Доступність посилання

ТОП новини

Євро-2012: Україна посоромила своїх критиків


Прага – Коли три тижні тому стартувало Євро-2012, у світі, особливо у Великій Британії, нагнітали страхи щодо його можливих наслідків для гостей в Україні. Західні медіа малювали Україну в чорних тонах – як центр расистського насильства, репресій і аварійної інфраструктури. Але сьогодні, напередодні фіналу Євро-2012 – матчу 1 липня між Іспанією та Італією на «Олімпійському» стадіоні – у Києва є всі підстави для майже бездоганного звіту, з теплими відгуками туристів і без будь-яких суттєвих негативів щодо перебігу Євро-2012 в Україні.

Коли Мартін Петрик їхав додому до Польщі після бурхливої поїздки на матч Англія – Швеція у Києві (3:2), то з наближенням до кордону ставало трохи сумно. У вікні його машини майорів польський прапор, до якого він сподівався додати й український. На заправці газу для автомобілів Марцін зустрів українця, який обмінявся з ним національними прапорами і вони разом зробили фото на згадку.
Вони сигналили нам, посміхалися. Дійсно, насправді добрі люди. Я ніколи не бачив такого раніше в будь-якій іншій європейській країні

28-річного Марціна Петрика (біржового брокера з Кракова), вразила поїздка до України і особливо люди. «Ми могли відчувати на вулицях, що люди так само раді, як і ми, – каже він. – Вони сигналили нам, посміхалися. Дійсно, насправді добрі люди. Може й тому, що ми мали польський прапор в авто. Я ніколи не бачив такого раніше у будь-якій іншій європейській країні. Це не означає, що там люди не були добрими, але в Україні це було щось особливе».

Що змінили три тижні?

У Великій Британії змушені були вибачатися вже після першого матчу Англії в Донецьку 11 червня, за нагнітання расистських страхів перед своїми вболівальниками. Самі британські фани носили символічну труну Донецьком і запрошували свого футболіста Кемпбелла приїхати сюди, щоб не лякав більше своїх співгромадян таким сумним поверненням (у труні) додому з України. Нині, перед фіналом Італії та Іспанії на «Олімпійському» в Києві, всі відзначають гостинність українців, відсутність будь-яких суттєвих інцидентів, не кажучи вже про якісь прояви расизму, на які не було жодного натяку.

Зрозуміло, що недоліки завжди мають місце і з готелями, з транспортом, з поїздами між містами-господарями Євро-2012 в Україні – Донецьком, Києвом, Львовом, Харковом.

Шон Волкер із британської газети Independent, який готував репортажі з головних міст Євро, вважає, що українці перевершили всі сподівання саме атмосферою турніру, хоча повинні покращувати базові речі та інфраструктуру.
Є трохи невдач, недоробок у інформації, підготовці до прийому гостей. Подолання цього дало б у три-чотири рази більше приїжджих на турнір

«З одного боку, що стосується стадіонів, досвіду організації турніру, я думаю, що вони провели фантастичну роботу. Я вважаю, що багато людей чудово провели тут свій час. Але є трохи невдач, недоробок у інформації, підготовці до прийому гостей. Подолання цього дало б у три-чотири рази більше приїжджих на турнір», – зазначає Шон Волкер.

Правда, є чимало людей, прихильників Юлії Тимошенко, які вважають, що Євро-2012 в основному – це втрата для режиму Януковича, який переслідує опозицію і загруз у корупції.

Тим часом заступник Юлії Тимошенко у партії «Батьківщина» Григорій Немиря, каже, що можливості зближення України з Європою на Євро-2012 були просто втрачені.

«Євро-2012 було важливим шансом для України у зближенні з Європою. Але, на жаль, ця можливість використовувалася надзвичайно не ефективно», – зауважив Немиря.

Ув’язнення Тимошенко не лише відстрочило угоду ЄС з Україною, але призвело до політичного бойкоту Євро-2012, ізоляції Президента Януковича від світу на цьому турнірі, хоча всі гості України під час Євро-2012 були вражені українською гостинністю і теплою атмосферою.

Читайте більше тут:
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG