Україна і НАТО: минає 15 років Хартії про особливе партнерство

Київ – Дев’ятого липня виповнилось 15 років від підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО. Це перший документ, який юридично закріпив стосунки між Києвом та Північноатлантичним альянсом, та який підтвердив участь Києва у тодішній системі європейської безпеки. Однак за цей п’ятнадцятирічний період відбулися зміни в Європі, усередині НАТО і в Україні. Чого досягнуто завдяки Хартії, які перспективи співпраці диктує сьогодення Україні та Північноатлантичному альянсу? Про це говорили у Києві учасники міжнародної конференції.

П’ятнадцять років тому, коли Україна і НАТО підписали Хартію про особливе партнерство, членами Північноатлантичного альянсу були 16 держав, тепер їх 28. Тоді НАТО визначало головним завданням розбудову системи міжнародної безпеки, при цьому Україна мала стати ключовим безпековим гравцем на сході Європи та у Чорноморському басейні. Україна ж одним із своїх зовнішньополітичних завдань вважала набуття членства в альянсі.

Як зазначив у розмові з Радіо Свобода керівник відділу партнерства Управління громадської дипломатії штаб-квартири НАТО Мішель Дюре, нині партнерство між Україною і НАТО передбачає розв’язання комплексу значно складніших завдань.

«Ми розвиваємось, згідно з рішеннями Чикагського саміту НАТО, Україна розвивається також. НАТО і Україна співпрацюють і разом працюватимуть над розбудовою системи регіональної та європейської безпеки. Ми будемо спільно боротися з міжнародним тероризмом і піратством», – наголосив Дюре.

Директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Наталія Немилівська зазначила: «Коли НАТО почало співпрацювати з такими державами, як Україна, це допомогло нам краще познайомитися зі своїми партнерами. Це нова взаємна відкритість зміцнила нашу спроможність разом досягати спільних цілей та пріоритетів».

За умов стрімких змін у світі, НАТО залишається одним з ключових гравців на міжнародному секторі безпеки і готове разом із партнерами зміцнювати цю систему, наголошує Немилівська.

Київ не проти...

У свою чергу, Україна підтвердила готовність виконувати свою місію у Косові, в Афганістані та інших «гарячих точках». До того ж, Київ готовий і надалі продовжувати активний політичний діалог із північноатлантичним альянсом, враховуючи особливості «еволюції безпекового середовища та безпекової політики України в євроатлантичному просторі», наголосив у своїй статті в часописі «Наука і оборона» міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко.

Заступник керівника МЗС України Андрій Олефіров навів учасникам конференції найбільш ефективні, на його думку, приклади співпраці України і НАТО. «Це – удосконалення європейської системи безпеки. У цьому контексті я хотів би нагадати, що 134 українських миротворці несуть нині службу у складі міжнародних сил КЕЙФОР у Косові. Триває участь України в операції «Спільні зусилля» у Середземному морі тощо», – каже Олефіров.

Заступник міністра оборони України Володимир Можаровський зазначає, що завдяки Хартії про особливе партнерство, НАТО надає Україні допомогу у реформуванні її Збройних сил та створенні міцного безпекового сектору. Відтак, українське військо у процесі реформ поступово переходить на євроатлантичні стандарти. «Ми і надалі будемо здійснювати заходи реформування та розвитку Збройних сил України, беручи за основу євроатлантичні стандарти. Вони направлені на досягнення сумісності зі збройними силами НАТО», – заявив він.

Не менш важливі напрямки співробітництва – це знищення застарілої та надлишкової зброї в Україні за технологіями Північноатлантичного альянсу та соціальна адаптація українських військовослужбовців, котрі потрапили під скорочення у процесі реформ, повідомив заступник міністра оборони.

Експерти: партнерство НАТО – Україна набула конкретики

Представники керівних структур НАТО та українського уряду наголошували: хоч Україна й проголосила себе позаблоковою державою, вона не призупинятиме програм співпраці з альянсом. Незалежні експерти вважають, що і Київ, і Брюссель зацікавлені у здійсненні конкретних програм і конкретних завдань.

«Один із найбільш серйозних висновків, які містяться у Стратегії НАТО та у Стратегії безпеки Євросоюзу – це те, що нині жодна країна чи організація, така як НАТО, не в змозі забезпечити власну безпеку тільки власними силами. Тому основний фокус в НАТО робиться на розвиток партнерства і міжнародного співробітництва», – пояснив Радіо Свобода експерт Центру Разумкова Олексій Мельник.

На сьогодні, як відзначили експерти, Північноатлантичний альянс готовий запропонувати Києву взяти участь у розбудові системи протиракетної оборони та спільно захищати повітряний простір на сході Європи та над Чорним морем.