Розпочинаючи головування Польщі у Вишеградській групі, керівник зовнішньополітичного відомства Польщі Радослав Сікорський говорив про великий потенціал чотирьох країн-членів. У середині 1990-х років, коли Вишеградська група формувалася, нагадав польський міністр, сукупний валовий національний продукт цих країн становив 260 мільярдів доларів. Сьогодні він у чотири рази більший. Якби Вишеградська група була однією державою, сказав Сікорський, то вона була б серед 20 найрозвинутіших країн світу.
Об’єднання чотирьох держав, наголошує міністр, це не якийсь окремий Євросоюз всередині європейської спільноти. Проте, як він зазначив в ефірі «Польського радіо», Вишеградська група має стільки голосів у Раді Європи, скільки Франція та Німеччина разом. А це, наголосив Сікорський, – значна політична сила. Перелічуючи найважливіші завдання, що стоять перед Вишеградською групою на найближчий рік, Сікорський назвав питання східних сусідів – Білорусі та України.
Щодо Тимошенко і демократії – єдиний підхід
Як розповів Радіо Свобода Якуб Ґрошковський, експерт польського Центру східних досліджень, Вишеградська група активно працює над формуванням бюджету ЄС на 2014-2020 роки. Ці чотири країни хочуть, щоб у євросоюзному бюджеті були достатні кошти на реалізацію програм у державах «Східного партнерства», зокрема в Україні.
«Вишеградські країни зацікавлені у тому, щоб було відповідне фінансування для цих програм. Це, так би мовити, противага для країн, які сусідять із північною Африкою. Португалія, Франція, Італія зацікавлені в тому, щоб були гроші на фінансування відносин Південної Європи з Північною Африкою, натомість країни Вишеградської групи зацікавлені в тому, щоб, принаймні, був баланс зі східним напрямком», – зазначив Якуб Ґрошковський.
Говорячи про відносини Вишеградської групи з Україною, він застерігає, що багато залежатиме від справи Юлі Тимошенко. «Вишеградські країни, як і цілий Євросоюз, чекають, що українська влада постарається якось стабілізувати ситуацію з Юлією Тимошенко. Цей процес перебуває під дуже пильною увагою. Поки ситуація навколо цього не з’ясується, доти важко говорити про підтримку України на шляху її більшої інтеграції з європейськими структурами», – зауважив польський експерт.
Ґрошковський також звертає увагу на те, що попри спільність поглядів у основних питаннях щодо України, позиції членів Вишеградської групи розходяться в нюансах. Скажімо Чехія, говорить він, виразно натякає Україні, що буде послідовно підтримувати українську опозицію. У свою чергу Словаччина стриманіша в своїй оцінці політичної ситуації в Україні з огляду на економічні питання, які вирішує спільно з офіційним Києвом. Найменш активна у східному напрямку Угорщина, та, з огляду на своїх партнерів із Вишеградської групи, каже Ґрошковський, угорці також підтримають проекти, спрямовані на демократизацію України.