Брюссель – У Брюсселі проходить позачергова неформальна зустріч лідерів 27 країн співдружності за робочою вечерею. Хоча за її результатами не очікують ніяких офіційних рішень, європейські президенти та прем’єр-міністри намагаються знайти спосіб поправити економіку єврозони, ослаблену борговою кризою. На порядку денному переговорів давні найболючіші теми: катастрофічна ситуація Греції, а також Іспанії, що теж погрузла у боргах та безробітті. До того ж, на саміт до Брюсселя вперше прибув новий лідер Франції Франсуа Олланд, який знайомиться з колегами і відстоює можливість випуску єдиних облігацій зони євро – ідеї, яку відкидає канцлер Німеччини Анґела Меркель.
Лідери 27 держав ЄС обговорюють можливі способи повернення зростання економіки єврозони. Якраз на цьому президент Франції Франсуа Олланд особливо наголошував під час своєї виборчої кампанії і тепер вочевидь намагається відстояти свої пропозиції, зокрема, головну ідею – випуск єврооблігацій, які й мають фінансувати окремі великі проекти, і, насамперед, так би мовити, «колективізувати», тобто, зробити спільними борги держав єврозони.
Таким чином, ослаблені кризою країни, на думку Олланда, а також лідерів Італії, Данії чи Люксембургу, мали б отримати деяке полегшення. Але цій пропозиції протистоїть Німеччина, яка натомість пропонує провести структурні реформи, зробивши гнучкішим європейський ринок праці.
Тож, у Брюсселі мають визначити спільну лінію, щоб на наступному саміті у червні ухвалити цілу низку рішень для економічного зростання єврозони, яка донині тільки тим і займалася, що заощаджувала кошти і скорочувала витрати, чим не змогла відвоювати довіру світових інвесторів.
Місце Греції: у єврозоні чи поза нею?
Останнім часом щодо Греції та її місця у єврозоні надходять різноманітні коментарі, зокрема, від високопоставлених політиків та економістів. Нерідко лунають заяви про неминучий вихід цієї країни із зони обігу єдиної європейської валюти. Виходячи з того, що голова Європейської ради Герман Ван Ромпей закликав учасників саміту дискутувати «без табу», європейські лідери впритул наблизилися до різного роду виходів із ситуації.
Однак, попри те, що думки щодо порятунку зони євро дуже поділені, вочевидь, лідери ЄС вкотре запевнятимуть, що місце Греції залишається у єврозоні. Про це ж перед самітом заявив і єврокомісар з економіки та валютної політики Оллі Рен.
«Ми хочемо, щоб Греція залишалася частиною європейської родини і єврозони, – зауважив він, виступаючи перед європейськими депутатами. – Після тривалого життя не за статками, шлях, яким нині йде ця держава, складний і вимогливий. Але ми йдемо цим шляхом разом, у рамках солідарності. Греція має залишатися вірною реформам і ми переконані, що легшого шляху немає».
Це ж за кілька годин до саміту підтвердив і голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, що у середу зранку мав зустріч із тимчасовим прем’єр-міністром Греції Панайотісом Пікрамменосом
Податок на трансакції та наповнення ЄІБ
Намагання повернути зростання європейської економіки останнім часом широко популяризує і Єврокомісія, і Рада Євросоюзу.
Версій відновлення економічної активності пропонують багато, але основну увагу лідери ЄС приділяють таким заходам, як збільшення капіталу Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), посилення боротьби з економічним шахрайством та уникненням податків. Нарешті, йдеться й про підтриманий саме сьогодні у Європарламенті, новий податок на банківські трансакції.
Лідери 27 держав ЄС обговорюють можливі способи повернення зростання економіки єврозони. Якраз на цьому президент Франції Франсуа Олланд особливо наголошував під час своєї виборчої кампанії і тепер вочевидь намагається відстояти свої пропозиції, зокрема, головну ідею – випуск єврооблігацій, які й мають фінансувати окремі великі проекти, і, насамперед, так би мовити, «колективізувати», тобто, зробити спільними борги держав єврозони.
Таким чином, ослаблені кризою країни, на думку Олланда, а також лідерів Італії, Данії чи Люксембургу, мали б отримати деяке полегшення. Але цій пропозиції протистоїть Німеччина, яка натомість пропонує провести структурні реформи, зробивши гнучкішим європейський ринок праці.
Тож, у Брюсселі мають визначити спільну лінію, щоб на наступному саміті у червні ухвалити цілу низку рішень для економічного зростання єврозони, яка донині тільки тим і займалася, що заощаджувала кошти і скорочувала витрати, чим не змогла відвоювати довіру світових інвесторів.
Місце Греції: у єврозоні чи поза нею?
Останнім часом щодо Греції та її місця у єврозоні надходять різноманітні коментарі, зокрема, від високопоставлених політиків та економістів. Нерідко лунають заяви про неминучий вихід цієї країни із зони обігу єдиної європейської валюти. Виходячи з того, що голова Європейської ради Герман Ван Ромпей закликав учасників саміту дискутувати «без табу», європейські лідери впритул наблизилися до різного роду виходів із ситуації.
Однак, попри те, що думки щодо порятунку зони євро дуже поділені, вочевидь, лідери ЄС вкотре запевнятимуть, що місце Греції залишається у єврозоні. Про це ж перед самітом заявив і єврокомісар з економіки та валютної політики Оллі Рен.
Ми хочемо, щоб Греція залишалася частиною європейської родини і єврозониОллі Рен
«Ми хочемо, щоб Греція залишалася частиною європейської родини і єврозони, – зауважив він, виступаючи перед європейськими депутатами. – Після тривалого життя не за статками, шлях, яким нині йде ця держава, складний і вимогливий. Але ми йдемо цим шляхом разом, у рамках солідарності. Греція має залишатися вірною реформам і ми переконані, що легшого шляху немає».
Це ж за кілька годин до саміту підтвердив і голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, що у середу зранку мав зустріч із тимчасовим прем’єр-міністром Греції Панайотісом Пікрамменосом
Податок на трансакції та наповнення ЄІБ
Намагання повернути зростання європейської економіки останнім часом широко популяризує і Єврокомісія, і Рада Євросоюзу.
Версій відновлення економічної активності пропонують багато, але основну увагу лідери ЄС приділяють таким заходам, як збільшення капіталу Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), посилення боротьби з економічним шахрайством та уникненням податків. Нарешті, йдеться й про підтриманий саме сьогодні у Європарламенті, новий податок на банківські трансакції.
