Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 06:11

Британський геній, якому не встигли подякувати за життя


Алан Тюрінґ (фото з сайту: http://www.turingarchive.org)
Лондон – 100 річчя з дня народження британського науковця Алана Тюрінґа стало нагодою згадати його надзвичані досягнення, за які він за життя так і не отримав належного визнання. Тепер йому ставлять у заслугу не лише винахід головних принципів комп’ютера і штучного інтелекту, але й скорочення тривалості Другої світової війни принаймні на два роки.

Алан Тюрінґ помер передчасно 1954 року. Лише через 20 років після того британський уряд розсекретив інформацію про те, як за участю цього талановитий математика під час війни розшифровувалися радіограми німецького командування своїм військам на фронтах Другої світової.

Та війна стала першою, в якій широко застосовувався радіозв’язок. Гітлерівське командування через радіо координувало, наприклад, операції німецьких підводних човнів у північній Атлантиці. В океані від німецьких торпед тонули судна, які везли вантажі з Америки.

Перехоплення інформації про місцеперебування німецьких човнів і накази з Берліна було життєво важливим. Але прочитати закодовані повідомлення було неможливо.

Математик Алан Тюрінґ був одним із фахівців, які зуміли створити електромеханічний пристрій, що міг читати німецькі шифрограми. Зокрема, це допомогло союзникам зрештою знищити німецький підводний флот.

Машина може мати пам’ять

Дивакуватий професор Тюрінґ одним із перших почав мислити категоріями штучного інтелекту, і йому в заслугу ставлять винахід принципу комп’ютерної пам’яті з застосуванням цифр.

«Зараз, коли ми працюємо з персональним комп’ютером, ми знаємо, що, наприклад, шоб працювати з текстом, у пам’яті треба знайти відповідну програму і запустити її. І це ідея Тюрінґа, яка називається концепцією збереженої пам’яті. Він запропонував цю ідею тут у Кінґс коледжі 1936 року», – розповідає професор Кембридзького університету Джек Копланд.

Алан Тюрінґ не став тоді всесвітньо відомим за свої наукові ідеї, а про його досягнення під час війни більшість людей не могли знати через засекреченість тієї роботи.

Натомість у 50-х роках він потрапив під дію закону, який карав людей за вияви гомосексуальності. Тюрінґа 1952 року засудили і поставили перед вибором – кілька років в’язниці або хімічна кастрація.

Він вибрав друге і був змушений приймати гормональні ін’єкції, що впливали на його здоров’я. Через два роки по тому Алана Тюрінґа знайшли вдома мертвим у ліжку.

Слідство дійшло висновку, що він вчинив самогубство, отруївшись яблуком з цианідом. Але зараз один із біографів науковця стверджує, що смерть Алана Тюрінґа могла бути не самогубством, а нещасним випадком – наслідком лабораторних експериментів.

Зараз досягнення Тюрінґа визнані у наукових колах. Британський музей з нагоди його сторіччя відкрив спеціальну експозицію. Складна доля цієї людини описана в багатьох книгах і кінофільмах.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG