Володимир Ларцев
У своїй недавній програмі-інтерв’ю «Сьогодні. Про головне» з Любомиром Гузаром на телеканалі ТВІ Мустафа Найєм поставив священнослужителеві запитання: про що б він говорив із Віктором Януковичем, якби той запросив його на бесіду. Відповідь Блаженнішого мене вразила. Гузар сказав, що йому нема про що говорити з Президентом.
Як же, подумав я. Адже авторитетному священнослужителеві, як одному з модераторів ініціативи «Першого грудня», сам Бог велів сказати Віктору Януковичу і про необхідність звільнення з в’язниці Тимошенко, Луценка, Іващенка та інших опозиційних діячів. І про «Межигір’я». І про пануючу корупцію в його найближчому оточенні. І про непрофесіоналізм багатьох рішень, котрі ухвалює уряд Азарова. І про антинародний характер приватизації, що проводиться. І про беззаконня, що твориться українськими правоохоронними органами і судами. І про знищення придворними олігархами Януковича приватного бізнесу і будь-якої конкуренції в Україні. І ще багато про що інше.
Але почувши заяву нашого Президента, зроблену ним на прес-конференції 27 квітня в Криму, я раптом зрозумів всю мудрість вислову Блаженнішого Гузара. На ній один із журналістів запитав в Януковича: чи не вважає він встановлені розслідуванням «Української правди» факти, щодо компанії «Актів солар», яка побудувала і експлуатує сонячну електростанцію в автономії (причому за допомогою незаконного використання грошей ЄБРР), до котрої мають стосунки брати Клюєви, і яка має стосунок до «Межигір’я», проявом корупції. У відповідь Віктор Янукович сказав: «В даному випадку будується альтернативна електростанція, і при цьому хтось шукає тут якісь зворотні сторони, негативні. Це та багнюка, в якій звиклися купатися політикани і популісти, які багато разів були при владі, які багато разів обіймали різні посади. Але нічого, як люди говорять, путнього своїми руками в цій країні не зробили. І вони далі продовжують, отруювати життя не лише собі, насолоджуватися цим болем, але і всім іншим, суспільству. Але якщо їм це так приємно, будь ласка, як мовиться, це в їх руках. Якщо для них це спосіб життя – жити цим і дихати цим смородом».
Цей вислів Президента Януковича дозволив мені усвідомити, що він не лише дійсно не розуміє, що прихватизация його таємною фірмою «Межигір’я», будівництво там супердорогих наземних і водних апартаментів, устаткування їх «золотими» унітазами, раковинами і люстрами за державний рахунок є протизаконними, але і не здатний етично оцінити всю аморальність його спроб уникнути відповідей на запитання журналістів і опозиційних політиків з цього приводу. На перший погляд в це важко повірити, адже Янукович регулярно відвідує служби у православних храмах і позиціонує себе глибоко віруючою людиною. Бо одними з основоположних християнських постулатів є заповіді Нового Заповіту «не вкради» і «не бреши».
Мораль і Янукович
Але пояснення цьому феномену дає теорія етичного розвитку особи відомого американського психолога Лоренса Кольберга. Підтримуючи висунуту спочатку Л. Виготським, а потім Ж. Піаже ідею, що розвиток моральної свідомості дитини йде паралельно з її розумовим розвитком, і що в стислому вигляді повторює культурно-психологічну еволюцію цього феномену в історії людства, він виділив в ньому декілька фаз, кожна з яких відповідає певному рівню моральної свідомості.
1. На першій дитина оцінює вчинок як поганий або хороший, відповідно до правил, засвоєних нею від дорослих; вона схильна судити про вчинки по важливості їх наслідків, а не по намірах людини («гетерономна мораль»), думка виноситься залежно від тієї винагороди або покарання, яке може спричинити цей вчинок.
2. На другій стадії думка про вчинок виноситься відповідно до тієї користі, яку з нього можна мати, і дитина починає судити про вчинки по намірах, що зумовили їх, розуміючи, що останні важливіші за результати досконалого вчинку («автономна мораль»).
3. Думка ґрунтується на тому, чи отримає вчинок схвалення інших людей: чи ні.
4. На четвертій стадії думка виноситься відповідно до встановленого порядку і офіційних законів суспільства.
5. На п’ятій стадії виправдання вчинку ґрунтується на пошані прав людини або визнанні демократичного ухвалення рішення.
6. На шостій стадії вчинок кваліфікується як правильний, якщо він продиктований совістю, незалежно від його законності або думки інших людей.
Провівши зі своїми учнями численні практичні дослідження, Кольберг прийшов до висновку, що багато навіть дорослих людей так ніколи і не переходять на четвертую стадію, а шостої досягає менше ніж 10 відсотків людей у віці 16 років і старшого. Вищі стадії, на думку американського психолога, залежать, перш за все, від міри соціальної складності суспільства, в якому живе дитина. Таким чином, в теорії етичного розвитку Кольберга акцент зміщується з розумового розвитку дитина на соціально-структурні характеристики суспільства, макро- і мікросоціального середовища.
Як відомо, Президент Віктор Янукович виховувався без батька, в бідності і в маргінально-пролетарському середовищі. Завдяки своїм природним завдаткам, характеру і історичним обставинам він зробив блискучу соціальну кар’єру в українському суспільстві. Але при цьому в своєму етичному розвитку через ті макро- і мікросоціальні обставини, що склалися в його дитинстві і юності, він не піднявся вище за другу його фазу. Тому сьогодні Віктор Янукович чисто по об’єктивних обставинах не в змозі зрозуміти людей, які мислять і прагнуть діяти за етичними принципами 3-ї і 4-ї фаз, не говорячи вже про 5-ту і 6-ту фази морального розвитку свідомості людей.
Чи винен Янукович в такій ситуації, що не розуміє тих претензій, котрі висувають йому українські громадяни з приводу прихватизації «Межигір’я» і використання фінансів Державного бюджету України для задоволення його панських потреб? Мені здається, що ні. Винне суспільство, яке допустило обрання Президентом морально недорозвиненої людини. І саме ми повинні виправити цю помилку. І «Рубіконом» у її виправленні повинні стати жовтневі вибори до Верховної Ради, які покликані призвести до початку його імпічменту як Президента. Інакше всьому нашому суспільству загрожує небезпека деградувати до морального рівня Віктора Федоровича.
Володимир Ларцев – доктор філософських наук
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобод
У своїй недавній програмі-інтерв’ю «Сьогодні. Про головне» з Любомиром Гузаром на телеканалі ТВІ Мустафа Найєм поставив священнослужителеві запитання: про що б він говорив із Віктором Януковичем, якби той запросив його на бесіду. Відповідь Блаженнішого мене вразила. Гузар сказав, що йому нема про що говорити з Президентом.
Як же, подумав я. Адже авторитетному священнослужителеві, як одному з модераторів ініціативи «Першого грудня», сам Бог велів сказати Віктору Януковичу і про необхідність звільнення з в’язниці Тимошенко, Луценка, Іващенка та інших опозиційних діячів. І про «Межигір’я». І про пануючу корупцію в його найближчому оточенні. І про непрофесіоналізм багатьох рішень, котрі ухвалює уряд Азарова. І про антинародний характер приватизації, що проводиться. І про беззаконня, що твориться українськими правоохоронними органами і судами. І про знищення придворними олігархами Януковича приватного бізнесу і будь-якої конкуренції в Україні. І ще багато про що інше.
Але почувши заяву нашого Президента, зроблену ним на прес-конференції 27 квітня в Криму, я раптом зрозумів всю мудрість вислову Блаженнішого Гузара. На ній один із журналістів запитав в Януковича: чи не вважає він встановлені розслідуванням «Української правди» факти, щодо компанії «Актів солар», яка побудувала і експлуатує сонячну електростанцію в автономії (причому за допомогою незаконного використання грошей ЄБРР), до котрої мають стосунки брати Клюєви, і яка має стосунок до «Межигір’я», проявом корупції. У відповідь Віктор Янукович сказав: «В даному випадку будується альтернативна електростанція, і при цьому хтось шукає тут якісь зворотні сторони, негативні. Це та багнюка, в якій звиклися купатися політикани і популісти, які багато разів були при владі, які багато разів обіймали різні посади. Але нічого, як люди говорять, путнього своїми руками в цій країні не зробили. І вони далі продовжують, отруювати життя не лише собі, насолоджуватися цим болем, але і всім іншим, суспільству. Але якщо їм це так приємно, будь ласка, як мовиться, це в їх руках. Якщо для них це спосіб життя – жити цим і дихати цим смородом».
Цей вислів Президента Януковича дозволив мені усвідомити, що він не лише дійсно не розуміє, що прихватизация його таємною фірмою «Межигір’я», будівництво там супердорогих наземних і водних апартаментів, устаткування їх «золотими» унітазами, раковинами і люстрами за державний рахунок є протизаконними, але і не здатний етично оцінити всю аморальність його спроб уникнути відповідей на запитання журналістів і опозиційних політиків з цього приводу. На перший погляд в це важко повірити, адже Янукович регулярно відвідує служби у православних храмах і позиціонує себе глибоко віруючою людиною. Бо одними з основоположних християнських постулатів є заповіді Нового Заповіту «не вкради» і «не бреши».
Мораль і Янукович
Але пояснення цьому феномену дає теорія етичного розвитку особи відомого американського психолога Лоренса Кольберга. Підтримуючи висунуту спочатку Л. Виготським, а потім Ж. Піаже ідею, що розвиток моральної свідомості дитини йде паралельно з її розумовим розвитком, і що в стислому вигляді повторює культурно-психологічну еволюцію цього феномену в історії людства, він виділив в ньому декілька фаз, кожна з яких відповідає певному рівню моральної свідомості.
1. На першій дитина оцінює вчинок як поганий або хороший, відповідно до правил, засвоєних нею від дорослих; вона схильна судити про вчинки по важливості їх наслідків, а не по намірах людини («гетерономна мораль»), думка виноситься залежно від тієї винагороди або покарання, яке може спричинити цей вчинок.
2. На другій стадії думка про вчинок виноситься відповідно до тієї користі, яку з нього можна мати, і дитина починає судити про вчинки по намірах, що зумовили їх, розуміючи, що останні важливіші за результати досконалого вчинку («автономна мораль»).
3. Думка ґрунтується на тому, чи отримає вчинок схвалення інших людей: чи ні.
4. На четвертій стадії думка виноситься відповідно до встановленого порядку і офіційних законів суспільства.
5. На п’ятій стадії виправдання вчинку ґрунтується на пошані прав людини або визнанні демократичного ухвалення рішення.
6. На шостій стадії вчинок кваліфікується як правильний, якщо він продиктований совістю, незалежно від його законності або думки інших людей.
Провівши зі своїми учнями численні практичні дослідження, Кольберг прийшов до висновку, що багато навіть дорослих людей так ніколи і не переходять на четвертую стадію, а шостої досягає менше ніж 10 відсотків людей у віці 16 років і старшого. Вищі стадії, на думку американського психолога, залежать, перш за все, від міри соціальної складності суспільства, в якому живе дитина. Таким чином, в теорії етичного розвитку Кольберга акцент зміщується з розумового розвитку дитина на соціально-структурні характеристики суспільства, макро- і мікросоціального середовища.
Як відомо, Президент Віктор Янукович виховувався без батька, в бідності і в маргінально-пролетарському середовищі. Завдяки своїм природним завдаткам, характеру і історичним обставинам він зробив блискучу соціальну кар’єру в українському суспільстві. Але при цьому в своєму етичному розвитку через ті макро- і мікросоціальні обставини, що склалися в його дитинстві і юності, він не піднявся вище за другу його фазу. Тому сьогодні Віктор Янукович чисто по об’єктивних обставинах не в змозі зрозуміти людей, які мислять і прагнуть діяти за етичними принципами 3-ї і 4-ї фаз, не говорячи вже про 5-ту і 6-ту фази морального розвитку свідомості людей.
Чи винен Янукович в такій ситуації, що не розуміє тих претензій, котрі висувають йому українські громадяни з приводу прихватизації «Межигір’я» і використання фінансів Державного бюджету України для задоволення його панських потреб? Мені здається, що ні. Винне суспільство, яке допустило обрання Президентом морально недорозвиненої людини. І саме ми повинні виправити цю помилку. І «Рубіконом» у її виправленні повинні стати жовтневі вибори до Верховної Ради, які покликані призвести до початку його імпічменту як Президента. Інакше всьому нашому суспільству загрожує небезпека деградувати до морального рівня Віктора Федоровича.
Володимир Ларцев – доктор філософських наук
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобод
