Київ – «Україна – ЄС: на Рубіконі» – таку тему обрали учасники міжнародних дискусій, якими розпочато відзначення ювілейного – десятого – Дня Європи в Україні. Про проблеми у стосунках між Києвом та Брюсселем та про можливості їх подолати говорили українські та європейські дипломати, політики, незалежні експерти.
Чи вдасться і якщо так, то за яких умов Україні та ЄС перейти свій Рубікон, а точніше – підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом? Думки учасників дискусій розділились. Так українська сторона паузу у взаєминах пов’язує з черговою хвилею економічної та фінансової кризи в єврозоні, пошуками компромісу з новою (лівою) владою у Греції та міграційними проблемами. Щоправда, при цьому Київ підтверджує свій зовнішньополітичний курс на євроінтеграцію, про що у своєму виступі говорив міністр закордонних справ Костянтин Грищенко.
За словами глави МЗС, зволікання з підписанням цього документа шкодить обом сторонам: адже документ передбачає, серед іншого, утворення зони вільної торгівлі, у чому зацікавлені і в Києві, і у столицях ЄС.
«Затримки у процесі укладання Угоди не відповідають інтересам ні України, ні Євросоюзу. Стосовно того, чи асоціація є шляхом до членства в ЄС? Цілком очевидно, що сама по собі – ні. Чи є вона проміжною зупинкою на цьому шляху? Мабуть, так. Україна від цієї мети ніколи не відмовлялась. Незважаючи на затримку підписання Угоди про асоціацію, європейська інтеграція залишається для нас пріоритетом номер один», – зазначив Грищенко.
Крім цього, він звернув увагу на відсутність єдиного бачення європейської перспективи усередині Євросоюзу, і зауважив: «Нам часто дорікають, що Україна має визначитись, з ким вона – з Євросоюзом чи з Росією. Однак іноді складається враження, що і ЄС не завадило б визначитись, де він хотів би побачити Україну».
Коментуючи виступ міністра Грищенка, дослідник німецького Інституту безпеки Сьюзан Стюарт зазначила: справді, на відміну від ЄС, де не існує єдиного погляду на «українське питання» (перспективи членства України в ЄС), – в Україні ідея євроінтеграції єднає політиків із різних таборів та владу з громадою.
Угода про асоціацію – платформа для розвитку української демократії
Євросоюз у свою чергу пояснює кризу згортанням демократії в Україні, але не збирається зупиняти Україну на її шляху євроінтеграції, зауважив віце-президент Європейського парламенту Яцек Протасевич. Враховуючи факт парафування Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, Брюссель вимагає, щоб українці дотримувались європейських демократичних стандартів та принципів, без чого підписання Угоди неможливе.
«Ми переживаємо найбільш критичний момент у стосунках із Києвом, адже спостерігаємо в Україні посилення корупції, вибіркове правосуддя, ув’язнення опозиціонерів. І все це на тлі погіршення соціального клімату та звуження свобод громадян. Найголовніше спільне завдання країн ЄС – допомогти Україні вийти з цієї кризи, повернутись до демократичних цінностей, таких як верховенство права, захист прав і свобод громадян», – зазначив віце-президент Європарламенту.
Науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва (Україна) Олександр Сушко нагадав учасникам дискусій, що хоча Угода на 90 відсотків стосується принципів утворення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, саме її менша, політична, частина містить принципи, які є засадничими для розвитку української держави.
Аналітик брюссельського Європейського політичного центру Аманда Пол, підсумовуючи дискусії, наголосила: «Критично важливо для України – якнайшвидше провести глибинні реформи у ключових сферах! Без цього не буде розвитку ні державних інституцій, ані громади. Вочевидь, не менше, ніж реформ, Україна потребує повернення до верховенства права і проведення восени цього року чесних демократичних парламентських виборів».
Крім цього, за словами Аманди Пол, існує величезна потреба інформувати пересічних українців про історію, сьогодення й про демократичні, соціальні та економічні здобутки держав ЄС. Подібної інформації, але щодо України, потребують звичайні європейці.
Чи вдасться і якщо так, то за яких умов Україні та ЄС перейти свій Рубікон, а точніше – підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом? Думки учасників дискусій розділились. Так українська сторона паузу у взаєминах пов’язує з черговою хвилею економічної та фінансової кризи в єврозоні, пошуками компромісу з новою (лівою) владою у Греції та міграційними проблемами. Щоправда, при цьому Київ підтверджує свій зовнішньополітичний курс на євроінтеграцію, про що у своєму виступі говорив міністр закордонних справ Костянтин Грищенко.
За словами глави МЗС, зволікання з підписанням цього документа шкодить обом сторонам: адже документ передбачає, серед іншого, утворення зони вільної торгівлі, у чому зацікавлені і в Києві, і у столицях ЄС.
«Затримки у процесі укладання Угоди не відповідають інтересам ні України, ні Євросоюзу. Стосовно того, чи асоціація є шляхом до членства в ЄС? Цілком очевидно, що сама по собі – ні. Чи є вона проміжною зупинкою на цьому шляху? Мабуть, так. Україна від цієї мети ніколи не відмовлялась. Незважаючи на затримку підписання Угоди про асоціацію, європейська інтеграція залишається для нас пріоритетом номер один», – зазначив Грищенко.
Крім цього, він звернув увагу на відсутність єдиного бачення європейської перспективи усередині Євросоюзу, і зауважив: «Нам часто дорікають, що Україна має визначитись, з ким вона – з Євросоюзом чи з Росією. Однак іноді складається враження, що і ЄС не завадило б визначитись, де він хотів би побачити Україну».
Коментуючи виступ міністра Грищенка, дослідник німецького Інституту безпеки Сьюзан Стюарт зазначила: справді, на відміну від ЄС, де не існує єдиного погляду на «українське питання» (перспективи членства України в ЄС), – в Україні ідея євроінтеграції єднає політиків із різних таборів та владу з громадою.
Угода про асоціацію – платформа для розвитку української демократії
Євросоюз у свою чергу пояснює кризу згортанням демократії в Україні, але не збирається зупиняти Україну на її шляху євроінтеграції, зауважив віце-президент Європейського парламенту Яцек Протасевич. Враховуючи факт парафування Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, Брюссель вимагає, щоб українці дотримувались європейських демократичних стандартів та принципів, без чого підписання Угоди неможливе.
«Ми переживаємо найбільш критичний момент у стосунках із Києвом, адже спостерігаємо в Україні посилення корупції, вибіркове правосуддя, ув’язнення опозиціонерів. І все це на тлі погіршення соціального клімату та звуження свобод громадян. Найголовніше спільне завдання країн ЄС – допомогти Україні вийти з цієї кризи, повернутись до демократичних цінностей, таких як верховенство права, захист прав і свобод громадян», – зазначив віце-президент Європарламенту.
Науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва (Україна) Олександр Сушко нагадав учасникам дискусій, що хоча Угода на 90 відсотків стосується принципів утворення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, саме її менша, політична, частина містить принципи, які є засадничими для розвитку української держави.
Аналітик брюссельського Європейського політичного центру Аманда Пол, підсумовуючи дискусії, наголосила: «Критично важливо для України – якнайшвидше провести глибинні реформи у ключових сферах! Без цього не буде розвитку ні державних інституцій, ані громади. Вочевидь, не менше, ніж реформ, Україна потребує повернення до верховенства права і проведення восени цього року чесних демократичних парламентських виборів».
Крім цього, за словами Аманди Пол, існує величезна потреба інформувати пересічних українців про історію, сьогодення й про демократичні, соціальні та економічні здобутки держав ЄС. Подібної інформації, але щодо України, потребують звичайні європейці.
