумнівів та обговорення між собою зі словами – «мені це ні про що не каже», одна з сестер, Євгенія, відповіла: «Ми думаємо, що Голокост – клей для шпалер».

Відео з цими відповідями зібрало на YouTube сотні тисяч відгуків. Радіо Свобода запросило сестер Каратигіних для дискусії з Аллою Ґербер, головою Фонду Голокосту в Росії.


Історія для нас завжди була нудною – сестри

Під час розмови виявилося, що нині сестри-близнюки навчаються в Технічному університеті імені Косигіна в Москві. А в школі такі предмети, як історія чи географія, як зізналися Ксенія та Євгенія, були для них нудними та нецікавими. Євгенія Каратигіна каже, що вона більше цікавилася поезією.

«Якщо чесно, то такі предмети в школі проходили досить нудно. Хоча вчитель був чудовий, – зауважує дівчина. – Але я своє життя наче б то не бажала присвячувати цьому, не хотіла йти до інституту, пов’язаного з історією. Тому на всіх уроках я займалась чимось своїм. Я писала вірші».

Дівчата не змогли під час розмови з Аллою Ґербер сказати щось про нацистський табір Освєнцім і, тим більше, про знищення нацистами понад 6 мільйонів євреїв під час Другої світової війни.

Тему Голокосту й досі замовчували чи тенденційно інтерпретували – експерти

Слово «Голокост» не використовувалося в підручниках в радянський час, хоча про переслідування нацистами євреїв і слов’ян у Східній Європі та СРСР в школах розповідали, але деталей було тоді мало. Лише у березні 2012 року російське міністерство освіти оголосило, що тема Голокосту буде додана як обов’язкова частина програми в шкільних підручниках.

У 2009 році «Яд Вашем», офіційна ізраїльська організація з музеєм Голокосту, спільно з Фондом Голокосту в Москві отримала фінансування у 4 мільйони доларів для сприяння освіти щодо історії Голокосту серед російськомовних громадян. ЮНЕСКО 8 років поспіль фінансує подібні навчальні програми в російськомовних університетах.

Але, як з’ясували експерти Російської академії наук, наприклад, в 2007 році у понад 30 підручниках російських шкіл після 1991 року ця тема замовчувалася чи тенденційно інтерпретувалася. «У деяких підручниках тема Голокосту не згадана взагалі», – резюмували експерти РАН.

Єврейські й інші правозахисники бачили в цьому зв’язок із проявами антисемітизму та інших форм расової нетерпимості в Росії.

Відомий також випадок із росіянкою Тетяною Сапуновою у травні 2002 року, яка під час спроби знищити замінований антисемітський напис була тяжко поранена. Після лікування в Ізраїлі, Сапунову приймав у Кремлі Володимир Путін і засуджував при цьому екстремізм та «бацилу шовінізму».

Тим часом сестри Каратигіни живуть у Москві, навчаються, працюють та дивляться у майбутнє з оптимізмом.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG