Головні в зоопарку, на жаль, не зоологи, а будівельники – працівник зоопарку

Зі зміною керівництва ситуація в Київському зоопарку не змінилася на краще. Багато тварин і надалі утримуються в незадовільних умовах, що призводить до хвороб та загибелі. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів голова осередку профспілки «Захист праці» і начальник відділу науково-просвітницької діяльності київського зоопарку Сергій Григор'єв. Одну з найбільших проблем він бачить у тому, що в зоопарку всім керують господарники-будівельники, а не зоологи.

– Наскільки мені відомо, нещодавно у Київському зоопарку відбулася перевірка КРУ. Це справді так?

– Так, Контрольно-ревізійне управління працювало у Київському зоопарку весь березень, і дуже цікаво зараз подивитися б звіт. Тому я змушений був направити депутатам листи з цього приводу, щоб за допомогою депутатського запиту отримати цей звіт і подивитися, що ж відбувалося у зоопарку впродовж півтора року.

– А працівників не ознайомлювали з результатами перевірки?

– Ні, працівників не ознайомлювали. Адміністрація зоопарку повинна кожні півроку робити фінансові звіти, але я півтора року працюю, як відновився на роботі після рішення суду – і ще не було жодного такого звіту. А мені дуже б було цікаво, бо виникає багато запитань.

– Ми знаємо, загальновідомо, що в Київському зоопарку не найкращі справи. Дуже часто з’являється інформація про те, що гинуть тварини. Кажуть навіть, що в зоопарку спеціально морять звірів, щоб потім зоопарк закрити на реконструкцію і перенести в інше місце, а землю віддати під забудову. Що Вам відомо про це?

– Тут одразу два питання. Як працівник, я не вірю, наприклад, у те, що тварин убивають спеціально. Тому що інформація про отруєння тварин не була підтверджена.

– Можна тварин не тільки труїти, а можна і голодом морити.

– Розумієте, просто тварини, як би сказати, вони зовсім на останньому місці: недбалий догляд, не дуже гарне, я думаю, харчування… Врешті-решт, це призводить до смертей.

Історія зоопарків написана кров’ю людей – працівників, які в зоопарку загинули і кров’ю тварин, що там загинули. І щодо кожного такого випадку повинно бути розслідування. Цей досвід необхідний для того, щоб не повторилася та ж сама ситуація. Щоб знати, від чого тварина померла і якось реагувати. Але ми бачимо, наприклад, по крокодилу кубинському. Десь за три-чотири роки загинуло три триметрові крокодили. Це найрідкісніший крокодил у світі, занесений до Світової Червоної книги, вони вимирають! І от, ми бачимо, що три тварини померло...

– Через що померло?

– Від холоду. Тому що там нема підігріву у басейні. Це питання ставилося, але ніхто не реагує, розслідування не проводиться.

– І Ви вважаєте, що це не морять тварин, коли їм створюють неможливі для життя умови? Це «не навмисне» їх убивство?!

– Я думаю, що ні. Це, просто, ставлення таке…

– Недбальство?

– Повне недбальство. Тому що в зоопарку тварини на останньому місці. Розумієте, до тварин немає діла нікому. Тому що еволюціонував зоопарк так, що кращі люди, кращі спеціалісти не працюють, а звільняються.

– Це більше нагадує не еволюцію, а деградацію...

– Так! І я Вам скажу, що ситуація в зоопарку ще гірша, чим Ви можете собі уявити, тому що не закладається ніяких механізмів його відновлення. Зоопарк далі скочується все нижче і нижче.

А з приводу того, що хочуть відібрати землю, то моє таке враження, що землю не відібрали до сих пір, бо дуже багато хочуть її забрати – і між собою не можуть поділити. Із цією проблемою cтикаються, практично, всі зоопарки колишнього СРСР: і про Московський зоопарк такі балачки ведуться, і Ленінградський губернатор вирішила кудись на острови переселити. Це постійно...

– У Києві відбулася зміна директора зоопарку. Наскільки змінилася ситуація з приходом нового директора?

– Мені дуже зараз неприємно, тому що я багато часу якраз витратив на те, щоб боротися з колишнім директором Берзіною. Мене було незаконно звільнено, і я цілий рік відновлювався на роботі, виграв суд. І я разом із колективом підтримав кандидатуру нового директора. Від колективу 5 працівників якраз були на прийомі у [голови київської міськдержадміністрації] Попова, і якраз ми розповідали про це, що Толстоухов може бути новим директором. І зараз, на жаль, виявляється, що не важливо, хто директор, – система працює проти зоопарку.

– Як склалася система і коли? За якого мера? Це хто формував систему: мер, відвідувачі зоопарку, працівники?

– Я думаю, що з періоду Омельченка почалося її формування. Тому що зоопарк у період перебудови фактично загинув і Омельченко почав будувати, вносити якісь гроші, втягнув всі райони, поділив зоопарк на території і туди почали вкладати гроші на будівництво і поступово-поступово при Омельченко щось побудували, але не закінчили. Гроші були виділені на ці будівництва, але ці довгобуди стоять: це новий слоновник і ветеринарна клініка. Їх, фактично, вже потрібно зносити, тому що вони вже стільки простояли... І ще найдорожча недобудова – це павільйон для мавп людиноподібних. Вкладено багато грошей, але він недобудований і вже застарів. Ніхто не дасть під такий об’єкт мавп.

– Постійно порушується питання про те, що в зоопарку крадуть гроші, списуючи їх на їжу для тварин. Чи це справді так, і як можна цього уникнути?

– Про це прямим текстом заявляють багато людей. І депутати Київради про це розповідали, показували документи, що, дійсно, харчі для тварин закуповуються за дуже високими цінами, а якість їхня буває дуже низькою. Я сам бачив ці моменти багато років. Дуже погане харчування буває у тварин.

Дуже неприємно дивитися коли знімаються показові сюжети, коли на кормокухню привозять з Бессарабки чи ще звідкись якісь фрукти-овочі. Все це мите, красиве. Але все це є неправда. За багато років склалася система харчування тварин, яку треба повністю ламати, бо вона не відповідає ніяким нормам.

– Як реагує колектив зоопарку на таке неподобство?

– Розумієте, роками тривала деградація і колектив... У тому і проблема Київського зоопарку, що колективу, фактично, немає. Ті люди, які працюють, практично, думають про своє виживання, про свою роботу. Дуже низька заробітна плата (тисячу з чимось гривень), і люди просто тримаються за своє місце і, в принципі, найкращі спеціалісти, які мають амбіції, не працюють у зоопарку. Вони не витримують.

– Наші слухачі питають: від чого загинув слон Бой? Бо йшлося про те, що він був отруєний.

– Криміналістична експертиза показала, що отруєння не було. Просто тварина за 4 місяці втратила біля 20-30% своєї ваги. Робітники розповіли, що слон вже два рази падав – у нього були голодні обмороки і ми підняли пресу...

– Чотири місяці – це ж такий тривалий період! Ходять люди, Ви там працюєте! Чому ніхто на це не реагував?

– Якраз ми тоді, як працівники, вийшли на прес-конференцію і про це заявили, тому що робітники, які дивляться за слоном, нам сказали, що слон уже падає. І тоді, після цього нас звільнили незаконно.

А преса тоді дуже спрацювала гарно, почали задавати питання і під цим тиском громадськості почали слона годувати. Але знову неправильно. У нього була збалансована дієта, десятиріччями він їв по одному раціону, а потім вирішили, що він товстий, приїжджали німецькі ветеринари, сказали, що він товстий і його тупо посадили на одне сіно, розумієте?

– Так що, винні німецькі ветеринари?

– Ні, у німецьких ветеринарів слони не гинуть. Треба було за ним слідкувати. Повинна була бути відповідальна особа, не можна все з бухти-барахти – ось, так хтось сказав – і тупо робити. За твариною треба дивитися. А якщо працівник слоновника приходить до головного ветеринара, а він у цей період, в робочий час в зоопарку, робить операцію собаці за гроші!.. І він не реагує на тварин у зоопарку, бо у нього там постійна черга. Робітник, який прийшов, сказав: «Хто крайній?» Там стоять з собачками, котами, а він: «Хто крайній? Скажете, що я за вами буду зі слоном!» Оце дійшло до такого. І при такій ситуації, звичайно... У мене є той раціон, який підписаний...

– А хто ухвалює рішення про раціон?

– Якраз підпис був головного ветеринара, він зараз не працює, і у мене є цей раціон. Але вже цей раціон замінили. Тепер там і курага, якісь такі продукти...

– Але можна затвердити один раціон, а видавати інший, гірший...

– Це так. І мені робітник колись каже: «Знаєш, Сергію, привезли Бою 5 ящиків апельсинів. Я хотів один з’їсти – і жодного не знайшов цілого, все гниле!». П’ять ящиків апельсинів! Все ж за великі гроші куплялося, а реально годувалося цим, розумієте?.. Бой наївся, і в кінці-кінців серце не витримало...

– Ви бачите, як виправити цю ситуацію?

– Ну як виправити? Коли півтора року тому працювало КРУ, то вони знайшли на три мільйони порушень, але були дві кримінальні справи тільки десь на 500 тисяч. Вони були завершені і направлені в суд. Але ми бачимо, що десь вони і заховалися...

– Давайте, повернемося до питання, хто в такому стані справ винен: мер, директор зоопарку, ветеринар?..

– Я вважаю, що в даній ситуації, коли вже про Київський зоопарк пише і «The Times», і французьке, і німецьке телебачення показує, і його вибрали в п’ятірку найгірших зоопарків, то уже мер може приїхати на кілька днів і розібратися з ситуацією.

– А мер приїздив, розбирався?

– Приїздив відкривати ведмежатник. Ведмежатник, до речі, до сих пір недобудований!

Знаєте, у чому проблема – що зоологи і ті, хто працює з тваринами, відійшли на задній план. Головні в зоопарку – це будівельники. Їм виділяються великі гроші, при зоопарку створена служба замовника...

– Головні – господарники?!

– Так, вони! І реально зараз заступник по будівництву керує навіть просвітньою роботою і мене повчає, як її робити.

– Хто може змінити цю ситуацію? Це залежить від директора, від колективу, від мера міста? Адже, це комунальна структура – зоопарк?

– Я бачу, що без політичної волі нічого не зробиш.

– Хто має виявити цю політичну волю?

– Я думаю, що навіть на рівні Попова це не дуже можна вирішитись, мені так здається... Тому що за мій час, за який я працюю, вже п’ять разів мінялася влада. Мені було цікаво – як цей механізм працює? Ця система – вона не працює! Зоопарк реально зараз сходить нанівець і буде доведений до такого стану, що кияни скажуть: «Нам такий зоопарк не потрібен! Будуйте, що хочете там!».

– Як Ви можете прокоментувати напад тигра на співробітника? Яка доля тварини і людини?

– Це дуже така історія негарна, тому що мені є з чим порівнювати. Я в радянські часи працював професійним водолазом і якщо водолаз гинув, то керівник цих робіт отримував 7 років тюрми. І в нас у зв’язку з цим був культ техніки безпеки. У нас кожний день починався з інструктажу. Якщо я повинен був працювати під водою, у нас був додатковий інструктаж, і за півгодини до того зі мною...

– Добре, а що ж у зоопарку?

– А тут цього нема. І це проблема керівництва зоопарку, а не проблема цього робітника. Тому що в зоопарку люди, які працюють з тваринами – це робітник з нагляду за тваринами, їх повинно буди шість розрядів. А в Київському зоопарку є тільки перший розряд. Ці люди не можуть самі навіть замітати віником в коридорі. Повинен стояти начальник, а якщо там 20 вольєрів то виходить , що вони поставлені в такі умови, що прибирають незаконно, тому що біля кожного одного начальника не поставиш.

А щоб отримати інший розряд – треба вчитися. Чому на людину напали? Тому що з людиною ніхто не займався. Його ніхто не навчав.

– А що ж сталося з тигром?

– Тигр зараз... Ось ми про слона говорили, який вмирав на очах людей – і ніхто нічого не зробив. А зараз те ж саме з тигром. Тигр вмирає, він хворий тигриним захворюванням (є таке захворювання) і плюс ще, коли він напав на цього робітника, його відганяли піками і покололи. І він виглядає не дуже гарно і його зараз тримають в підземеллі Острова звірів. Хвора тварина повинна на сонці бути, вона грітися повинна. А вона сидить, практично, в підземному підвалі. І ми зараз – трьохмільйонне місто – дивимося на це і нічого не можемо зробити!