Київ – В Україні почали «інвентаризацію» гуманітарної сфери та обговорення проекту концепції гуманітарного розвитку країни. Про це заявила віце-прем’єр-міністр України, міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова. За її словами, обговорення буде загальнонаціональним і заслухають усіх фахівців. Експерти ж кажуть, що насправді влада ніколи не буде прислухатися до думок науковців щодо гуманітарної політики, а просто зробить по-своєму.
Створення проекту Концепції гуманітарного розвитку України до 2020 року наразі є дуже важливим питанням, оскільки за роки незалежності центральна влада і органи місцевого самоврядування не надавали належного значення гуманітарній сфері та її розвитку. Про це заявила віце-прем’єр-міністр України, міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова.
«Стратегічним завданням гуманітарної політики української держави є консолідація українського суспільства і подолання як реальних, так і штучних перешкод, які у нас є і якими сьогодні нас намагаються як роз’єднати, так і послабити», – наголосила вона.
Серед ключових напрямів гуманітарного розвитку Раїса Богатирьова виділила здоров’я нації, соціальну стабільність, сферу культури, мовне питання, розвиток освіти та науки, і міжнародні відносини.
Гуманітарна політика буде одна і цілісна?
Перед тим, як говорити про цілі, потрібно звернути увагу на недієве законодавство в галузі культури і відсутність механізмів його реалізації, зауважує координатор проекту Центру розвитку «Демократія через культуру» Сауле Ільїних.
«Лише один приклад кричущого невиконання законодавства із захисту культурних прав. У порушення українського законодавства книги іноземного виробництва продаються без ПДВ. Зокрема, на Хрещатику є магазин «Читай-город». Там продаються усі книжки іноземного виробництва без ПДВ. Про цю ситуацію знає Кабінет Міністрів, знають податкові органи, знають практично усі», – розповідає Сауле Ільїних.
Це лише одна зі сорока рекомендацій незалежних експертів, що потрібно робити в гуманітарній сфері, які вже занотовані в одній із книг фонду «Відродження». Експерти без політичних забарвлень наголошують, що гуманітарна політика має бути одна і цілісна.
Органу, здатного ухвалювати таку цілісну політику не існує – експерт
Влада ніколи не буде прислухатися до думок науковців, а гуманітарна політика залежатиме від тих, хто при владі, говорить Радіо Свобода науковець та колишній заступник міністра освіти Максим Стріха.
«Напрацювання науковців тут найменше важить, бо це ми багато разів бачили. Скажімо, на прикладі того ж самого мовного законопроекту, який розкритикували всі авторитетні науковці, але тим не менше це не завадило Партії регіонів написати цей закон на своїх прапорах», – зауважив Максим Стріха.
Нинішня українська влада працює над проектом стратегії гуманітарної політики країни вже понад два роки. Коли затвердять документ, досі не відомо.
Створення проекту Концепції гуманітарного розвитку України до 2020 року наразі є дуже важливим питанням, оскільки за роки незалежності центральна влада і органи місцевого самоврядування не надавали належного значення гуманітарній сфері та її розвитку. Про це заявила віце-прем’єр-міністр України, міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова.
Стратегічним завданням держави є консолідація українського суспільстваРаїса Богатирьова
«Стратегічним завданням гуманітарної політики української держави є консолідація українського суспільства і подолання як реальних, так і штучних перешкод, які у нас є і якими сьогодні нас намагаються як роз’єднати, так і послабити», – наголосила вона.
Серед ключових напрямів гуманітарного розвитку Раїса Богатирьова виділила здоров’я нації, соціальну стабільність, сферу культури, мовне питання, розвиток освіти та науки, і міжнародні відносини.
Гуманітарна політика буде одна і цілісна?
Перед тим, як говорити про цілі, потрібно звернути увагу на недієве законодавство в галузі культури і відсутність механізмів його реалізації, зауважує координатор проекту Центру розвитку «Демократія через культуру» Сауле Ільїних.
У порушення законодавства книги іноземного виробництва продаються без ПДВ. Про цю ситуацію знає Кабінет Міністрів, знають податкові органи, знають практично усіСауле Ільїних
«Лише один приклад кричущого невиконання законодавства із захисту культурних прав. У порушення українського законодавства книги іноземного виробництва продаються без ПДВ. Зокрема, на Хрещатику є магазин «Читай-город». Там продаються усі книжки іноземного виробництва без ПДВ. Про цю ситуацію знає Кабінет Міністрів, знають податкові органи, знають практично усі», – розповідає Сауле Ільїних.
Це лише одна зі сорока рекомендацій незалежних експертів, що потрібно робити в гуманітарній сфері, які вже занотовані в одній із книг фонду «Відродження». Експерти без політичних забарвлень наголошують, що гуманітарна політика має бути одна і цілісна.
Органу, здатного ухвалювати таку цілісну політику не існує – експерт
Влада ніколи не буде прислухатися до думок науковців, а гуманітарна політика залежатиме від тих, хто при владі, говорить Радіо Свобода науковець та колишній заступник міністра освіти Максим Стріха.
«Напрацювання науковців тут найменше важить, бо це ми багато разів бачили. Скажімо, на прикладі того ж самого мовного законопроекту, який розкритикували всі авторитетні науковці, але тим не менше це не завадило Партії регіонів написати цей закон на своїх прапорах», – зауважив Максим Стріха.
Нинішня українська влада працює над проектом стратегії гуманітарної політики країни вже понад два роки. Коли затвердять документ, досі не відомо.
