Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 04:14

Абітурієнти, є три критичні дати: 1, 5 і 8 серпня! – Гриневич


Гості «Вашої Свободи»: Лілія Гриневич, координатор із питань освіти партії «Фронту змін»; Сергій Ківалов, президент Одеської юридичної академії, народний депутат.

СЛУХАТИ / ДИВИТИСЬ

Ірина Штогрін: Всі, хто має дітей або сам вступав хоч раз до вищого навчального закладу, знає, що емоції у серцях і самих абітурієнтів, і батьків, не менші, а, можливі, більші, ніж ті, які ми зараз переживаємо під час Євро-2012.

Ми запрошували до ефіру Максима Луцького, голову Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, народного депутата від Партії регіонів.

Максим Луцький не зміг прийти, але зателефонував до нас і хотів би пояснити ситуацію.


Максим Луцький
Максим Луцький

Хто не встигне подати оригінал документів, а залишить копію, можуть залишитися «за бортом»
Якщо дитина навчалася на підготовчому відділенні, можна отримати до 20 балів. Або переможець олімпіад Малої академії – 50 балів, за друге – 40, за третє – 30
Максим Луцький: Вступна кампанія 2012-го не дуже відрізняється від 2011-го, суттєво правила прийому не змінилися.

Що було змінено? Це те, що у нас Євро-2012 буде проходити – відповідно, раніше закінчився навчальний рік. А так з 1 липня почнеться прийом документів приймальними комісіями університетів. Він буде тривати місяць. З 1-го серпня почнеться підведення підсумків.

От би я хотів звернутися до всіх, щоб дуже відповідально поставилися до подачі саме оригіналів документів, тому що ті, хто не встигне подати оригінал документів, а залишить копію, вони можуть залишитися «за бортом».

Основні складові, які визначають, де буде навчатися абітурієнт, а потім студент, то це є результат зовнішнього незалежного оцінювання. Це така «левова» частка. І така друга складова – це результати навчання у загальній середній школі, тобто, атестат.

Ще є один додаток – це те, якщо дитина навчалася на підготовчому відділенні, як вона називається доуніверситетська підготовка чи за напрямком, можна отримати до 20 балів. Або переможець олімпіад Малої академії за перше місце може отримати 50 балів, за друге – 40 і за третє – 30.

Сьогодні цей процес стає надзвичайно прозорим і відкритим за рахунок того, що у той день, коли абітурієнт подає документи до університету, воно вже до кінця дня буде в електронному вигляді, і воно буде і на сайті в університеті, і в міністерстві, відповідно, система «Вступ» буде працювати, система «Електронний вступ».Робити будь-які маніпуляція – ну, я не бачу шляхів для того, щоб їх можна було б реалізувати.

Таким чином і відстежувати позицію, чи є хтось поперед тобою, у кого нижчий бал, то це обов’язок кожного. Якщо така ситуація відбувається, можна звернутися або до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту з відповідною заявою, або до комітету, до мене, як до голови Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки, і ми будемо миттєво реагувати і відстоювати інтереси наших громадян.

– Така ситуація, яку описав пан Луцький, на Вашу думку, справді зробить цю вступну кампанію прозорішою, ніж, скажімо, тоді, коли ми не мали бал атестату, оцих інших складових, про які Максим Луцький говорив?
Лілія Гриневич
Лілія Гриневич

Ми маємо поглиблення нерівності при вступі до вищих навчальних закладів у порівнянні з 2008 чи з 2009 роком
Лілія Гриневич: Насправді пан Луцький нам назвав тільки формальні показники кампанії. Звичайно, вони є, і з ними треба рахуватися. І це теж, з чим доводиться сьогодні жити абітурієнтам.

Але я би тут поділила проблеми на дві частини. По-перше, ми сьогодні маємо насправді поглиблення нерівності при вступі до вищих навчальних закладів у порівнянні, скажімо, з 2008 чи з 2009 роком. І цьому сприяють умови прийому. Тому що умови прийому закладають декілька додаткових факторів, зокрема і цей бал по атестату, і те, що вступають між собою у конкуренцію своїми сертифікатами люди з різних років, які складали зовнішнє незалежне оцінювання.Цілий ряд таких факторів закладений в умови прийому.

І це обов’язково потрібно стратегічно обов’язково змінювати, якщо ми хочемо говорити про реальний рівний доступ.

І є ще цілий ряд проблем із зовнішнім незалежним оцінюванням. Те, що цього року відбувається із зовнішнім незалежним оцінюванням, а саме, зростання кількості помилок у тестах, різноманітних технічних погрішностей у самих зошитах, які потім можуть вплинути на результат, те, що у двох сесіях ми бачимо зовсім різну складність завдань, і те, що використовуються завдання, які були оприлюднені на пробній сесії чи минулого року, це теж ставить у нерівні умови абітурієнтів.

Це ті речі, на які сам абітурієнт, без сумніву, впливу не має, але він так чи інакше від цього страждає. І це обов’язково треба змінювати.

Тому можна стверджувати, що насправді цього року закладено більше проблем щодо рівності доступу до вищої освіти, ніж це було у попередні роки.

Але є інша частина. Це те, що стосується наших абітурієнтів. Як їм виходити з цієї ситуації? Бо вони змушені грати за тими правилами, які їм диктуються згори.

– У школі вони змушені грати за одними правилами. Якщо мають батьки кошти на це, вони мусять шукати ось ці факультети доуніверситетської підготовки – там інші правила здобувати ці бали.
Не тільки, якщо мають кошти, але якщо ще живуть у місті, де знаходиться цей навчальний заклад. Якщо живуть у селі, то апріорі вони не мають доступу займатися на тих курсах

Лілія Гриневич: Не тільки, якщо мають кошти, але якщо ще живуть у тому місті, де є цей вищий навчальний заклад. А якщо вони живуть у селі, то вони не мають можливості займатися на тих курсах.

Я хочу зараз торкнутися не тільки питання етичності того, що відбувається, коли ми стимулюємо у школі гонитву за цим балом середнім по атестату, стимулюємо інші додаткові фактори для того, щоб людина думала, як ще заробити оці додаткові бали за рахунок грошей і додаткових курсів.

Якщо абітурієнт це все пройшов, що сьогодні робити? Він принесе всі свої документи до вищого навчального закладу. Як буде працювати система електронного вступу? Ми ще не знаємо. Але минулого року вона спровокувала дуже багато проблем. Тому можна порадити абітурієнтам, щоб свої документи вони все-таки спробували віднести.

– За правилами, абітурієнт може віднести документи до п’яти вишів і на три спеціальності.

Але ж Максим Луцький говорив, що він радить усім подавати, якщо ви точно знаєте куди, оригінал документів саме туди, куди ви хочете вступити. Уже нюанс є.
Увага всіх абітурієнтів! Є три критичні дати: 1, 5 і 8 серпня. Найбільше зловживань у приймальних комісіях відбувалося саме у дні оприлюднення рейтингових списків

Лілія Гриневич: Це такий крок, особливо з боку працівників вищих навчальних закладів, коли вони хочуть «спіймати повністю» абітурієнта відразу до себе.

Але питання є, щоб подати вчасно оригінал документу, коли будуть оприлюднюватися рейтингові списки. І тут увага всіх абітурієнтів і їхніх батьків, які вболівають за них! Є три такі критичні дати: 1, 5 і 8 серпня. Оце ті три дні, коли опубліковуються рейтингові списки.

І хочу вам сказати, що за нашими спостереженнями, найбільше зловживань у приймальних комісіях відбувалося саме у дні оприлюднення рейтингових списків.

– У нас на телефонному зв’язку є Сергій Ківалов, президент Одеської юридичної академії, народний депутат України від Партії регіонів.

Пане Ківалов, Ваш навчальний заклад, який Ви по праву вважаєте своїм «дітищем», добре відомий. Скажіть, будь ласка, Ви можете гарантувати, що ті, хто набрав максимальну кількість балів під час зовнішнього незалежного оцінювання і які хочуть у вас вчитися, справді зможуть без жодної корупційної складової стати вашими студентами?
Сергій Ківалов
Сергій Ківалов

Громадяни України в правовому відношенні у значно гіршому становищі, аніж іноземні громадяни
Сергій Ківалов (переклад): Я думаю, що так. Ви знаєте, ось тут, якщо організація прийому документів відповідає і ми зробимо все для того, щоб не було черги, то, напевне, з першого дня студенти повинні себе комфортно почувати. Не можна штучно створювати, припустімо, кілометрові черги для того, щоб здати документи. Ми відразу відштовхуємо абітурієнта від цього вищого навчального закладу.

У нас дещо по-іншому побудована робота. У нас у приймальній комісії декілька десятків людей, які одночасно приймають документи.

Ми вже третій рік зробили так, щоб студент сам на комп’ютері (коли заходить до мене, у коридорах стоять комп’ютери) набирає свої дані, заповнює анкету, ці дані заходять у приймальну комісію, він тільки потім заходить, упродовж 15-20 секунд підписує свої дані, що вони точно з комп’ютера. І тим самим ми не створюємо ніяких черг.

Проблема в іншому полягає. Проблема полягає у тому, що громадяни України в правовому відношенні у значно гіршому становищі (у правовому – я наголошую це!), аніж іноземні громадяни.

– Чому?!

Сергій Ківалов: Зверніть увагу на наступне. Якщо іноземний громадянин захоче стати студентом, він приходить у приймальну комісію, здає атестат про середню освіту, підписує контракт і стає студентом будь-якого вищого навчального закладу.

Громадянин України, котрий хоче сплатити таку ж суму за контрактом, повинен пройти зовнішнє незалежне тестування, здати атестат і така ж процедура, яка відома.

Тому, якщо говорити про правове становище, то значно, я вважаю, ми ущемляємо наших громадян. Смисл полягає в іншому. У тому, що треба створити однакові умови громадянам України, для своєї країни.

– Це правда!

Сергій Ківалов: Навіть, якщо він іде за контрактом. Це не вступний іспит, а він укладає контракт на послугу отримати освіту.

– Якщо ми вже зачепили правовий бік цього питання, пане Ківалов, скажіть, будь ласка, Ви кажете, що анкети заповнюються, а викладання у вашій академії відбувається якою мовою?

Сергій Ківалов: У нас всі, хто приходить вступати, стають студентами першого курсу, вони вибирають собі якою мовою слухати лекції, семінарські, практичні заняття, з ними проводять семінари і практичні заняття.

– А якщо закон, автором якого…

Сергій Ківалов: У нас третина – це західна Україна, студенти приїжджають із західної України.

– І навчаються українською, так?

Сергій Ківалов: Українською. Але вони мають право слухати лекції на англійській. Єдиний виш на пострадянському просторі (наголошую!), де всі лекції з першого по п’ятий курс можна слухати англійською, семінари, практичні заняття – англійською, курсові роботи і контрольні – англійською.

– Пане Ківалов, а поясніть, будь ласка…

Сергій Ківалов: Або російська. Три мови, які студент обирає сам! У нас проблем у цьому немає!

Сергію Васильовичу, а якщо закон, співавтором якого Ви є, він же називається «мовним», буде ухвалений і Президент його підпише, то у вашій академії все залишиться так, як є, чи відбудуться якісь зміни?

Оскільки міністр освіти Дмитро Табачник нещодавно заявив, що, мовляв, для південних і східних регіонів нав’язується «етот нєнужний язик». Це про українську мову він так сказав. І тому, можливо, ці регіони відмовляться від викладання українською мовою, відповідно, і підручників не треба буде і готувати лекцію українською теж не треба буде.

Що буде у вашій академії, якщо закон ухвалять?

Сергій Ківалов: Я хочу Вам сказати, що я не чув цього виступу міністра Дмитра Табачника.

Але я Вам хочу сказати з усією відповідальністю, що у нас нічого не зміниться. Студенту, який прийшов, не треба нав’язувати, якою мовою йому слухати лекції. Він сам вибирає. Він вибирає сам, на який потік, куди йому йти. Якщо ми створимо умови для того, щоб не нав’язувати йому, то це справді буде демократично і правильно.

От я хочу наголосити, що деякі студенти, які приїжджають із західної України і навчаються в нас, це третина всіх студентів, вони, деякі (я дивуюся!), припустімо, один курс слухає лекції російською.

Я запитую: для чого ви це робите? А ми знаємо добре українську, а ми хочемо знати ще й російську, ми хочемо знати англійську. А з наступного року ми вводимо ще й німецьку.

– А ті, що знають російську, ходять слухати українські лекції? Чи знають російськомовні студенти українську?

Сергій Ківалов: Це якраз навпаки. Ті, хто добре знає російську, то вони йдуть слухати лекції українською. Ось ці три потоки. Я горджуся цим проектом!

– Чудово!

Я теж знаю, Сергію Васильовичу, що Ви гарно говорите українською мовою. Тоді не розумію мету законопроекту. Але це вже тема для іншої розмови...
Цей законопроект укріплює українську мову. Він не входить замість, а паралельно

Сергій Ківалов: Закон, про який Ви згадали і який сколихнув наше суспільство, більшість, напевне, не прочитали його до кінця. Просто справа в тому, що цей законопроект укріплює українську мову. Він не замість, а паралельно. Тобто в регіонах, де компактно проживає російськомовне населення, вони можуть навчатися російською або татарською.

– Вони й до цього мали цю можливість. А татари, на жаль, ні. І там лише 10% – це вже вважається «компактним».

Але ми про це багато говорили. І з Вадимом Колесніченком зокрема.

Міжнародні організації неодноразово говорили, що якщо говорити про якийсь поступ у боротьбі з корупцією, то за 20 років незалежності єдине, що зробила Україна, це вона дала можливість дітям через систему незалежного зовнішнього оцінювання вступати абсолютно без жодної корупційної складової.

Чи змінилася ситуація після тих змін, які були в минулому році, у 2011 році?
Будуть призупинені і звужені процеси напрацювання лексики української мови в науці. Законопроект спрямований не на дотримання прав людей, які не здатні вивчити державну. Він спрямований на поділ цієї країни і на тотальну русифікацію

Лілія Гриневич: Я із задоволенням поговорю про ЗНО, бо дуже добре і багато про нього знаю. Але я не можу не відреагувати на тезу пана Ківалова про зміцнення української мови через його законопроект.

Це просто згубно було б зараз на це не відреагувати. Тому що насправді цей законопроект,
незважаючи на те, що має окрему норму про державну мову українську, рештою своїх складових повністю заперечує цю норму, тому що різко звужує вживання сфери української мови, і, найголовніше, що вибиває українську мову зі сфери освіти!

І насправді, якщо наші науковці будуть захищати свої дисертаційні дослідження російською мовою, а саме на оширення цієї мови зорієнтований цей законопроект, це означає, що будуть фактично звужені процеси напрацювання лексики української мови в науці. Тобто, всі ті речі, за які відповідальна держава щодо розвитку мови… Адже російську мову розвиває сусідня потужна, могутня держава – Російська Федерація. І всі сфера науки, державної підтримки спрямована на підтримку цієї мови.

Цей законопроект цілковито згубний для української мови як державної і практично спрямований не стільки на дотримання прав тих людей, які не здатні в силу тих чи інших причин вивчити державну українську мову. Він спрямований тільки на одне: на поділ цієї країни і на тотальну русифікацію.

А тепер повертаючись до ЗНО. Так, насправді ЗНО було визнане достатньо успішною освітньою реформою. Тільки проблема в тому, що ЗНО в Україні не розвивається. А питання отаких великих масових вимірювань, які впливають на долю кожної окремої людини, тому що це насправді доля: вступив туди, куди хотів, чи не вступив, то вони потребують постійного вдосконалення.

І от якщо ми зараз подивимося на зміст ЗНО, що відбувається з цим змістом, то він насправді деградує. Звідти забирають відкриті завдання.Людина з математики чи з природничих наук не формулює і не аргументує свою думку, чому вона обрала таку відповідь чи ні. А, значить, цьому перестануть учити в школі. Тому що вчать, як правило, тому, що потім перевіряють.

А окрім того, абсолютно не зрозуміло, як відбувається контроль якості в самому Центрі оцінювання. Якщо ми маємо зараз такі досадні помилки й проблеми, наприклад, між першою і другою сесіями. Це все ж впливає потім на оцінку, а, значить, на долю наших абітурієнтів.

– Центр повинен працювати відкрито. Це одне з положень, яке було основним, базовим задля того, коли вводилася ця реформа. Чи справді змінилася ситуація?

Тому що експерти кажуть, що немає достатнього зв’язку між викладачами вишів, між фахівцями даних предметів, які є якраз у системі незалежного оцінювання, і в роботі самого центру.
Центр не дає можливості доступитися до результатів ЗНО і проаналізувати їх науковцям, вони закривають цю інформацію, там не все гаразд. Керівництво Міністерства освіти розуміли, забрати ЗНО зараз буде для них політично згубно. Вони пішли іншою тактикою. Не дофінансовують ЗНО, не розвивають

Лілія Гриневич: Перша ознака відкритості центру завжди полягає в усіх країнах у тому, що безіменні результати цього тестування і база цього тестування надається для науковців, для всіх охочих для аналізу. Тому що через ці безіменні результати ви можете побачити, чи працював тест, якої він якості, що відбувалося, чи ті дві сесії, наприклад, з математики були розділені дві сесії чи з історії України, там, де були проблеми із завданнями, чи цей тест спрацював однаково на цих сесіях, чи дійсно хтось виявився у привілейованому становищі, а хтось у нерівному?

І те, що сьогодні центр не дає можливості доступитися до таких результатів ЗНО і проаналізувати їх науковцям, свідчить про те, що вони закривають цю інформацію, що там не все гаразд.

Ви знаєте, що проти ЗНО керівництво Міністерства освіти було відразу. І це становище вони потім пом’якшували, бо розуміли, що забрати ЗНО зараз, то буде для них абсолютно політично згубно. Вони пішли зараз іншою тактикою. Вони не дофінансовують ЗНО, вони його не розвивають. ЗНО відбувається з такими неприємними різноманітними наслідками для абітурієнтів.

І при цьому викликається і нагнітається незадоволення серед людей, які були прихильниками ЗНО: серед учителів, викладачів, родин абітурієнтів. І таким чином вони можуть руками суспільства піднімати питання про те, чи потрібне нам ЗНО.

– Пані Гриневич, чи справді треба подавати у кілька вишів, чи, враховуючи ті новації, які були запроваджені за нового керівництва Міносвіти, варто було б зразу зосередитися і подавати документи туди, куди вже людина точно знає, що саме там хоче вчитися?

Лілія Гриневич: Дуже добре, якщо ви точно знаєте, де ви хочете вчитися.

Але якщо ви не впевнені у цьому, то чи можна скористатися нагодою про можливість подання копій документів у різні вищі навчальні заклади? Я вважаю, що якщо держава такий шанс дає, якщо такий простір свободи є, а ми знаємо, що у багатьох провідних країнах людина може взагалі в необмежену кількість університетів подавати свої документи, то чому ж цим шансом не скористатися?

Проблема полягає в іншому: як далі відслідкувати ваші документи? Тому що у ці ключові дні в оприлюдненні рейтингових списків насправді можуть відбуватися потенційні зловживання. І ось тут вам треба захистити свої права і чітко відслідковувати ваше місце у рейтинговому списку.

Ми, експерти, аналізуючи ще тоді проект умов прийому до вищих навчальних закладів, говорили про те, що в умовах прийому треба чітко визначити відповідальність приймальних комісій за будь-які помилки у рейтингових списках.

Уявіть собі, ви прийшли, ви бачите себе на такому місці, а потім виявляється, що той, хто над вами, просто помилково має написаний вищий бал, але ви вже забрали свої документи і занесли в інший університет, не потрапивши туди, в той омріяний вищий навчальний заклад, який ви поставили для себе на перше місце.

– Це вже не шахи. Це шашки.

Дуже сподіваюся, що якщо ви маєте мрію, то вона обов’язково збудеться.

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG