Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 02:21
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої запитання в коментарях, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів.

Київ – Сланцевий газ може зробити Україну енергетично незалежною. Проте, на думку декого з екологів, видобуток цього газу може завдати шкоди навколишньому середовищу. На Львівщині, де планують видобувати сланцевий газ, обласна рада виступила проти цього. Місцеві громади обіцяють влаштовувати протести.

Переможцями конкурсу на видобуток сланцевого газу в Україні стали міжнародні компанії Shell і Chevron. За словами міністра екології та природних ресурсів Едуарда Ставицького, вони обіцяють інвестувати у розробку Олеського родовища на Львівщині та Юзівського – у Донецькій та Харківській областях – майже удвічі більше, ніж спочатку розраховував уряд.

Особливість обох ділянок у тому, що вони можуть містити запаси усіх трьох видів нетрадиційного газу. Це, так званий, газ із щільних порід, власне газ зі сланцевих порід та газ із вугільної породи. На думку експертів, найбільший інтерес у Shell і Chevron викликають перші два види нетрадиційного газу, оскільки ці компанії вже активно видобувають такий газ у США, Китаї, Південно-Африканській Республіці та Канаді. А також розпочали розвідувальний етап у Польщі та Румунії.

До 2020 року альтернативний газ може стати основним

Не менш привабливим для міжнародних компаній є наявність в Україні розвиненої мережі газопроводів, які необхідні для оперативної доставки видобутого газу. І що важливо, не потрібно витрачати значні суми коштів для будівництва нових трубопроводів. Також приваблює і великий ринок збуту. Щороку Україна споживає понад 50 мільярдів кубометрів газу. А також є значні перспективи експорту сланцевого газ у країни ЄС. Зрештою, українські спеціалісти із видобутку природного газу мають значний досвід і є більш «дешевими» у питанні оплати праці, ніж фахівці зі США чи ЄС.

«Є базовий і оптимістичний прогноз, – зазначає Едуард Ставицький. – За базовим, у межах двох ділянок буде видобуватися 15 мільярдів кубічних метрів газу на рік. За оптимістичним сценарієм, у пікові періоди буде видобуватися близько 50 мільярдів на рік. Враховуючи, що наступні конкурси будуть проводитися, і держава буде потужно видобувати вуглеводні, ми прорахували, що на 2020 рік ми повністю забезпечимо усі наші нагальні потреби».

Львів’яни проти

Буріння на Юзівській ділянці планують розпочати наступного року, а на Олеській – через рік. Для початку спільної роботи сторонам потрібно буде підписати угоди про спільну операційну діяльність та про розподіл продукції. Чиновники запевняють, що Кабінет Міністрів не затвердить жодної з угод, якщо її не схвалять органи місцевої влади.

Проти «сланцевих» планів уряду виступила Львівська обласна рада. Депутати направили листа Президенту, в якому йдеться про те, що до складу міжвідомчої комісії з дослідження надр області мають входити представники органів місцевого самоврядування. Свої дії вони мотивують екологічними загрозами.

«Вони пішли в обхід місцевих громад і ухвалили зміни до законодавства, згідно з якими погодження громад сьогодні непотрібне, – каже Радіо Свобода перший заступник голови Львівської облради Петро Колодій. – Але громади налаштовані блокувати це питання, виходити з акціями протесту. Цій компанії буде важко таким чином входити на український ринок».

Екологічні ризики…

Наразі деякі європейські держави, зокрема, Франція, Швейцарія, Чехія та Болгарія, заборонили видобувати на своїй території сланцевий газ методом фрекінгу, коли у сланцеві пласти закачується суміш води і піску разом з хімікатами. У Румунії тимчасово наклали мораторій на роботи по розвідці сланцевого газу. Супротивники фрекінгу заявляють, що такий метод забруднює ґрунтові води і може призводити до землетрусів. Американська ж Геологічна служба частково пов’язала збільшення числа землетрусів у центральній частині країни з інтенсивним видобутком нафти і газу зі сланців.

Генеральний менеджер компанії Chevron Дерек Мегнес під час зустрічі з українським прем’єром Миколою Азаровим запевняв, що роботи проводитимуться «швидко, безпечно та з турботою про навколишнє середовище». Але, на переконання колишнього міністра екології Сергія Курикіна, ризик хімічного забруднення прилеглих територій і заподіяння шкоди через сейсмічну активність під час видобутку сланцевого газу є навіть за умови дотримання усіх технологій.

«Ми будемо провокувати міні-землетруси постійно, – пояснює він. – Що стосується хімічних речовин, які потрапляють у воду, я тут також не бачу, як можна усунути цей фактор. Може бути таке, що ґрунтові і поверхневі води будуть забруднені на досить великих відстанях від місця буріння такої свердловини».

… та енергетична незалежність

Із тим, що видобуток сланцевого газу може зашкодити екології, зокрема, забруднюватиме воду, погоджується і президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук. Але, наголошує він, зважаючи на досвід низки країн, ризики можна звести до мінімуму.

«Шкоду може завдавати і завдає і видобуток традиційного газу на нафти, – констатує Тодійчук. – Є досвід низки країн. Відтак, я б все таки йшов шляхом видобутку сланцевого газу, але відкрито та професійно. Звичайно, що Росія, яка не бажає створення будь-яких альтернатив, тому що це може завдати шкоду монополісту, всіма своїми силами впливає, щоб таких альтернатив не з’явилося».

За результатами дослідження консалтингової компанії IHS CERA, загальний обсяг покладів нетрадиційного газу в Україні може перевищувати 11,5 трильйонів кубів. Відтак, якщо роботи із видобування почнуться до 2017 року, то вже з 2030 року Україна може отримувати щорічно до 25 мільярдів кубів нетрадиційного газу.


Наступного понеділка слухайте про причини високої смертності на українських шахтах.

«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG