Лондон – Британські фінансисти й політики щораз відвертіше говорять про можливість виходу Греції з єврозони й готуються до наслідків.
У лондонському Сіті порахували, що такий розвиток подій коштуватиме єврозоні від 2 до 5 відсотків загального ВВП, в гіршому випадку втрати можуть сягати 1 трильйона американських доларів.
Голова Банку Англії Мервін Кінґ назвав події в Європейському монетарному союзі штормом і застеріг, що наслідки не оминуть і Британію.
«Наш найбільший партнер – єврозона сама себе розриває на шматки за відсутності якогось очевидного вирішення проблеми. Сподівання, що ми при цьому зможемо забезпечити собі нормальне економічне зростання і низьку інфляцію, вражають мене повною нереалістичністю», – каже Мервін Кінґ.
Біржі готові до драхми
Причина вразливості британської економіки полягає не лише в тому, що країна, хоч і острівна, проте тісно пов’язана з економікою європейського континенту.
Лондонське Сіті – його валютна біржа, ринок цінних паперів, а також банки – є найбільшим у світі фінансовим центром, де щодня проводять операції з астрономічними сумами грошей. В тому числі і з євро.
Фахівці вже обговорюють, наскільки легко комп’ютерні системи банків та бірж зможуть повернутися до торгівлі грецькою драхмою, і зауважують, що це можна зробити дуже швидко.
Але проблема Греції в тому, що повернення до драхми означало би її різку девальвацію, а також неспроможність Атен виплатити свої борги, що потягло би загрозу банкрутства міжнародних банків, які тримають грецькі облігації.
Збереження євро потрібне багатьом
Фахівці стверджують, що вихід Греції з євро був би не кінцем, а лише початком проблем, бо під сумнівом опинилася б доля інших слабких економік єврозони: Іспанії, Португалії, Італії та, можливо, Ірландії.
На це натякав у парламентському виступі і прем’єр-міністр Дейвід Камерон.
«Єврозона має визначитися. Якщо єврозона хоче збереження, то треба створити систему захисту найслабших членів єврозони, або йти в іншому напрямку. Якщо це не буде зроблено, мова йтиме про розчленування. Їм треба визначатися і відкладати це рішення вони довго не можуть», – заявив Камерон. Британський прем’єр не може надто похвалятися, бо навіть за умови, що Лондон сам визначає свою валютну й бюджетну політику, показник економічного зростання Британії не кращий, а гірший, ніж у провідних країнах єврозони, таких як Німеччина.
Дозволити собі злорадство британці не можуть, а тому змушені щиро сподіватися, що єврозона вирішить свої проблеми якомога успішніше.
У лондонському Сіті порахували, що такий розвиток подій коштуватиме єврозоні від 2 до 5 відсотків загального ВВП, в гіршому випадку втрати можуть сягати 1 трильйона американських доларів.
Голова Банку Англії Мервін Кінґ назвав події в Європейському монетарному союзі штормом і застеріг, що наслідки не оминуть і Британію.
«Наш найбільший партнер – єврозона сама себе розриває на шматки за відсутності якогось очевидного вирішення проблеми. Сподівання, що ми при цьому зможемо забезпечити собі нормальне економічне зростання і низьку інфляцію, вражають мене повною нереалістичністю», – каже Мервін Кінґ.
Біржі готові до драхми
Причина вразливості британської економіки полягає не лише в тому, що країна, хоч і острівна, проте тісно пов’язана з економікою європейського континенту.
Лондонське Сіті – його валютна біржа, ринок цінних паперів, а також банки – є найбільшим у світі фінансовим центром, де щодня проводять операції з астрономічними сумами грошей. В тому числі і з євро.
Фахівці вже обговорюють, наскільки легко комп’ютерні системи банків та бірж зможуть повернутися до торгівлі грецькою драхмою, і зауважують, що це можна зробити дуже швидко.
Але проблема Греції в тому, що повернення до драхми означало би її різку девальвацію, а також неспроможність Атен виплатити свої борги, що потягло би загрозу банкрутства міжнародних банків, які тримають грецькі облігації.
Збереження євро потрібне багатьом
Фахівці стверджують, що вихід Греції з євро був би не кінцем, а лише початком проблем, бо під сумнівом опинилася б доля інших слабких економік єврозони: Іспанії, Португалії, Італії та, можливо, Ірландії.
На це натякав у парламентському виступі і прем’єр-міністр Дейвід Камерон.
«Єврозона має визначитися. Якщо єврозона хоче збереження, то треба створити систему захисту найслабших членів єврозони, або йти в іншому напрямку. Якщо це не буде зроблено, мова йтиме про розчленування. Їм треба визначатися і відкладати це рішення вони довго не можуть», – заявив Камерон. Британський прем’єр не може надто похвалятися, бо навіть за умови, що Лондон сам визначає свою валютну й бюджетну політику, показник економічного зростання Британії не кращий, а гірший, ніж у провідних країнах єврозони, таких як Німеччина.
Дозволити собі злорадство британці не можуть, а тому змушені щиро сподіватися, що єврозона вирішить свої проблеми якомога успішніше.
