Зміни до законодавства про проведення мітингів знову розкололи російське суспільство. Опозиція – не та, вулична, а та, яка в Державній думі Росії, – загрожує бойкотом парламенту. Голова Ради при президенті Росії з розвитку громадянського суспільства і прав людини Михайло Федотов закликав президента Володимира Путіна накласти вето на поправки – за що отримав публічний прочухан від глави держави, який порадив звертатися до нього безпосередньо, а не за допомогою ЗМІ. «Єдинороси», не звертаючи уваги на критику, збираються протягати поправки вже через кілька днів.
Мені здається, російське суспільство обурило навіть не збільшення розмірів штрафів. Вражає неадекватність російської влади. Ця неадекватність проявляється буквально у всьому, можна сказати – вона стала фірмовим почерком Путіна. Але одна справа, коли ти стаєш свідком анекдотичних кадрових призначень – наприклад, пропозиції начальнику цеху Ігорю Холманскіх стати представником президента на Уралі, і зовсім інша, коли неадекватність стосується тебе особисто.
Після знаменитих московських мітингів багато росіян очікували, що влада, яка переконалася в наявності опозиційних настроїв, вступить у діалог із незадоволеними. Що будуть проводитися консультації з опозицією – хоча б з парламентською. Що сформується розуміння: громадяни Росії – не піддані свого самовдоволеного президента і прекраснодушного прем’єра. І вони мають право брати участь в управлінні країною нарівні з Путіним, Медведєвим і пройдисвітами з партії влади.
Влада заборонить усе – як у сусідній Білорусі
Але влада зробила з мітингової активності росіян абсолютно протилежний висновок: щоб все заспокоїлося, потрібно просто посилити покарання. Збільшити розмір штрафів. Запровадити обов’язкові роботи. Нехай ті, кому не подобається Путін, помахають мітлою. А ті, хто вважає партію «Єдина Росія» партією шахраїв і злодіїв, а не авангардом прогресивного людства, нехай заплатять гроші. До бюджету. А ми потім їх вкрадемо. Так і будемо робити бізнес навіть на протестi.
Посилення покарань – це сигнал. Сигнал чиновникам – щоб не мали справи з опозиціонерами. Сигнал правоохоронним органам – щоб не церемонилися. Сигнал країні – все повинно бути тихо. А країна не хоче чути цього сигналу. Вона хоче жити. Життя – воно не для одного Путіна і його оточення.
Саме тому люди будуть протестувати, а влада буде посилювати покарання. І рано чи пізно заборонить усе – в тому числі і народні гуляння, і просто прогулянки, як у сусідній Білорусі. Благо, позитивний приклад є – чому б їм не скористатися?
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Мені здається, російське суспільство обурило навіть не збільшення розмірів штрафів. Вражає неадекватність російської влади. Ця неадекватність проявляється буквально у всьому, можна сказати – вона стала фірмовим почерком Путіна. Але одна справа, коли ти стаєш свідком анекдотичних кадрових призначень – наприклад, пропозиції начальнику цеху Ігорю Холманскіх стати представником президента на Уралі, і зовсім інша, коли неадекватність стосується тебе особисто.
Після знаменитих московських мітингів багато росіян очікували, що влада, яка переконалася в наявності опозиційних настроїв, вступить у діалог із незадоволеними. Що будуть проводитися консультації з опозицією – хоча б з парламентською. Що сформується розуміння: громадяни Росії – не піддані свого самовдоволеного президента і прекраснодушного прем’єра. І вони мають право брати участь в управлінні країною нарівні з Путіним, Медведєвим і пройдисвітами з партії влади.
Влада заборонить усе – як у сусідній Білорусі
Але влада зробила з мітингової активності росіян абсолютно протилежний висновок: щоб все заспокоїлося, потрібно просто посилити покарання. Збільшити розмір штрафів. Запровадити обов’язкові роботи. Нехай ті, кому не подобається Путін, помахають мітлою. А ті, хто вважає партію «Єдина Росія» партією шахраїв і злодіїв, а не авангардом прогресивного людства, нехай заплатять гроші. До бюджету. А ми потім їх вкрадемо. Так і будемо робити бізнес навіть на протестi.
Посилення покарань – це сигнал. Сигнал чиновникам – щоб не мали справи з опозиціонерами. Сигнал правоохоронним органам – щоб не церемонилися. Сигнал країні – все повинно бути тихо. А країна не хоче чути цього сигналу. Вона хоче жити. Життя – воно не для одного Путіна і його оточення.
Саме тому люди будуть протестувати, а влада буде посилювати покарання. І рано чи пізно заборонить усе – в тому числі і народні гуляння, і просто прогулянки, як у сусідній Білорусі. Благо, позитивний приклад є – чому б їм не скористатися?
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
