Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 12:35

Міністром культури Росії став нерозумний «пропаґандон»?


Новий міністр культури Росії Володимир Мединський
Прага – Нового міністра культури Росії Володимира Мединського характеризують як пропагандиста, плагіатора і фальсифікатора історії та навіть підозрюють у роботі на спецслужби у Вашингтоні. До розумних відомі експерти в Росії його також не відносять і навіть не наважуються назвати справжні причини призначення Мединського на посаду міністра культури.

Одні лише уривки з історичних оцінок Мединського в його суперечливих книжках багато про що говорять: договір Молотова-Ріббентропа «заслуговує пам’ятника»; СРСР ніколи не окуповував держав Балтії, він лише «включав їх до свого складу»; ганебна фотографія нацистсько-радянського параду в Польщі 1939 року «фото-підробка»; антисемітизм у царській Росії «дуже перебільшений».

І таких «історичних томів» у доробку 41-річного академіка Мединського чимало.

Марк Солонін, історик і фахівець з проблем Другої світової війни порівняв Мединського з відомим пропагандистом Третього рейху – Геббельсом і назвав призначення цієї особи на посаду міністра в уряді Росії образою для багатої культурної спадщини країни.
Обрали досить посереднього пропагандиста, до того ж пропагандиста настільки брутального, геббельсівського кшталту
Марк Солонін

«Обрали досить посереднього пропагандиста, до того ж пропагандиста настільки брутального, геббельсівського кшталту… І те, що такого «пропаґандона» призначають на посаду міністра культури в країні, яка, пробачте, так би мовити, дала світові Пушкіна, Гоголя, Тургенєва, Толстого… Це, звичайно, певний виклик, певна демонстрація і, я не побоюся цього слова, це – своєрідний сигнал. І що нам хотіли цим сказати?» – зауважує Марк Солонін.

Найбільше відомий Володимир Мединський книжками із серії «Війна. Міфи СРСР 1939-45 років», яку відомий російський історик Олексій Ісаєв назвав «агітацією і пропагандою», «дурнею», а речник Кремля у 2009 році Владислав Сурков – «абсолютно вигідною Росії».

Мединського звинуватили в плагіаті докторської і підозрюють у співпраці з КГБ

Ще до призначення на посаду міністра культури, Мединського звинуватили у січні в плагіаті, коли група істориків виявила у 16 параграфах і фрагментах його докторської дисертації з історії місця, які настирливо повторюють інші дослідження.

У кінці 80-х Мединський вивчав англійську і журналістику у престижному МІМО (державному Інституті міжнародних відносин) й працював у прес-центрі російського посольства у Вашингтоні у 1991-92 роках.
Журналістика довго була прикриттям для шпигування серед росіян
Емі Найт

«Факт навчання Мединського журналістиці та англійській мові, його призначення в прес-центр посольства в США змушує вести мову про можливість його роботи, скоріше, на міжнародне розвідувальне відомство, аніж на дипломатичному терені»,– каже відомий дослідник російських розвідувальних служб Емі Найт на сторінках «Нью-йоркського книжкового огляду», вона тут же додає: «Журналістика довго була прикриттям для шпигування серед росіян».

У 1998 році Мединський працював у прес-центрі Податкової міліції. Через рік він пройшов до Держдуми за списком партії «Родіна», яка потім об’єдналася з правлячою «Єдиною Росією». У 2010 році президент Дмитро Медведєв призначив Мединського до комісії Кремля з боротьби проти фальсифікацій історії.

Соціолог Ольга Криштановська, член «Єдиної Росії» та експерт з політичних еліт каже, що вона знає причину призначення Володимира Мединського на посаду міністра культури, але «не може її назвати пресі».
Може, був конкурс дурнів… І з них вибрали найбільш патріотичного
Володимир Прибиловський

Можливо, найпростіше пояснення дав призначенню нового міністра культури Росії Володимир Прибиловський, глава московського аналітичного центру «Панорама». «Взагалі-то, це не те місце, за яке б’ються, – зауважив він. – І на нього доволі легко відшукати людину. Може, був конкурс якраз і дурнів… І з них вибрали найбільш патріотичного. А розумні люди не хотіли. Я можу таке припускати».

Кажуть також про близькість Мединського до Владислава Суркова, нинішнього керівника адміністрації російського уряду, який міг сприяти цьому призначенню.

Матеріал підготували Василь Зілгалов і Tom Balmforth
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG