Вибори мера Астрахані виявилися чи не головним сюжетом російського політичного життя – чи не більш важливим, ніж вибори президента. З президентськими виборами було все заздалегідь ясно, а от того, що в провінційній Астрахані влада допустить таку кількість фальсифікацій і що з цим не захоче змиритися претендент на посаду мера від партії «Справедлива Росія», не очікував ніхто.
Саме тому Астрахань зараз стає чи не більшим центром політичної активності, ніж Москва: в це місто з’їжджаються громадські активісти, про астраханське голодування говорять в соціальних мережах і в ЗМІ. Саме астраханська голодовка зіпсувала Володимиру Путіну останній виступ в якості глави уряду в Державній думi. Депутати від «Справедливої Росії» просто покинули зал засідань після того, як Путін порадив їм звертатися до суду, якщо щось не подобається в Астрахані.
Українському виборцю не потрібно пояснювати, чому місцеві вибори можуть виявитися мало не більш важливою подією для країни, ніж загальнонаціональні. Знамениті вибори мера Мукачева в 2003 році стали, за визнанням їх учасників, справжньою репетицією виборів президента в 2004-му. Саме в Мукачеві українська влада обкатувала бульдозер фальсифікацій, який вдалося зупинити тільки Майданом.
А недавні вибори органів місцевої влади в Україні? Хіба не показали вони, як змінилася країна після приходу до влади Віктора Януковича? А бувають вибори, здатні стати уроком – такі, як вибори мера Обухова. Маленьке містечко – але вибори в ньому продемонстрували, що опозиція може програти, якщо сили, що протистоять владі партії не знайдуть взаєморозуміння...
Саме тому в Росії до астраханських виборів ставляться з такою увагою. Суспільство просто не хоче погодитися з тим, що до його волевиявлення ставляться з неприхованою зневагою, що навіть коли є очевидні докази фальсифікацій, влада продовжує вести себе як ні в чому не бувало.
Після виступу Путіна роздратування тільки збільшилося: стало зрозумілим, що для майбутнього президента честь мундира «Єдиної Росії», як і раніше, важливіше демократичних норм. Не новина, звичайно, але кожного разу усвідомлювати це не дуже приємно навіть колишньому голові Ради Федерації Сергію Миронову – лідеру «Справедливої Росії», яка опинилася в центрі конфлікту. А вже про звичайних людей, які хочуть, щоб їх поважали, і говорити не доводиться...
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Саме тому Астрахань зараз стає чи не більшим центром політичної активності, ніж Москва: в це місто з’їжджаються громадські активісти, про астраханське голодування говорять в соціальних мережах і в ЗМІ. Саме астраханська голодовка зіпсувала Володимиру Путіну останній виступ в якості глави уряду в Державній думi. Депутати від «Справедливої Росії» просто покинули зал засідань після того, як Путін порадив їм звертатися до суду, якщо щось не подобається в Астрахані.
Українському виборцю не потрібно пояснювати, чому місцеві вибори можуть виявитися мало не більш важливою подією для країни, ніж загальнонаціональні. Знамениті вибори мера Мукачева в 2003 році стали, за визнанням їх учасників, справжньою репетицією виборів президента в 2004-му. Саме в Мукачеві українська влада обкатувала бульдозер фальсифікацій, який вдалося зупинити тільки Майданом.
А недавні вибори органів місцевої влади в Україні? Хіба не показали вони, як змінилася країна після приходу до влади Віктора Януковича? А бувають вибори, здатні стати уроком – такі, як вибори мера Обухова. Маленьке містечко – але вибори в ньому продемонстрували, що опозиція може програти, якщо сили, що протистоять владі партії не знайдуть взаєморозуміння...
Саме тому в Росії до астраханських виборів ставляться з такою увагою. Суспільство просто не хоче погодитися з тим, що до його волевиявлення ставляться з неприхованою зневагою, що навіть коли є очевидні докази фальсифікацій, влада продовжує вести себе як ні в чому не бувало.
Після виступу Путіна роздратування тільки збільшилося: стало зрозумілим, що для майбутнього президента честь мундира «Єдиної Росії», як і раніше, важливіше демократичних норм. Не новина, звичайно, але кожного разу усвідомлювати це не дуже приємно навіть колишньому голові Ради Федерації Сергію Миронову – лідеру «Справедливої Росії», яка опинилася в центрі конфлікту. А вже про звичайних людей, які хочуть, щоб їх поважали, і говорити не доводиться...
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
