Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 00:27

Уряд Азербайджану «нагородив» родину президента Алієва золотою копальнею


Прага – У Баку очікують, що ще цього року розпочнеться розробка золотих жил копальні селища Човдар, що на заході Азербайджану. Контракт на розробку копальні, вартість запасів золота якої оцінюють у понад 2 мільярди доларів, уряд Баку уклав після непрозорих переговорів з 2007 року із сумнівним (щодо засновників) британським консорціумом «AIMROC», що був поспішно створений саме під цей проект. Документи свідчать, що консорціум фактично підставний, а керують ним із Панамської групи компаній, контрольованих доньками президента Азербайджану Ільгама Алієва. Азербайджанські журналісти Нушаба Фатуллаєва і Хадіджа Ісмаїлова провели на цю тему журналістське розслідування за спільним проектом Радіо Свобода і Журналістським міжнародним проектом щодо розслідування організованої злочинності та корупції.

40-річний Навруз Аллахвердієв живе у занедбаному будинку в маленькому шахтарському селищі Човдар, що на заході Азербайджану на кордоні з Вірменією. Він один із майже мільйона біженців з Нагірного Карабаху, який – після війни з Вірменією на початку 90-х – опинився за межами Азербайджану. Родина Аллахвердієва, як і десятки інших із Човдара, займалася сільським господарством в місцевих горах. Незважаючи на бідність, все ж човдарці вірять владі в Баку – на стінах у їхніх будинках портрети нинішнього президента Ільгама Алієва і його покійного батька – колишнього президента Гейдара Алієва.

Жителі Човдара зіткнулися в останній час із серйозною проблемою – компанія-розробник золотої копальні в селищі, «Azerbaijan International Mineral Resources Operating Company,Ltd.» («AIMROC»), якій належать 70 відсотків акцій копальні (урядові в Баку – лише 30) витісняє жителів Човдара з їхніх земель і обмежує у доступі до джерел води в селищі. Такі, як Аллахвердієв, сподіваються тут на допомогу президента Алієва. Але віра жителів Човдара в справедливість із Баку може бути марною, бо вони не знають, що родина Алієва в долі щодо експлуатації золотої копальні.

Доньки президента – Лейла і Арзу Алієви – контролюють «AIMROC»

Із чотирьох власників «AIMROC» (британської «Globex Int.», та трьох панамських – «Hising Management SA, Lynden Management Group,Inc.» та «Arblos Management Corporation») фактично три панамських, які належать донькам президента Алієва – Лейлі та Арзу – і швейцарському другові родини Алієвих, менеджеру Олів’є Местелану. Вони й контролюють левову частку акцій цієї британської компанії – «AIMROC».

В офісі президента Алієва в Баку відмовилися відповідати на питання про участь родини в золотому бізнесі в Човдарі. Прес-секретар президента Азар Ґасимов не захотів також дати відповідь і на письмові звернення журналістів.

А голова парламентської комісії з природніх ресурсів Азербайджану Валех Аласґаров, коли його запитали про власників «AIMROC», відповів: «Ви думаєте, що азербайджанський уряд уклав би угоду з якимись невідомими з вулиці?» А на запитання про участь родини президента Алієва у згаданих вже компаніях з експлуатації золотої копальні в Човдарі, він відреагував словами: «Вистачить! Все!» і перервав телефонну розмову з журналістками.

Жителі Човдара чекають приїзду на відкриття копальні самого президента Ільгама Алієва і сподіваються на його справедливість. «Президент до цього відношення не має, – каже один із мешканців селища. – Це належить британській компанії і вони тут добувають золото».

Поки що, окрім забраних у селян Човдара земель і водних джерел, власники копальні надали працю лише декільком людям із селища, які отримують тут в день до 12 доларів. Але оптимізму і віри в Алієва це поки що тут не зменшило – портрети президента Азербайджану видніються повсюдно на стінах крамниць і шкіл Човдара.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG