Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 19:17

Сталіну доповіли у 1932-му, що казахи не вмирають, а кочують (80-річчя Голодомору в Казахстані)


Прага – В Астані у четвер відкрили монумент пам’яті жертвам Голодомору 1932-33 років. Під час відкриття президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв наголосив, що «величезна гуманітарна катастрофа радянського часу забрала понад півтора мільйона життів у республіці» і закликав не політизувати сьогодні цю тему, коли причиною «масової загибелі людей стала жорстока політика радянського режиму». Історики Казахстану називають у кілька разів вищу цифру і кажуть, що навіть в Україні не було такої масової загибелі від голоду 32-33-го, як у них вдома.



У старій частині столиці Казахстану – Астані – не роздоріжжі вулиць Абая і Республіки відкрили пам’ятник жертвам Голодомору 1932-33 років. Хоча автор монументу Валерій Пирожков вважає це місце не вдалим, бо звідси забрали пам’ятник поету і філософу Абаю Кунанбаєву і перенесли його на Стару площу.

Чимало людей старшого віку під час відкриття пам’ятника Голодомору згадували про ту жахливу трагедію жителів Казахстану. Пенсіонерка Балхія Алібаєва, яка прийшла сюди з квітами, каже, що у 1932-му загинув її старший брат, коли поїхав до своїх рідних на коні, а його вбили. «Коня його забрали, щоб з’їсти, а самого розрубали і залишили. У нього було двоє дітей, яких потім виховували мої тато, дядько, всі разом», – розповіла вона.

Алібаєва також вважає, що одним із головних організаторів цього Голодомору був місцевий партійний глава – Голощокін, який виконував завдання винищення «нації або республіки».

Місцевий історик Айман Досимбаєв вважає, що у 30-ті роки був навмисний геноцид казахського народу і розповідає, як до Голощокіна телефонував тоді Сталін і запитував: «Що там з казахами сталося? Кажуть, що вони на Казанському вокзалі, що там вони бідують, втікають до Омська, Оренбурга». А Голощокін відповідав господарю в Кремлі: «Вони кочівний народ, вони звикли так».

Внаслідок цього Голодомору, як стверджують дослідники Казахстану, із семи мільйонів населення республіки чотири загинуло від організованого голоду. Історики також кажуть, що понад 600 тисяч казахів втекло з рідних місць за межі країни – до Китаю, Афганістану, Росії.

Назарбаєв: не допускати політизації цієї теми

Відкриваючи меморіальний монумент, президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв сказав, що у цьому році виповнюється 80 років від початку масового голоду і 75 років від часу розгортання політичних репресій.

«В обдумуванні історії ми повинні бути дуже мудрими і не допускати політизації цієї теми. Причиною голоду, депортацій, масової загибелі людей стала жорстока політика радянського режиму. Головний винуватець репресій – це нелюдська тоталітарна система», – наголосив Назарбаєв.

Автори нового монументу ставили за мету показати весь трагізм того часу. У центрі скульптури жінка, яка протягує руки до неба, а попереду неї хлопчик, він тримає в руках вуздечку коня. Автор скульптури Валерій Пирожков вважає, що якраз цей хлопчик і є надією на відродження казахського народу.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG